Застрягне така велика муха як Данилишин в павутині закону?

Єдиний гідний вихід для будь-якого політика, якому не вдалося всидіти в кріслі міністра, - це любити свій народ і після відставки. Ця думка прийшла мені в голову, коли я прочитав заяву екс-міністра економіки Богдана Данилишина, якого з кінця серпня розшукує Інтерпол: мовляв, він не ховається від слідства, а "перебуває на лікуванні". Блін, це що ж за традиція "а ля Цушко" лікувати якусь підшлункову залозу за допомогою Інтерполу?

А ми, дурні українські виборці, ще сміялися, коли один видний політолог визначив, що більшість наших політиків ділиться на дві основні категорії: на людей з кримінальним минулим і на людей з кримінальним майбутнім.

Пам'ятається, як було прогримів соцопитування авторитетного Центру Разумкова: "Чи повинен мати право на обрання президентом людина, яка була засуджена за скоєння карних злочинів, якщо судимість було знято в установленому законом порядку?".

Природно, яке питання, така і відповідь: з 2010 респондентів у віці від 18 років з усіх регіонів України БІЛЬШІСТЬ, а саме 57,5 ??відсотка відповіли цілком прогнозовано "Ні". Упевнений, що ця сама більшість, дуже далеке від юриспруденції, поняття не має, ніж "погашена" судимість відрізняється від "непогашеної", як і не має уявлення про те, що в багатьох високорозвинених країнах типу Японії немає того ж суду присяжних, подробицями проведення якого нам набили оскому фільми з Голлівуду.

Чому я, до речі, згадав про присяжних? Та тому що в цивілізованому світі до числа присяжних суду не запрошують людей з судимостями. Може саме тому, як казав знаменитий адвокат Анатолій Федорович Коні "Я не можу вказати жодного рішення присяжних, яке залишило б в моїй душі враження зганьбленої правди і ображеної справедливості"???

Чи залишає таке враження "зганьбленої правди і ображеної справедливості", спроба побіжного екс-міністра Данилишина "закосити" від слідства? Невже після наступних президентських виборів цей казнокрад знову спокійнісінько займе "своє" місце в Міністерстві економіки? Для відповіді на це питання звернемося до досвіду авторитетних у судових справах країн. Так, у Франції судову статистику і облік судимостей ввів ще Наполеон. У Німеччині відомості про судимості громадян стали збиратися вперше в Баварії з 1803 року. У чому, запитаєте ви, сенс такої великої уваги суспільства і держави до правопорушень в житті окремого громадянина? Я впевнений сенс простий: не допустити рецидиву! Ну, тобто, якщо хтось чогось там "свиснув", то щоб останній раз, щоб не було більше у держави і народу саме МАТЕРІАЛЬНИХ збитків.

І зовсім інша справа: це каяття оступився людини у скоєному, його моральне відродження. Одного разу Федір Никифорович Плевако, захищаючи похилого священика, звинуваченого в перелюбстві і крадіжці, побачив: підсудному нічого розраховувати на прихильність суду. Мова адвоката, прозваного "московським Златоустом" була короткою: "Річ ясна. Прокурор у всьому абсолютно прав. Всі ці злочини підсудний скоїв і сам у них зізнався. Про що тут сперечатися? Але я звертаю вашу увагу ось на що. Перед вами сидить людина, яка тридцять років відпускав вам на сповіді гріхи ваші. Тепер він чекає від вас: відпустіть ви йому його гріхи? "Як свідчить історія, попа на тому суді таки виправдали.

А взагалі, досить вибіркова система арештів і обшуків як у стані "молодої команди київського мера", так і взагалі в таборі помаранчевих (наприклад, явно ніхто не цікавиться розкраданнями в рамках розкраденого "Мистецького Арсеналу") наводить на ось яку сумну думку: нова влада ПОКИ більше займається зведенням особистих рахунків, а не реальною і тотальної боротьбою з корупцією. Не випадково, таким чином, йде зниження рейтингу біло-блакитних: вони просто перестали цікавитися, яке саме враження справляють їх "реформи" на населення. Тим часом Маргарет Тетчер, яка за одне десятиліття повернула Великобританію у "велику сімку" за всіма економічними показниками, завжди призначати дострокові вибори, коли рейтинг її уряду консерваторів падав нижче 50 відсотків. Бо "залізна леді" цілком обгрунтовано вважала: для економічного зростання і модернізації країни потрібна підтримка населення!

Саме тому про свій 70-50-процентному рейтингу ось уже десять років невпинно піклується такий же, як Тетчер, авторитарний реформатор Путін, який відроджує російський імперіалізм за всіма канонами британської монархії: орли на гербах і штандартах; палаци типу "Міллергофа" для "нових дворян"; таємні ради під назвою президія партії "Єдина Росія"; де факто двопартійна система при де юре багатопартійної конституції; ефективне втручання держави в економіку etc.

PS "Цілком неосвічена людина може хіба що обчистити товарний вагон, тоді як випускник університету може вкрасти залізницю" (Теодор Рузвельт).