Населення краще розбирається в понятті "євроремонт", ніж "євроінтеграція". А похід в ЄС коштує дорого
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Майкл ЕМЕРСОН: Час покаже, що таке революція: успіх або провал
Один з ключових експертів Єврокомісії Майкл Емерсон, старший науковий співробітник Центру досліджень європейської політики в Брюсселі, нещодавно побував у Києві. Він - автор понад десятка книг з європейської інтеграції. А центр, який він представляє, виробляє рекомендації і прогнози, до яких прислухаються "єврокомісари". Вони, як відомо, незважаючи на помаранчеву революцію, поки не обіцяють Україні не те що членства, але й швидкого надання ринкового статусу, вільної торгівлі, спрощення візового режиму. Чому? Про це - в інтерв'ю з Майклом Емерсоном.
- Г-н Емерсон, з якою метою ви приїхали до Києва у складі делегації міжнародних експертів "Стратегічні консультації"?
- Програма розвитку ООН зібрала разом велику кількість міжнародних дослідників, які зацікавлені у вивченні сьогоднішнього стану справ, щоб побільше дізнатися про постреволюційної ситуації в Україні. Експерти хочуть побачити, як іде процес реформування після помаранчевої революції, особливо щодо питань європейської інтеграції.
Зараз найбільш важлива подія європейського шляху реформ для України полягає в тому, що був схвалений План дій і український уряд згідно зробити наступний крок у напрямку до ЄС.
Ми поспостерігали за макроекономічними показниками за 3 місяці діяльності уряду України. Теоретично, якщо рівень зростання економіки сповільнюється, рівень інфляції зростає. Ми розмовляли з міністром фінансів паном Пінзенником, і він сказав, що показники вийшли навіть більші, ніж він сподівався. Після емоційної помаранчевої революції зараз ви повинні повернутися до енергійного рутинному процесу оздоровлення економіки. Стартовий спад економіки в переломний політичний момент - це дуже делікатна тема, наступного року у вас пройдуть парламентські вибори.
Сигнал тривожний, поки не фундаментальний, але відбувається рух у небезпечному напрямку. Уряд повинен припинити подібні тенденції і відновити здорові макроекономічні показники.
У мене немає конкретної офіційної інформації про макроекономічні аспектах, але я чув думку вашого Міністерства фінансів, що зростання економіки України до кінця 2005 р. може становити 4-5%. Але це лише думка. Для України зараз надзвичайно сприятливий період для розвитку у зв'язку з міжнародним попитом. Уряд повинен мати чіткий план для створення додаткового експорту в межах ЄС.
Я розумію, що уряд вживає заходів для передачі своїх вказівок на місця. Однак зараз структура влади надзвичайно контролююча. У експертів у Брюсселі не зникло відчуття того, що у влади є свої люди не тільки в кожному місті, а й в кожному селі. Київ не повинен і не може контролювати все з самого верху до низу, і це нормально для розвитку демократичного суспільства.
- Яке ваше бачення щодо доцільності вступу України до СОТ?
- Вступ до СОТ для України не тільки можливо, а й необхідно. Україна може налагоджувати відносини і з ЄС, і з Росією - це стосується вільної торгівлі. Однак митний союз з Росією не прийнятний, так як це автоматично передбачає розгляд двосторонніх екстратаріфов та додаткових угод, які можуть вплинути на відносини з ЄС. Це розуміло попередній уряд, розуміє і нинішнє. Тому зараз оптимальна система для України - повна свобода торгівлі. Президент повинен сказати політикам і бізнесменам: ми переходимо на повністю відкриту ринкову економічну політику, тільки так ми зможемо швидше отримати прибуток. Спочатку буде важко, але ми зробимо все можливе.
- Щодо термінів євроінтеграції України існує маса спекуляцій. Команда Ющенка упевнена, ч то це обов'язково станеться в рамках їх 10-річного перебування при владі. Як реально дивляться на це в Брюсселі?
- Щодо термінів можливого вступу України до ЄС потрібно враховувати дві речі: що буде з ЄС і що буде з Україною. Всі знають, що зараз ЄС переживає досить важкий період ратифікації Конституції. Ймовірно, що у Франції (референдум в цій країні відбудеться в неділю - Ред.) Відмовляться ратифікувати Конституцію ЄС, хоча сам цей документ призначений для зближення країн-членів ЄС. Якщо Конституція не буде прийнята, то це означає, що всередині ЄС існує опір, який в майбутньому буде тільки рости. Перша жертва цих настроїв - Туреччина, здебільшого з-за конфесійних відмінностей. Ви знаєте, що Туреччина до того, як подала заявку на вступ до ЄС, мала дуже багато "боргів" - в економічній, демократичної, політичної та інших сферах. Туреччина дуже багато років підбудовувалася під критерії ЄС. А тепер у Туреччині можуть бути проблеми. Важливо, щоб Україна вибрала наполегливий "турецький" курс. Хоча в порівнянні з Туреччиною, Україна - більш просунута країна, особливо в галузі освіти.
Спочатку в ЄС було 12 країн, можливо, тому вели переговори і, приймали рішення легше. Зараз у ЄС 25 країн, а якщо враховувати країни, які стоять у черзі на вступ (Балканські країни, Туреччина, Україна і т.д.), то вийде 35 країн. У США 50 штатів, і їх система відмінно працює як федерація. Ми не прагнемо сліпо наслідувати приклад США, але все ж у них треба повчитися процесу робити прозорими всі рішення, які приймаються законодавчою та виконавчою владою. Зараз у ЄС виникли проблеми чисто технічного плану, і процес прийняття Конституції гальмує рух.
Звичайно, Україна не має таких проблем, як Туреччина, так, Україна більш демократичне держава. Це унікальний випадок: країна продемонструвала фантастичну жагу до демократії. В України є шанс заново представити себе як дуже важливу країну, повністю європейську по духу. Зараз постреволюційне уряд дуже поважають у всій Європі. Решта Європи не знає в деталях, що відбувається тут. Революція зробила хорошу справу, але тільки на плодах революції далеко не втечеш. Час покаже, що таке революція: успіх чи провал.
У ЄС немає спільної думки щодо України. Все в Європі обожнюють ваше нове керівництво. Що насправді відбувається в Україні - інше питання. Ще неясно, чи вірні реформи проводить новий уряд, тому що залишилися невиконаними ще дуже багато важливих, першочергових завдань.
- Все-таки, коли в України можуть з'явитися шанси на вступ до ЄС? Ваш оптимістичний і реалістичний прогноз.
- Я вважаю, що реально це відбудеться протягом 15 років. Польща почала готуватися до вступу в ЄС в 1990 році, тобто Польщі знадобилося 14 років. 10 років, може бути, якщо дуже постаратися. Однак я схильний вважати, що це малоймовірно, бо ще багато невідповідностей в економічній, політичній, екологічній, медичній та ін сферах.
Вступ України до ЄС протягом 10 років - це дуже оптимістичний варіант. Якщо парламентські вибори 2006 р. пройдуть нормально, то вже наступного року ви можете надіслати офіційний лист з проханням прийняти Україну у повноправні члени ЄС. Комісар у відповідь на це скаже: "Велике спасибі за лист. Тепер ми повинні дізнатися думку Єврокомісії ". І потім вже Європейська комісія розглядає всі факти дуже докладно. Можливо, до 2007 року вони прийдуть до думки про необхідність проведення подальших переговорів (чи ні).
Щодо Туреччини, то процес переговорів ще не розпочинався, можливо, почнеться цього року. Якщо рішення про необхідність переговорів буде прийнято, то після цього слід здійснити багато дорогих проектів, щоб приєднатися до ЄС. Наприклад, запровадити вільну торгівлю (це просто) або схвалити норми і регуляції для сільського господарства (що дуже дорого і необхідно тривалий час). Для втілення норм щодо навколишнього середовища необхідно фінансування на рівні 1000 EUR на душу населення, а в цілому це 50 млрд. EUR (або в крайньому випадку 45 млрд.). Для постчорнобильської України, може бути, і більше. Це тільки один приклад того, скільки потрібно змінити, і ви розумієте, що це буде дуже дорогою похід в ЄС. Дорогим задоволенням буде стандартизація сільського господарства і промисловості, модернізація транспортної інфраструктури, енергетики. Буде потрібно відміна всіх митних тарифів. Тому дуже важливо, щоб ви розуміли, що не потрібно намагатися процес вступу в ЄС здійснити швидко, тому що в іншому випадку можна просто "розорити" бюджет. Важливо підійти до цього шляху серйозно і всю стратегію ретельно розпланувати.
Та й процес законодавчого перетворення і гармонізації стандартів йде повільно, поки нагадуючи більше евроімітацію. Наші рекомендації про створення самостійних відділів та про призначення заступників з євроінтеграції в кожному міністерстві залишилися без уваги. У пресі багато красивих гасел і закликів, однак населення краще розбирається в понятті "євроремонт", ніж "євроінтеграція". Повинна подаватися що роз'яснює інформація і її широке громадське обговорення, щоб люди заздалегідь знали, як бути готовими для інтеграційних процесів.
- На яку допомогу ЄС може розраховувати Україна в її євроінтеграційних процесах?
- Насамперед - на технічну допомогу з гармонізації українських стандартів з європейськими. Ми готові допомогти підготувати кадри. Загальновідомі фінансові інституції: Світовий банк (СБ), МБРР, МВФ, а також ПРООН дуже мотивовані допомогти Україні досягти успіху. Однак частка грантів у фінансовій допомозі буде невелика, в основному це будуть кредити під малий відсоток. МБ добре зарекомендував себе в роботі з процесами вступу до ЄС нових країн-членів. США не втрачає зацікавленості в перетворенні України, і тут головне - створити найкращу "суміш" із згоди Вашингтона і досягнень ЄС. Процес вступу до ЄС буде безсумнівно тривалішим і з неясними наслідками, ніж це уявляють українські політики. Поки багато неясного. По-перше, через плутанину з прийняттям конституції в самому ЄС, а по-друге, через неясностей, крою в самій Україні. Ось чому вибори 2006 року - це відправна точка для реальних раговоров з будь інтеграційних питань. Поки в стримуючих рекомендаціях Європейських країн чітко простежується небажання вливати в свої ряди бідну за європейськими нормами країну, з ще неустояної політичною системою.
- А що ви можете сказати щодо вступу України в НАТО?
- Моя думка з приводу вступу України в НАТО - це дуже хороша ідея для отримання нової форми колективної безпеки. До того ж, це позитивний факт для вступу до ЄС. Після чотирьох-п'яти років реформ Україна може стати повноправним членом НАТО, що дозволить їй більш щільно брати участь у всіх життєвих процесах Європи і, можливо, прискорить процес вступу до ЄС.
Щодо негативного ставлення Росії до вступу України в НАТО, то тут потрібно прагнути підтримувати відносини і з НАТО, і з Росією, тим більше, що існує програма поглиблення відносин Росії і НАТО. А в майбутньому, можливо, Росія також вступить в НАТО, може бути, не в якості повноправного члена організації, а як спостерігач, що буде дуже позитивно для Росії.
Питання вступу України в НАТО - це питання для української демократії. Поки не варто вдаватися в деталі, включаючи низьку підтримку цієї ідеї серед населення. Якщо засоби масової інформації підключаться до цього процесу і допоможуть переконати людей, то це дуже добре. НАТО - це одна з ланцюжків європейської демократії. Все просто: якщо Україна вважає себе насправді демократичною державою, то її місце в НАТО.
Сергій Гордієнко