Сказав не все: ЗМІ дізналися, про що промовчав Путін в інтерв'ю Bild
Карстен Фогт c 1 976 по 1998 рік був депутатом бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). З 1983 року був експертом партії з міжнародної політики.
В опублікованому в понеділок, 11 січня, інтерв'ю газеті Bild президент Росії згадує Фогта як свідка однієї бесіди соціал-демократа Егона Бара в Москві про майбутнє Європи і НАТО. Бар, померлий в 2015 році, в 1960-і роки був одним з архітекторів нової східної політики ФРН.
В інтерв'ю німецькому виданню Путін говорить про кризу у відносинах Росії і Заходу і називає однією з її причин розширення НАТО. Соціал-демократ Фогт згадав про свій візит з Баром до Москви і дав оцінку германо-російським відносинам, пише DW.
DW: В інтерв'ю Bild Володимир Путін цитує неопубліковані розмови західнонімецьких політиків з радянським керівництвом на початку 1990-х. За його словами, ваш колега по СДПН, Егон Бар, тоді говорив про необхідність створення в центрі Європи нового союзу, до якого б увійшли і СРСР, і США. Бар також виступав проти розширення НАТО. Згідно Путіну, розмова відбулися 27 лютого 1990 року, у ньому брали участь представник ЦК Валентин Фалін, Егон Бар і ви. Це правда?
Карстен Фогт: Путін точно цитує ту розмову. Егон Бар тоді виступав проти повноцінного членства об'єднаної Німеччини в НАТО. Я дотримувався іншої точки зору і тоді йому заперечив.
Цікаво те, про що Путін не згадує. 27 і 28 лютого 1990 року в Москві відбулися бесіди не тільки з Фалін, який поділяв думку Бара, але і з радянським міністром закордонних справ Едуардом Шеварднадзе, відповідальним за міжнародну політику членом політбюро Олександром Яковлєвим і маршалом Радянського Союзу Сергієм Ахромеєва. На всіх цих зустрічах Бар також озвучив свої уявлення. Цікаво, що жоден з радянських співрозмовників, за винятком Фаліна, на них не відреагував. Для мене тоді це було знаком, що в радянському керівництві не було непереборно зафіксованої позиції проти членства об'єднаної Німеччини в НАТО.
- СДПН тоді не була членом правлячої у ФРН коаліції. У якій якості була задумана ця поїздка в Москву?
- У нас тоді були інтенсивні контакти, як і годиться опозиції, з Радянським Союзом і США. За місяць до цього я виступав у Раді національної безпеки у Вашингтоні і говорив про тих же питаннях.
- Ви сказали, що в бесіді з Фалін заперечили Бару і, очевидно, досі вважаєте розширення НАТО на схід правильним...
- Це дві різні теми. Безпосередньо після падіння Берлінської стіни (9 листопада 1989 року - Ред.) Я, як і Егон Бар, не вважав за можливе, що Радянський Союз погодиться з членством об'єднаної Німеччини в НАТО. Я думав так до кінця січня 1990 року. Потім, піcля численних бесід з радянськими та американськими представниками, я прийшов до висновку, що членство об'єднаної Німеччини в НАТО можливо і має сенс. Розширення НАТО на схід - інша тема. Я виступав за таке розширення, але пов'язане з тісною співпрацею з Радянським Союзом і пізніше - з Росією.
- Москва сприймає розширення НАТО як спрямовану проти неї провокацію. Чи вважаєте ви, озираючись назад, правильним прийняття до альянсу Польщі та інших країн колишнього Східного блоку?
- Так, я вважаю, що ця політика була розумною, що вона вносить вклад у стабільність в Європі. Але хотів би зазначити, що така політика робить це, якщо одночасно вдається встановити відносини співпраці з Росією, наскільки це можливо у світлі сьогоднішньої російської політики. Нинішня російська зовнішня політика надзвичайно ускладнює політику співпраці, але це не означає, що не варто намагатися і докладати до цього зусиль.
- Путін знову і знову говорить, що його країна виступає проти однополярного світу на чолі з США. Росія прагне до нового світопорядку. Як ви до цього ставитеся?
- Я не вважаю, що світ однополярний. Сьогодні США набагато сильніше залежать від співпраці з партнерами, ніж у попередні десятиліття. Проблема для Росії полягає в тому, що більшість її сусідів, насамперед - невеликі сусіди на заході, через стурбованість і страх з приводу російської політики сьогодні все активніше шукають захисту у ЄС, НАТО і США. Їхнє прагнення отримати захист у Заходу не є результатом американської змови, спрямованого проти Росії. Зрозумілі побоювання західних сусідів Росії і наших східних сусідів ускладнюють і обтяжують і нашу політику по відношенню до Росії.
- Як ви вважаєте - пік ускладнень в німецько-російських відносинах пройдений?
- На це можна завжди сподіватися, але я не впевнений. Спостерігається певна стабілізація, але багато проблем раніше не вирішені, наприклад, на сході України. (...) Путін в інтерв'ю газеті Bild стверджує, що вони не вирішені тому, що Україна виконала не всі умови домовленостей в Мінську. Я ж навпаки погоджуюся з позицією федерального уряду Німеччини, який бачить причину складнощів передусім у діях сепаратистів.
Особисто я вважаю неприйнятною ситуацію, коли Україна досі не має можливості контролювати власний кордон з Росією в усіх регіонах на сході. Якщо Росія визнає Україну як суверенну державу, вона повинна без попередніх умов підтримувати право цієї держави контролювати весь свій кордон з Росією.