Путіну побажали горіти в пеклі за те, що він зробив з Україною

Російський військовий журналіст Аркадій Бабченко заявив, що йому найбільше шкода не того, що Володимир Путін робить з Росією, а того, що він зробив з Україною, і вважає, що за цей президент РФ повинен горіти в пеклі.

Відео дня

"Найбільше мені шкода не того, що Путін зробив з Росією. Так, мені шкода мою країну, але я вже зрозумів, що відбувається, прийняв, і, загалом-то, змирився майже до ступеня байдужості. Що тепер буде з територією, на якій раніше була моя Батьківщина, мені вже майже все одно. Крапля віри з гірчичне зерно ще є, але вже майже байдуже. Що ні буде - заслужили. Таке раніше бувало з багатьма націями, тепер ось стало з нами. Кінець у цього завжди один. Так що тут все зрозуміло. Говорити, в цілому, немає про що. По-справжньому мені шкода того, що він робить з Україною", - написав він у своєму Facebook .

"Я уявляв собі цю країну зовсім іншою. Щось типу "Тараса Бульби". З полками войовничих козаків, що б'ються з бусурманами і ляхами, які видобувають собі прожиток грабунком і розбоями і одразу ж все пропивають на Хортиці. Львівські фашисти, бандерівці, УНА УНСО, не дай Бог заговорити на Западенщині російською, москаляку на гіляку - ось це все. Не те, щоб я особливо у все це вірив... Але просто сам я живу саме в такому світі, де ночами по-киргизькому, наприклад, говорити не рекомендується. Природно, життя сусідів представлялася приблизно таким самим. Виявилося, що все не так. Виявилося, що Україна - зовсім інша країна. В яку я, дізнавшись її, закохався одразу і безповоротно", - пояснив Бабченко.

За його словами, "виявилася, що українці - абсолютно незлобива, абсолютно неагресивна, невойовнича нація. Рівень агресії мінімальний. Рівень толерантності - на порядок вище. Мирне співіснування різних конфесій. Двомовний Київ. Цілком миролюбний до росіян Львів. Ніякої напруги. Менталітет дрібновласницького працелюбного господаря, якому займатися власним господарством цікавіше, ніж битися з сусідами. Загалом, те, що найкраще описується словом "ненька". Щось добре, м'яке, незлобиве".

"Коли це розумієш, розумієш, якою раною для України виявився Майдан. Який трагедією для неї виявилися ці сто життів. Це для Росії сто життів плюс-мінус - взагалі не питання, говорити нема про що. А для цієї країни це стало дійсно національною трагедією . Але, блін, те, що з нею зробив потім Путін... " - продовжив журналіст.

Він описав, що насправді зробив президент РФ: "Як в Україні з'являється ненависть... Як ця країна вчиться воювати... Як вона вчиться вбивати... Як іде ця м'якість, ця неагресивність... Як на її місце приходить ненависть... І така ненависть, якій Росія, я думаю, не знала ще від жодного народу ніколи за весь час свого існування. Як, услід за вмінням воювати і вбивати, на місце добродушності та відкритості приходять цинізм і байдужість. Коли люди починають радіти смертям противника... Коли українці радіють смертям російських солдатів...

Так, у мене в Києві досі повно друзів. І я знаю, що, коли я туди приїду, мені ніхто й слова не скаже. Ніхто і жестом не дасть нічого зрозуміти. Але ось того, що було - вже не буде. Того єднання, яке у мене було з цими людьми під час Майдану - вже не буде. Я знаю, що все одно, в будь-якому випадку, десь на підсвідомому рівні я буду для моїх друзів вже "одним з них".

Він же не просто людей вбиває. Він же в людях вбиває те добре, що було в них. Принаймні, по відношенню до нас. І зрощує ненависть і агресію. Синдром пост-комбатанта у всій країни".

"Перетворити величезного сорокамільйонного братнього сусіда в тих, хто тебе ненавидить найбільше... Це треба зуміти, звичайно. Горіти в пеклі", - резюмував Бабченко.