Прокуратура почала війну з олігархами Буряками

Вбив цвях: ну навіщо було братам Сергію і Олександру Бурякам, найбагатшим людям нашої країни, купувати ще і військове містечко в Конча-Заспі? Адже у них, треба думати, уже все є - і земелька, і лісові угіддя, і інше, інше ... Про це якось навіть в мас-медіа говорилося.

Відео дня

Так, одному з видань депутат і банкір Сергій Буряк зізнався, що "разом з братом Олександром, Таріелом Васадзе і ще 13-ма депутатами, у тому числі з завзятим мисливцем-парламентарієм Віталієм Хомутинником, кілька років тому взяли в оренду ліс під Києвом і організували там мисливське господарство. У господарстві розводять молодняк - кабанів, кіз, байбаків. Сергій Буряк каже, що туди він виїжджає з сім'єю подихати свіжим повітрям, половити рибу ... Політики збираються поспілкуватися, розповісти анекдоти, повеселитися ".

Тепер Сергій Буряк має можливість подихати свіжим повітрям і в Конча-Заспі, в чудовому лісовому куточку, де у височінь рвуться щоглові сосни, де в теплі пори року вправляються в дивовижному співі пернаті мешканці тутешньої округи. Цей куточок займає солідну площа - 24 гектара.

Сергій Буряк, фото Артура Бондаря / ОБОЗ

І це все відтепер належить родині Буряків? Як сказати ... З одного боку, Буряки, начебто, є тут господарями, а з іншого - наче й немає. Тому що колишню армійську базу в Конча-Заспі купили якісь добродії з маловідомої київської фірми "Оста плюс", які, на перший погляд, не мають ніякого відношення до могутньої сім'ї банкірів. Але це тільки на перший погляд.

Про цю карколомної угоді "Обозреватель" вже розповідав у статті " Так продають Конча-Заспу. В ім'я олігархів ". У ході журналістського розслідування виникло припущення, що за підприємством "Оста плюс" стоять брати Сергій і Олександр Буряки, контролюючі, як відомо, "Брокбізнесбанк".

Ця версія підкріплюється і таким фактом: серед тих, хто підписав акт прийому-передачі нерухомого майна військового містечка № 247 був і заступник голови правління "Брокбізнесбанку" Володимир Вікторович Волощук.

Втім, хіба мало хто з впливових персон нашої країни лобіює ті чи інші комерційні операції. Нічого в цьому дивного немає. Та й кожен день люди щось продають, щось купують ... Ось і задаюся питанням: чи варто було кончезасповскій город городити, тобто піднімати в ЗМІ тему продажу нерухомості? Куди простіше було відмахнутися і забути ... Ні, забувати таке не можна ... Тому що, як казав кіношний герой Верещагін, за державу образливо.

Армійську базу в Конча-Заспі пустили з молотка келійно, на підставі якихось особливих домовленостей між бізнесменами та панами з Міністерства оборони, причому ніякої гласності, прозорості в цій справі, про що так любив періодично міркувати колишній глава військового відомства Анатолій Гриценко, і в помині не було. Для відводу очей силовики, начебто, і провели тендер, проте ця процедура була формальною, і назвати її інакше ніж окозамилюванням абсолютно не можна.

Невже всього цього закулісся не бачив (або - не хотів бачити?) Анатолій Гриценко? Як виявляється з нашого журналістського розслідування, Гриценко був прекрасно обізнаний про підводні течії цієї та іншої, більш ніж дивною, торгівлі армійськими об'єктами.

Анатолій Гриценко, фото Дмитра Богданова / ОБОЗ

Ось що, до речі, він стверджував у розмові з одним із журналістів:

- Деякі підпріємці постелили договори з Мінобороні на невігідніх для АРМІЇ умів у 2002-2004 роках, альо НЕ встіглі Оформити землю. Смороду доплатили Держбюджет міністерства почти 200 млн грн, щоб легально Володіти землею и співпрацюваті з Мінобороні надалі. За цімі структурами стояти люди високого статусу, зокрема й народні депутати. До речі, хочу подякувати їм за ті, что смороду з розумінням Поставили до проблем АРМІЇ и ПІШЛИ назустріч інтересам безквартирних військовіх.

Коли кореспондент поцікавився, в які ж фракції входять ці депутати, Анатолій Степанович дипломатично відповів, що мова йде і про "Нашу Україну", і про "Регіонах", і про БЮТі.

Саме бютівці Сергій і Олександр Буряки "відхопили" в столиці найбільш ласий шматок військового пирога. Що цікаво, налагоджувати відносини з МО брати почали ще за часів перебування на міністерській посаді Олександра Кузьмука. Анатолію Гриценко сей факт не дуже подобався. Він багато міркував про корупцію, ратував за наведення порядку ... Ех, слова, слова!

У попередній статті була висловлена ??версія про те, що міністр Гриценко не захотів псувати відносин з політичними союзниками з Блоку Юлії Тимошенко. Тому й не пустив "під укіс" сумнівний план продажу нерухомості в Конча-Заспі.

Гриценко знав, що такого роду угоди необхідно погоджувати з Кабінетом міністрів України, як і передбачено законодавством. Однак заручитися підтримкою уряду Анатолій Степанович не побажав. Замість цього став міркувати про те, що, мовляв, покупці нерухомості змушені були доплатити в казну певні суми ...

Про те, що між Анатолієм Гриценком та братами Буряками існували якісь домовленості з приводу реалізації містечка в Конча-Заспі, "Обозревателю" підтвердив колишній директор Департаменту будівництва та відчуження фондів Міноборони України Дмитро Ісаєнко.

За словами Дмитра Ісаєнка, одного разу Анатолій Гриценко запросив до Міністерства оборони братів Буряків і запропонував, щоб вони доплатили в казну певну суму за раніше куплену нерухомість в Конча-Заспі. І ті змушені були погодитися. Всього за придбання 247-го військового містечка було заплачено нібито понад 30 мільйонів гривень.

Дозвольте, а хто визначав, на яку суму олігархам потрібно додатково розщедритися? Особисто міністр Гриценко? Тоді якими методиками він при цьому користувався? Виходячи з яких фінансових розрахунків називалися ті чи інші суми? Може, від ліхтаря?

Чому саме фірмі "Оста плюс", за якою маячать постаті братів Буряків, воєначальники віддали перевагу? На якій підставі дав "добро" на реалізацію 247 містечка тодішній міністр оборони України Анатолій Гриценко? Зрештою, на які цілі були направлені гроші, виручені від цієї комерційної операції? Ці та інші питання "Обозреватель" намагався з'ясувати в Міністерстві оборони України. Наш інформаційний запит був відправлений у прес-службу відомства ще 23 листопада 2007 року.

На жаль, МО грає в мовчанку. І тим самим порушує законодавство. Ні, це, мабуть, м'яко сказано. Прес-служба міністерства, армійські начальники попросту плюють на закон, сподіваються на те, що це зійде з рук, забудеться, "заретушує" ... Вони звикли так працювати. Це і є їх "фірмовий" стиль. Стиль, який потребує серйозного коригування з боку прокуратури.

Нагадаємо, що Анатолій Гриценко разом зі своїми політсоратнікамі йшов на парламентські вибори під прапором боротьби за торжество закону абсолютно для всіх громадян. Тепер ми чітко бачимо, як слово розходиться з ділом.

Хоча чи варто дивуватися? Влада ще не скоро позбудеться лукавства, від бажання вести подвійну гру, від заступництва політичним союзникам (на шкоду економічним інтересам).

У зв'язку з цим пора визнати: Міністерство оборони вкрай не зацікавлене в тому, щоб починати відвертий, чесний і принциповий розмова про продаж народного добра в ім'я "помаранчевих" олігархів. Тому можна припустити, що і надалі воно буде блокувати надання суспільству максимальною і об'єктивної інформації про багатомільйонні комерційних угодах.

Закликати до закону силовиків може військова прокуратура. "Обозревателю" відомо, що стражі закону вже кинулися в судовий бій проти фірми "Оста плюс", а значить - проти братів Буряків. Як повідали автору цих рядків вельми обізнані джерела у вищій наглядовій інстанції, прокуратура оскаржує в господарському суді договір купівлі-продажу армійського містечка № 247, намагаючись визнати його незаконним.

Олександр Кузьмук і Олександр Медведько / фото Дмитра Богданова

Складно спрогнозувати, чим закінчиться цей розгляд. Не виключено, що на прокуратуру надаватиметься великий тиск, що ініціаторів цього процесу можуть викликати на "килим" і показати, де раки зимують.

І якщо наглядова інстанція відкличе свій позов, то ми в черговий раз побачимо ганебне лукавство влади. Лукавство, яке вже в печінках сидить.