Політики розповіли про найбільш пам'ятну зустріч Нового року

Політики розповіли про найбільш пам'ятну зустріч Нового року

До новорічних свят прийнято готуватися грунтовно. Щоб збулася прикмета: як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. "ФАКТИ" вирішили довідатися, яка новорічна ніч особливо запам'яталася народним депутатам. Ось що у нас вийшло.

Відео дня

Лілія Григорович: "Хтось загадав успішно здати сесію, хтось - вступити до інституту, а я - вийти заміж"

Справжньою казкою про Попелюшку, яка стала дійсністю в новорічну ніч, виявилися спогади народного депутата Лілії Григорович. Лілія Степанівна розповіла, що в 16 років залишилася без матері, після закінчення школи чотири роки поспіль її не приймали до медінституту через батька-священика. Подруги радили дівчині приховати цей факт, але вона вперто писала в анкеті правду. 1978 став для Лілії одночасно і щасливим - вона нарешті стала студенткою, - і нещасливим - помер її батько.

- Незважаючи на горе, 1978 рік був для мене особливим, - каже Лілія Григорович. - Я знайшла свою половину! Ми вперше зустрічали Новий рік разом. Василь прийшов у гості зі своєю молодшою ??сестрою, вдома був мій молодший брат, подружки по інституту. На столі не було особливих делікатесів, але мені здавалося, що з неба сипався золотий сніг і зірки сяяли, як алмази. Усе нагадувало казку: нарешті я була не одна!

Того вечора я одягла довгу білу сукню в незабудки, в якому влітку була дружкою на весіллі подруги. Паморочилося разом з Васею в танці і відчувала себе справжньою принцесою. Ми обоє з Карпат, а там всі вміють танцювати. У той час ми захоплювалися записами Джо Дассена, Африка Симона, Тома Джонса, груп "АББА", "Боні М". Були романтиками, вірили в щасливе майбутнє, тому сміливо написали на папірцях свої заповітні бажання, спалили записки, а попіл висипали в келихи з шампанським і випили. Хтось загадав успішно здати сесію, хтось - вступити до інституту, а я - вийти заміж. І все збулося!

В останній тиждень року спікер Верховної Ради Володимир Литвин завантажений по максимуму. Переголосування по бюджету, кандидатурах суддів Конституційного суду і численним проектам можуть, здається, виснажити будь-кого. Але тільки не пана Литвина. Навіть у цейтноті, поспішаючи по своїх спікерським справах, Володимир Михайлович завжди галантно пригальмує на килимовій доріжці і відповість на несподівано поставлене запитання на неполітичну тему.

- Кожен новорічне свято я згадую з теплотою, - посміхається Володимир Литвин. - Але найоригінальнішою вважаю зустріч минулого 2005 року, коли у нас вдома зібралися всі разом: ми з дружиною, сім'я дочки, наші свати. Цілу ніч ми співали під караоке! Виконали весь репертуар!

Напевно, завдяки новорічної тренуванні Володимир Литвин весь 2005 рік так енергійно працював біля мікрофона, власним прикладом переконуючи парламентаріїв зберігати спокій в напружені моменти.

Головний комуніст України Петро Симоненко не зміг з ходу відповісти на підступне питання про найяскравішою зустрічі Нового року.

- Ви мене застали зненацька, - зніяковів Петро Симоненко. - Можна я піду і підготуюся? ..

Оскільки справа з підготовкою у товариша Симоненка затягувалося, за нього відповіла народний депутат Раїса Богатирьова, слухаючи такі наша розмова.

- Самою незвичайною вважаю зустріч 2004 року, - розповідає Раїса Богатирьова. - Наприкінці 2003-го народилася моя внучка Машенька. До Нового року ми встигли забрати дитину з пологового будинку, і в святкову ніч вона тихенько посапувала в своєму ліжечку. Щоб її не розбудити, ми не шуміли, не співали, навіть шампанське відкривали беззвучно. І кожну хвилину бігали дивитися, не прокинулась чи Маша. Це наша найперша і найулюбленіша внучка. Поки у неї немає братика або сестрички. Але попереду знову Новий рік. Може, він готує нам сюрприз?

Геннадій Удовенко: "31 грудня в Нью-Йорку радянські дипломати підбирали у магазинів невикуплені ялинки" А ось перший президент України Леонід Кравчук сам любить робити сюрпризи.

- 14 років тому, коли я став президентом, мої онуки були ще маленькими, - розповідає Леонід Кравчук. - Марійці було чотири роки, а Андрію тільки годик. Щоб привітати їх з Новим роком, я взяв напрокат костюм Діда Мороза, загримувався, склав у мішок подарунки і без десяти дванадцять постукав у двері.

Природно, малюкам заздалегідь розповідали про казковому персонажа, попереджали про його можливий візит. Тому, коли Дід Мороз в моїй особі з'явився в дверях, захопленню онуків не було меж. Я привітав усіх зі святом, взяв Марійку на руки і слухав, як вона розповідає вірші. Внучка дивилася на мене широко відкритими очима і говорила: "Дчду, здахться, це ти. Альо нчбі ї Дчд Мороз!" Так що найприємніші моменти новорічних свят пов'язані з тим часом, коли мої онуки були маленькими.

Майже 20 років екс-міністр закордонних справ Геннадій Удовенко пропрацював за межами країни: у Секретаріаті ООН у Женеві, Секретаріаті ООН у Нью-Йорку, представництві України при ООН в Нью-Йорку.

- Так масово, як у нас, Новий рік у Нью-Йорку не відзначають, - згадує Геннадій Удовенко. - Головна подія в Америці - це Різдво, яке настає в ніч з 24 на 25 грудня. Всі покупки та подарунки там приурочені до цієї події. Наступного дня після Різдва ялинки вже нікому не потрібні, і ті, що залишилися невикупленими, виставляють біля магазинів. Користуючись нагодою, співробітники нашого посольства підбирали зелених красунь для нашого Нового року. Адже в пік продажів ялинка в Нью-Йорку коштувала від 50 доларів. Завдяки слов'янської кмітливості кілька років поспіль наше представництво в Нью-Йорку набувало ялинки безкоштовно. Правда, до тих пір, поки американці нас не розкусили ...Михайло Поплавський: "Проводжаючи старий рік, ми пили шампанське прямо в басейні"

Нестор Шуфрич згадує, як, будучи ще школярем, в одну з новорічних ночей заблукав у полі. Але не впав духом, перечекав, поки заметіль вщухне, і дістався живим і неушкодженим до місця зустрічі.

- Коли ми вчилися в десятому класі, - розповідає Нестор Шуфрич, - вважали себе вже дорослими і вирішили разом зустрічати Новий рік. Правда, під бій курантів я був удома з батьками, а в годину ночі разом з двома товаришами вирушив пішки за місто. Щоб дістатися швидше до однокласників, вирішили йти навпростець

через поле. Але в непроглядній темряві ми заблукали і півночі бродили, провалюючись по коліна в сніг.

Зізнаюся відверто, було моторошно. Ми не знали, в який бік іти. До нас не доносився навіть собачий гавкіт. Зігрівало шампанське, випите з батьками, і домашня їжа - у нас в Закарпатті вміють приготувати такий розкішний святковий стіл! Нарешті під ранок заметіль вляглася, і ми, щасливі, добралися до однокласників.

Співаючий ректор, він же народний депутат Михайло Поплавський найбільше запам'яталась назвав зустріч Нового року в лазні.

- Врахуйте, тоді фільму Рязанова "Іронія долі, або З легким паром!" ще й близько не було, - згадує Михайло Поплавський. - Разом з друзями ми вирушили в баню 31 грудня. У часи моєї молодості хороші лазні в Києві можна було перерахувати по пальцях, тому в них парілось багато народу. Ми ж розраховували, що люди будуть зайняті підготовкою до свята і вільні місця для нас знайдуться. Нам таки пощастило!

У парильні полки дійсно виявилися вільними, ми сиділи, як царі. У басейні нам теж ніхто не заважав. Співробітники лазні були зайняті проводами старого року. Ми парилися, купалися, пили шампанське і веселилися від душі. Словом, під кінець "були Вже такч, як треба", і вирішили пити шампанське прямо в басейні. Ледве-ледве встигли до бою курантів повернутися в гуртожиток. Спасибі таксистові, що пошкодував нас і підвіз, а то б зустрічали Новий рік на вулиці.

Але зазвичай я зустрічаю Новий рік у мами в Мечиславки Кіровоградської області, де збирається вся наша родина. Як сільська дитина, допомагаю піч домашній хліб - я добре вимішую тісто. І хоча хліб часто підгорає, смак у нього особливий, як у дитинстві. Люблю готувати кутю. За новорічним столом обов'язково згадуємо, як у дитинстві ми з братами ходили засівати. У п'ятирічному віці я вже керував концертною бригадою, учасники якої, виряджені в вивернуті навиворіт кожухи, "водили козу", співали колядки та щедрівки, читали вірші. Проводили так зване зараз маркетингове дослідження: якщо господарі щедро винагороджували нас цукерками або п'ятаками, обов'язково приходили до них по другому колу, ще раз переодягнувшись. Це було море задоволення!

У перший день року я обов'язково навідувався до бабусі Наді і дідові Роману, від яких отримував подаруночок, - каже Михайло Михайлович. - Тому що був первістком у родині, улюбленцем. До мене у батьків померли двоє новонароджених малюків. Тому мене балували особливо. Досі добре пам'ятаю плюшевого ведмедика, якого мені подарували дідусь з бабусею на Новий рік.Рецепт "Маміної куті" від Поплавського

Замочити дві склянки очищеної пшениці. Залишити на чотири години, після чого варити в злегка підсоленій воді до готовності. Готову пшеницю залити склянкою компоту із сухофруктів, додати мак, перетертий з цукром до білої маси, подрібнені волоські горіхи і курагу, а також столову ложку меду.

Ірина ЛІСНІЧЕНКО "ФАКТИ"

www.facts.kiev.ua/