Рада прийняла скандальний Закон про держслужбу: що чекає українських чиновників

Народні депутати прийняли в другому читанні законопроект № 2 490 "Про державну службу".

Відео дня

За відповідне рішення проголосував 261 нардеп.

За словами спрікера Верховної Ради Володимира Гройсмана, цей закон вже через кілька років покаже "нове обличчя українського державного апарату", що безумовно відобразиться на всіх рівнях функціонування влади.

Цей законопроект приймався дуже важко - коаліції постійно не вистачало кількох голосів для його прийняття за основу, так у квітні 2015 року нардепи тільки з 10-ї спроби прийняли законопроект у першому читанні.

Читайте: Вибори мера Кривого Рогу: названо можливу дату перевиборів

Читайте: Рада прийняла проект закону про амністію: звільнити можуть 4 тисячі ув'язнених

Зрештою, депутати домовилися, що буде створена спеціальна робоча група на базі профільного комітету з доопрацювання цього документа до другого читання.

Як відомо, проект закону "Про держслужбу" був розроблений за фінансової підтримки ЄС; європейці очікували його прийняття ще в минулому році. ЄС додатково виділив 90 млн євро безповоротної допомоги на проведення цієї реформи. Але оскільки прогрес у даній сфері відсутній, зараз вивчається можливість перекинути їх на фінансування децентралізації.

У вересні на закритому засіданні Національної ради реформ (НСР) президент України Петро Порошенко заявив про необхідність відкликати з парламенту проект закону про державну службу, обгрунтувавши це помилковим твердженням про претензії з боку ЄС.

Між тим, ЗМІ від декількох джерел в структурах ЄС отримало запевнення, що Євросоюз не висловлював заперечень з даної редакції законопроекту; навпаки - наполягає на його якнайшвидшому прийнятті. Більше того, через неприйняття цього закону Україна може втратити багатомільйонне фінансування в рамках контракту з розвитку держави.

Читайте: Комітет підтримав: стало відомо, коли Рада може позбавити Мартиненка мандата

Водночас, заступник глави адміністрації президента Дмитро Шимків після скандального засідання також визнав, що ЄС не має заперечень щодо законопроекту.

Згідно з пояснювальною запискою, даний проект закону розроблено "з метою встановлення нових правових та організаційних засад державної служби як професійної, політично неупередженої діяльності на благо держави і суспільства, а також для забезпечення реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби".

Дія даного проекту закону поширюється на посади державної служби: у секретаріаті Кабінету міністрів України, Адміністрації Президента України, апараті Ради національної безпеки і оборони України, апараті Верховної Ради України, секретаріаті Конституційного суду України, секретаріат Вищої ради юстиції, Центральної виборчої комісії, Рахунковій палаті, секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в консультативних, дорадчих та інших допоміжних органах і службах, створених Президентом України; в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, державних колегіальних органах, а також їх територіальних органах, в місцевих державних адміністраціях; в апараті судів та апараті інших державних органів, які не належать до системи органів виконавчої влади.

Разом з тим дія документа не поширюється на: 1) Президента України, членів Кабінету міністрів України, перших заступників і заступників міністрів (крім заступників міністра Кабінету міністрів України); 2) народних депутатів України; 3) депутатів Верховної Ради АР Крим; 4) суддів; 5) працівників прокуратури; 6) працівників державних органів, які виконують функції обслуговування; 7) працівників державних підприємств, установ і організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної форми власності; 8) військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону; 9) радників, помічників, уповноважених і прес-секретаря Президента України; працівників секретаріатів голови Верховної Ради України та його заступників; працівників патронатних служб прем'єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України, інших членів Кабінету міністрів, помічників-консультантів народних депутатів України; помічників суддів.

Читайте: Рада прийняла закон про телеканал іномовлення Ukraine Tomorrow

Залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень посади державної служби в державних органах поділяються на 3 категорії: категорія "А" (вищий корпус державної служби); категорія "Б" (керівники підрозділів); категорія "В" (інші посади державної служби, які не віднесені до категорій "А" і "Б"). Також встановлюється 9 рангів державних службовців. Так, держслужбовцям, які займають посади категорії "А" присвоюються 1, 2, 3 ранг; категорії "Б" - 4, 5, 6 ранг; категорії "В" - 7, 8, 9 ранг.

Надходження на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Ухвалення громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим законом.

Державна служба починається з моменту публічного складення Присяги державного службовця.

Згідно з проектом закону, державний службовець не має права: 1) бути членом політичної партії; 2) проводити або брати участь у передвиборчій агітації за інших кандидатів, інші партії, які є суб'єктами виборчого процесу; 3) поєднувати роботу на посаді державної служби з обов'язками народного депутата або депутата місцевої ради та ін.

Читайте: Даремно страждали?

Крім того, держслужбовець не має права "демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії чи бездіяльність, які будь-яким чином можуть свідчити про його особливе ставлення до певних партій і негативно вплинути на імідж державного органу та довіри до влади або становити загрозу для конституційного ладу, територіальної цілісності та національної безпеки, для здоров'я і захисту прав і свобод інших людей".

Серед іншого державний службовець зобов'язаний з повагою ставитися до державних символів України; говорити державною і регіональною мовою (мовами) або мовою національних меншин під час виконання посадових обов'язків.

Закон набирає чинності з 1 травня 2016 року.

Нагадаємо, також 10 грудня Рада проголосувала за передання на місця частини адміністративних послуг.