Що зміниться в Україні після введення воєнного стану
Пропозиції про введення воєнного стану в Донецькій і Луганській областях звучать не один місяць. Востаннє про це нагадав прем'єр-міністр Арсеній Яценюк на своїй сторінці в Facebook. Глава уряду заявив: "Ми за встановлення миру. Але ми за те, щоб той, хто порушив мир, ... заплатив за це ціну". "Якщо це перемир'я закінчиться так, як закінчувалися всі попередні, іншого варіанту, окрім як військовий стан, не буде", - заявив прем'єр.
Враховуючи, що оголошене 5 вересня перемир'я практично не дотримується, перспектива введення воєнного стану стає все більш виразною.
Щоб розібратися в тому, як це буде виглядати на практиці щодо звичайних громадян, "Обозреватель" вивчив чинний закон України №1647-14 "Про правовий режим воєнного стану" в редакції від 2 березня поточного року.
Юридичний механізм введення воєнного стану досить простий: Президент видає відповідний указ, парламент його затверджує протягом двох найближчих днів. Про воєнний стан "негайно оголошується через засоби масової інформації".
Документ визначає "військовий стан" як "особливий правовий режим, який вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності".
У законі прописані "тимчасові, обумовлені загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина". У тому числі:
- трудова повинність . Органи влади мають право "вводити трудову повинність для працездатних осіб, які не задіяні в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення" "на період мобілізації і воєнного часу з метою виконання робіт, які мають оборонний характер, а також ліквідації надзвичайних ситуацій, які виникли в період воєнного стану ". У законі вказується, що суспільно-корисні роботи виконуються "для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань".
У законі також закріплена норма про те, що громадянин, який відбуває трудову повинність, забезпечується мінімальною заробітною платою, мінімальним відпусткою, "мінімальним перервою і максимальним робочим часом". Після відбування трудової повинності громадянин отримує "попередню роботу (посаду)", у разі її відсутності - "іншу рівноцінну роботу (посаду)". На час повинності зберігається робоче місце.
- використання співробітників підприємств для потреб оборони. Дозволено змінювати графік роботи і "здійснювати інші зміни виробничої діяльності та умов роботи".
- вилучення майна громадян . Йдеться про тимчасове запозиченні майна "для потреб оборони". У список тих, у кого можуть запозичити майно, входять: міністерства, центральні та місцеві органи влади, територіальні громади, підприємства, організації та громадяни.
В законі уточнюється, що вилучити можуть "транспортні засоби, споруди, машини, механізми, устаткування". Після скасування воєнного стану майно підлягає поверненню або відшкодовується його вартість - "в установленому законом порядку".
- вилучення теле, відео-та аудіоапаратури, комп'ютерів - "у разі порушення вимог або невиконання правил правового режиму воєнного стану".
- вилучення зброї та боєприпасів, а також холодної зброї .
- комендантська година . Мається на увазі "заборона перебування в певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень".
- особливий режим в'їзду і виїзду , а також обмеження свободи пересування.
- перевірка документів . В умовах воєнного стану потрібно бути готовим до перевірки документів, а також особистих речей, автомобіля й житла.
- заборона продажу алкоголю .
- заборона на зміну місця проживання для призовників та військовозобов'язаних.
- обов'язок "розквартирування" . Звичайні громадяни несуть "військово-квартирну повинність", тобто зобов'язані поселяти в своєму житлі військовослужбовців.
У період воєнного стану заборонено :
-Захоплюючий владу;
-вносить зміни до Конституції;
-проводити вибори всіх рівнів;
-проводити референдуми;
-проводити страйку;
-Застосовувати тортури, а також жорстоке або принижуюче людську гідність поводження.
Правосуддя в умовах воєнного стану здійснюють суди. При цьому "створення надзвичайних і особливих судів не допускається". Також заборонено прискорене судочинство.
В умовах воєнного стану органи державної влади продовжують функціонувати. Працює Верховна Рада України, міністерства, інші органи центральної та місцевої влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи прокуратури.
При цьому після оголошення воєнного стану парламент повинен зібратися у дводенний термін і працювати в "сесійному режимі". "Повноваження Верховної Ради України, передбачені Конституцією, в період воєнного стану не можуть бути обмежені".
Процедура скасування воєнного стану також досить проста: для цього Президент "за рекомендацією Ради національної безпеки і оборони" видає відповідний указ, який негайно поширюється через ЗМІ. "З пропозицією про скасування воєнного стану до Президента України може звернутися Верховна Рада України", - уточнюється в законі.