Wanted Балога, 24 жовтня 2008

Під кінець тижня Віктор Балога знову став головним ньюс-мейкером. Правда, цього разу проти власної волі. Віктор Іванович пішов, щоб його не "пішли". Навпаки, настійно попросили повернутися. Але страта - історія стала надбанням громадськості.

Хмари збиралися поступово

Колись ідилічні відносини глави держави з головним своїм "сантехніком" псувалися давно і послідовно.

Вже на початку літа Ющенко став помічати: керівник СП справляється з роботою не настільки ефективно, як хотілося б. Коаліція вже неповноцінна, а Тимошенко досі в Кабміні. Віктор Андрійович не раз дорікав в цьому Віктора Івановича. Причому при свідках. Особливо завзято - після провалу голосування за висловлення недовіри КМУ. Ще й "помаранчева фракція", скаржачись на тиск з боку головного канцеляриста, масла у вогонь підливала.

"Прозріння" гаранта сталося не без допомоги його найближчого друга, односельчанина, радника Михайла Дорошенка. Редактор "України Молодої" Віктора Івановича недолюблює давно і грунтовно. У тому числі через те, що елементарно ревнує його до Ющенка. Відповідно - системно кляузнічает земляку на закарпатського барона.

При цьому Дорошенко - чи не єдиний, хто сьогодні здатний проривати хоч ненадовго інформаційну блокаду навколо гаранта. Підсумком одного з таких "проривів" стало усвідомлення гарантом справжніх масштабів своєї "популярності" в народі. У сміхотворності яких винуватим зробили Балогу. Основною місією останнього негласно вважається не тільки огорожу Ющенка від поганих новин, магнітних бур і іншої гидоти, а й промоушен його світлого образу в миру. Ще недавно Віктор Андрійович вважав Віктора Івановича чарівником, який вміє накручувати рейтинги буквально на порожньому місці.

Подібна впевненість сформувалася рік тому, коли Балога аргументовано виявив прямий зв'язок між підписанням Указу про розпуск парламенту і збільшенням рейтингових показників. Пізніше в ЗМІ вкоренилася думка (чи випадково?): Створення самого прецеденту дострокової кампанії - заслуга цілком і повністю Балоги. Хоча цілком очевидно: якби не інтриганство і парадоксальне впертість Тимошенко, ніяких перевиборів в 2007-му не сталося б.

За рахунок цього позиції Віктора Івановича зміцнилися, а вплив на головне "тіло" країни посилилося. У свою чергу "тіло" стало питати з нього набагато суворіше.

Усвідомивши, що повторно його далеко не всі хочуть, точніше, не хоче майже ніхто, "суворе тіло" здивувалося і обурилося.

Хмари над Балогою згущалися поступово. "Обоз" про це, починаючи з літа, послідовно інформував. Однак образ всесильного "клона" Медведчука укорінився в свідомості Печерської тусовки настільки, що мало хто в це вірив. Адже Ющенко потребував Балозі не тільки як в "менеджері", "няньці", "громовідвід" публічного негативу, призначеного йому самому, але і як в бачку для зливу власних негативних емоцій.

Насправді Банкова не хотіла виборів

У підсумку, альтернатива у Віктора Івановича окреслилася чітка: або терміново реанімувати реноме гаранта, або готуватися до гіршого. До евакуації з СП, в сенсі, особливо болючою унаслідок відсутності "запасного аеродрому" і без шансів сховатися за доторканність. Бо жертва партійного аборту - ЄЦ самостійно в парламент пройти не здатна. А вішати собі на шию такий камінь ніхто не хоче. У першу чергу, "Наша Україна" - про що Кириленко давно вже ратував перед гарантом.

Ретранслюючи месиджі Ющенка в Раді - на закритих переговорах і в загальнодоступних кулуарах, він нарешті відчув власну значущість. Раз так, Луценко йому не брат, а Балога взагалі - порожнє місце. Якому, втім, не зайве пригадати множинні свої приниження і прогини. Що Кириленко із задоволенням і зробив, сформулювавши Ющенко ультиматум: або "помаранчеві" рухаються в кампанію без ЄЦ, або поминай, як звали.

Організація самої кампанії стала для Балоги вимушеним кроком. Фактично неминучим після того, як він, в ніч з другого на третє вересня, посприяв краху коаліції.

"Рятуючи потопаючого", Віктор Іванович особливо не мудрував. Просто використовував практику, перевірену в 2007-му.

Насправді виборів в Секретаріаті ніхто не хотів. Бо, як і решта гравців, готовий до них не був, та й грошей не мав. Не кажучи вже про те, що за рік до вирішальної сутички істинні свої "можливості" демонструвати нерозумно. Тим більше, що "маленькі українці" хочуть зараз хліба, а не виборчих видовищ. Хто ж вибере на другий термін Президента, який в першу п'ятирічку з думкою народу не рахується?

Коротше, бліцкригу не вийшло. БЮТ засів в глухій обороні. Ющенко вимушено відступив. Дату виборів довелося перенести. Перший, але, очевидно, далеко не останній раз.

Усвідомлюючи, що знову програє "ненависної Юльці", знову виставляється посміховиськом, Ющенко вкінець розлютився.

- Ти змусив мене оголосити ці вибори, а моя партія виявилася до них не готова. Ти навіть не знаєш, як їй йти до виборця, з чим іти, - накинувся він допіру на Балогу.

"Точкою неповернення" стала бесіда двох Вікторів після останнього політради НСНУ, остаточно постановив: жити дружно з усіма, окрім "еціков". Підстави від власного годованця Кириленко, якого власноруч поставив у главу НСНУ, Балога не очікував.

Главу держави він звинуватив у чорній невдячності. У відповідь несподівано отримав "предьявили":

- Балога був так зайнятий війною проти Тимошенко, що забув підготувати власні війська. "Домашні заготовки": штаби, гроші, технології, на випадок виборів, були у всіх. У всіх, крім хлопців Президента, - пояснив "Обозу" джерело, присутнє при великосвітської розбиранні.

Ющенко не погодився на силовий сценарій Балоги

Над доцільністю заміни Балоги Ющенко подумував давно. Дилема полягала в тому, ким його замінити. Найбільш адекватною кандидатурою вважався Валентин Наливайченко. На другому місці - Віра Ульянченко.

Обидва вони гарні і комфортні для Ющенка в умовах світу, але не війни. Чи не вони цю кашу заварили, не ним її розсьорбувати.

Відчувши, що "проліт" повз Секретаріату і парламенту одночасно близький, Балога вирішив діяти на випередження. Після сварки з гарантом він склав від його імені два укази. Перший - про власне звільнення. Другий - про призначення замість себе Безсмертного. Запевнивши їх факсиміле Ющенко, відніс у відділ кадрів СП, а сам згинув.

Згинув, заяви "за власним бажанням", звичайно, не залишивши. Цінують, коли втрачають - вирішив Віктор Іванович. Точніше, можуть втратити. Вирішив справедливо: не дошукатися Балоги з початку тижня, гарант всерйоз запанікував.

- Віктор Іванович і правда пропав. Вже дня три як. По мобільному відповідає охорона. Ніхто не розуміє, де він і що сталося, - хором твердили наші джерела в Секретаріаті.

Один зі співрозмовників, раніше не раз повідомляв про підготовку Банковій "плану Х", точніше силового сценарію, ще недавно здавався утопією, був гранично відвертий:

- Балога наполегливо просив Ющенка доручити йому спільно з Наливайченком і Гелетеєм розробку силового сценарію. Хоча б просто розробку. Інформація неминуче просочилася б у ЗМІ - цього цілком вистачило, щоб збавити Юлін запал. Він бачив у цьому засіб, не мета. Але Віктор Андрійович категорично заборонив.

Решта співрозмовники, особливо з кіл, близьких до РНБО, хоч знехотя, але підтверджували: тематичний суперечка стала важливою складовою конфлікту.

Балога: "Ось він де в мене, цей Президент"

Шаленість, з якою Секретаріат заходився переконувати публіку в тому, що Балога, де, нікуди не подівся, вже через півгодини після того, як "Обоз" видав перше повідомлення, додатково запевнила нас у власній правоті. До того ж народ відкрив для себе нового балакучого зама Віктора Івановича - нема кого Івана Переходи. Або Перехода? Потенційного конкурента Кислинського.

Показово: сам Балога вступити з "Обозом" в контакт не побажав. Хоча його охороні, які чергують по ту сторону мобільного, не одного разу передавалося, хто дзвонив і чого хотів.

За всією цією метушнею загубилася одна маленька, але аж ніяк важлива деталь, що ілюструє справжню впливовість, якою користується Віктор Іванович в СП, - його вільний доступ до президентського факсиміле. З'явився у нього практично відразу після призначення на посаду.

Пам'ятаю, покійний нині Кушнарьов, теж колись керував президентською адміністрацією, обурювався:

- Цього не може бути, тому що цього не може бути! На Банковій завжди існував журнал обліку факсиміле. Немислимо, щоб глава Секретаріату розпоряджався ним за власним розсудом! Кучма за таке відразу б звільнив!

На жаль, Євген Петрович, царство йому небесне, помилявся - подальші події, в тому числі деякі кадрові призначення, це підтвердили.

14 квітня минулого року Віктор Балога мав необережність хизуватися своїм всемогутністю. У тому числі за допомогою демонстрації оточуючим факсимільного підпису глави держави.

- Це сталося в ужгородському готелі "Дружба", на дні народженні Михайла Кічковського. Балога напився і кричав: "Ось він у мене де, цей Президент!" - Розповідав "Обозу" мер Ужгорода, давній опонент Балоги Сергій Ратушняк. Ми зустрічалися ще в січні - в період підготовки циклу розслідувань "Клану Б" - про історію розвитку і становлення закарпатського клану. У друк, втім, цілком так поки і не потрапив.

- "От за що я його тримаю" (йшлося про місце, яким чоловіки, за визначенням Леоніда Черновецького, зазвичай пишаються. - С.К. )! Після цих слів Балога дістав з кишені ющенкове факсиміле, - продовжив Ратушняк, - і проштампував їм все серветки. Хто завгодно це підтвердить!

Офіціанти, що чергували в ту зміну, а також - семеро (!) З числа присутніх на святі, дійсно засвідчили "Обозу" правдивість вищеописаного. Окрім, зрозуміло, Василя Петьовки, який сказав наступне:

- Я був з Віктором Івановичем на цьому дні народженні. Ми там буквально півгодини знаходилися. Привітали і все, відразу на літак. І не пили майже зовсім. Яке факсиміле, про що мова?

До речі, згаданий Михайло Кічковський - голова Закарпатської облради. Раніше - багаторічний "писар" Віктора Івановича. За це він, до речі, нещодавно отримав звання "заслуженого журналіста", хоча насправді до ЗМІ має відношення вельми віддалене.

Замість П.С.

Що трапилася "витік" інформації, очевидно, порушила первісний план Балоги. У кожному разі, його демарш варто, швидше за все, розцінювати не як головний маневр, але як підготовку до наступного кроку - більш рішучого, з більш серйозними наслідками.