Верховна Рада прийняла новий КПК

Основними напрямами реформування кримінального судочинства, відповідно до нового КПК, є створення рівних можливостей для кожної із сторін у кримінальному процесі та реальне впровадження у кримінальне судочинство принципу змагальності, при якому результат розгляду судом конкретного випадку притягнення особи до кримінальної відповідальності залежатиме виключно від обгрунтованості позиції сторін.

З цією метою сторонам кримінального провадження надаються рівні права щодо подання доказів безпосередньо до суду.

Слідчий і прокурор, відповідно до положень КПК, позбавляються фактично монопольного права на надання доказів, оскільки кожна із сторін кримінального провадження матиме рівні можливості у збиранні доказів, отриманні допомоги суду у збиранні доказів при наявності труднощів їх отримання, а також наданні зібраних доказів суду для доведення винуватості або невинуватості особи у вчиненні злочину.

КПК передбачає вирішити проблему змагальності вітчизняного кримінального судочинства також шляхом запровадження нового порядку, згідно з яким суд зможе грунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні, або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.

Передбачається, що місця для утримання підсудних відділяються від іншої частини зали судового засідання загородженням із скла чи органічного скла.

Процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ України, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) і прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).

Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення в суді по конкретній справі буде покладено саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, які проводили досудове розслідування.

Також об'єднуються досі відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну - досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, що обов'язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Необхідність прийняття формального акта для порушення кримінальної справи (нині - постанова про порушення кримінальної справи) КПК також не передбачена.

Оперативно-розшукова діяльність, пов'язана з розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.

Виключно за рішенням слідчого судді пропонується здійснювати: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків; відсторонення від посади тощо.

Також кодексом передбачена ліквідація можливості відправлення справи на додаткове розслідування, що досі призводить до необгрунтованого затягування розгляду справ.

КПК встановлюється зменшення термінів кримінального провадження, удосконалення порядку проведення негласних слідчих дій.

Також вводиться спрощена форма розслідування і судового розгляду кримінальних проступків. Так, вводиться нова категорія "кримінальні правопорушення", яка буде поділятися на злочини та кримінальні проступки за критерієм тяжкості.

Крім того, запроваджується кримінальне провадження на підставі угод.

Передбачена можливість укладення угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, що дозволить скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.

При цьому Верховна Рада відмовилася підтримати поправку до Кримінального процесуального кодексу від опозиції щодо права журналістів на захист своїх джерел.

За цю поправку проголосували лише 5 народних депутатів з 283 зареєстрованих в сесійній залі.

Перед голосуванням щодо цієї поправки до сесійної зали майже о 4 годині ранку увійшов народний депутат від "БЮТ-Батьківщини" Андрій Шевченко і попросив депутатів підтримати цю поправку.

Незважаючи на те, що вся його фракція залишила сесійну залу ще в 00.00, А.Шевченко зазначив, що він змушений був повернутися, аби захистити права журналістів напередодні виборів.

Іншим голосуванням ВР ухвалила в цілому закон, яким вносяться зміни до чинного законодавства у зв'язку з прийняттям КПК. "За" проголосували 272 картки з 283.

Парламент розглядав відповідний документ у другому читанні 4 дні, починаючи з 10 квітня.

Однак, якщо ввечері 10 і 11 квітня засідання ВР оголошувалися закритими, то пленарне засідання, яке розпочалося о 10.00 12 квітня, завершилося лише 13 квітня близько 4 год.10 хв. ночі.

Всього в кодекс було внесено понад 3700 поправок.