УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Терористи побили батогами і молотком полоненого донецького пастора через фото пам'ятника Бандері

10,3 т.
Терористи побили батогами і молотком полоненого донецького пастора через фото пам'ятника Бандері

Екс-бранець, пастор протестантської церкви Сергй Косяк, що побував в заручниках у терористів "ДНР", розповів про тортури у відділі "НКВД".

Він сказав, що потрапив у полон через донос колишнього друга, пише "Сегодня" .

"У центрі Донецька у нас стояла молитовна палатка в жовто-блакитному кольорі, біля якої кожен день проходила міжконфесійна молитва за мир в Україні. Я був координатором цієї молитви, і на мене мій колишній друг доніс в ОДА, де сиділи бойовики. Мене забрали на 8 поверх адміністрації у відділ "НКВД" (бойовики його так самі називають) за звинуваченням в антинародної діяльності", - розповів Косяк.

У будівлі ОДА його стали катувати.

"Їм не була потрібна конкретна інформація від мене: у мене питали, скільки чоловік зі мною прибуло з Правого сектора, чи подобається мені Янукович і як я ставлюся до Бандери. Потім розкрили мої сторінки соцмереж і побачили там моє фото на тлі пам'ятника Бандері у Львові . Цього було достатньо, щоб починати робити з мене відбивну. Били палками, ногами, руками, молотком, батогами".

Врятуватися Сергію допомогли віруючі. "В лавах "ДНР" були два хлопця, які мали відношення до релігійної діяльності. Вони зрозуміли, що я пастор, адже під час побоїв я молився, і відпустили мене".

Як повідомляв "Обозреватель", в Слов'янську у виявленій братській могилі знайшли тіла синів пастора місцевої протестантської церкви . Як з'ясувалося, від рук терористів загинули 30-річний Альберт і 22-річний Рувим Павенкови.

Страшна знахідка стала шоком для родичів - адже до останнього вірили, що їх близькі живі, перебувають у полоні в якості заручників. За словами родичів загиблих, на тілах замордованих священиків були страшні сліди катувань і знущань.

У диякона Віктора Бродарського залишилися сиротами троє дітей, у Володимира Величко - восьмеро, молодшому з яких півтора року. Прощатися зі священиками прийшло майже все місто.