У книзі Януковича немає плагіату. Підтверджено експертом

Щоб розвіяти сумніви щодо рівня медіа, які зараховують себе в Україні до незалежних, а відтак - демократичним, пропоную звернути увагу на те, як працює інтернет-видання "Українська правда". Цей ресурс вважається еталоном професіоналізму в середовищі преси, опозиційної до чинної влади. Втім, самі журналісти видання заявляють, що вони абсолютно об'єктивні, і лише інформують суспільство про діяльність влади незалежно від того, які політичні сили представляють її в даний час.

Проте, беруся стверджувати, що "Українська правда" є лише ємністю, куди зливається так званий компромат на об'єкт зацікавленості тих, хто платить гроші. На сьогодні платять за те, щоб дестабілізувати ситуацію в країні з метою змінити владу, отже цим об'єктом є президент.

Главу держави хочуть дискредитувати не тільки всередині країни, але, головним чином, в очах міжнародної громадськості, і на цьому шляху не зупиняються ні перед чим. Причому кампанія, розгорнута проти президента України, має характер організований і послідовний. Черговою провокацією в цьому ряду є звинувачення В.Януковича в плагіаті. Йдеться про його книгу "Opportunity Ukraine". Ось що з цього приводу говорить експерт-лінгвіст, автор перекладу книги Костянтин Василькевич.

"Спочатку обрушилися на видавництво Mandelbaum Verlag ( "Таємниця мігдалевого дерева", УП від 31.08.2011 ). Розповідаючи про нього, автор, буквально в кожному реченні чи то через недогляд, чи то навмисне допускає неточності. Зокрема, відразу заявляється, що видавництву виповнюється в 2011-му 50 років, хоча насправді - тільки 15 років. Далі слід безапеляційна заява про те, що Mandelbaum Verlag - крихітне приватне видавництво. До відома УП, в усьому світі не так вже й багато державних видавництв, і незрозуміло, в чому тут кримінал. Також говориться про те, що серед книг, виданих Mandelbaum Verlag, є кулінарна література. Таким чином читачеві намагаються натякнути, що роботою над президентською книжкою займалися якісь несерйозні люди. Хоча, мабуть, розмаїття жанрів Mandelbaum Verlag можна поставити йому тільки в заслугу. Чим ширше тематична добірка - тим краще для видавництва. Але профілюючою для нього є література соціально-політичної тематики. Ось заголовки деяких книг.

KOLNBERGER, Thomas / STEFFELBAUER, Ilja (Hg.) War in the European Modern Age ("Війна в сучасній європейській епосі")

GABRIEL, Leo / BERGER, Herbert (Hg.) Latin America's Democracies in Transition ("Демократії Латинської Америки в перехідному періоді").

KONRAD, Helmut / STROMBERGER, Monika (Hg.) The World in the 20th Century after 1945. Global History - The World 1000-2000 ("Світ у 20-му сторіччі після 1945 року. Глобальна історія - світ в період з 1000 по 2000 рік ").

FELDBAUER, Peter / HODL, Gerald / LEHNERS, Jean-Paul (Hg.) The Rhythm of Globalisation. Expansion and Constriction between the 13th and 20th Century ("Ритми глобалізації. Експансія і будівництво в період з 13-го по 20-е сторіччя").

HODL, Gerald / SIEVERS, Wiebke / FISCHER, Karin (Hg.) Classics of the Development Theory. From Modernisation to Post-Development ("Класика теорії розвитку: від модернізації до подальшого розвитку").

GRANDNER, Margarete / ROTHERMUND, Dietmar / SCHWENTKER, Wolfgang (Hg.) Globalisation and Global History ("Глобалізація і глобальна історія").

FASCHINGEDER, Gerald / SIX, Clemens (Hg.) Religion and Development. Interactions in Nation and Society ("Релігія і розвиток: взаємозв'язки в державі і суспільстві").

Можна також зауважити, що кілька років тому за дорученням Національної ради (нижньої палати австрійського парламенту) було підготовлено капітальну працю "Жертви військової юстиції нацизму", видання якого довірили "несолідно" за твердженням УП, Mandelbaum Verlag.

Образливим виглядає зауваження про те, що видавництво займається літературою з "єврейського питання". Дико, що УП зосередилася на цьому. "Єврейське питання" - це те, про що люблять просторікувати махрові антисеміти. До їх відома: в Австрії та Німеччині, в країнах, де відчувають свою провину за Голокост, ця тема просто священна і акцентувати увагу на тому, що видають книги на єврейську тематику - просто ганьба.

Школярської є міркування про те, що, мовляв, видавництво фактично виконало функції посередника між автором і друкарнею. Дизайн книги, верстка, редагування - вся ця робота була виконана Mandelbaum Verlag.

В цілому ж треба сказати, що стаття УП, про яку йде мова, значною мірою складається з припущень, припущень і припущень. Факти відсутні.

Після "таємниці", яка на перевірку такою не є, УП продовжило роздувати нібито скандальну тему і переключилася на текст. "Книга Януковича виявило плагіатом", - таким заголовком приголомшили читачів 2 вересня.

Переказуючи цю "новину", російські ЗМІ з посиланням на УП згадували ім'я Тараса Стецьківа (наприклад, www.lenta.ru ). Але в самому повідомленні УП його ім'я чомусь відсутнє.

Через кілька годин з'явилися результати т. н. розслідування "Книга Януковича - плагіат Президентський масштабом". Уже в перших рядках цієї статті було сказано, що автори на швидку руку ознайомилися з текстом книги і прийшли до "шокуючих висновків".

Висновки читачів були не менш шокуючими. Виявилося, що автори УП не знають елементарного: Єнакієве і Донецьк - це різні міста. У книзі президента йдеться про заснування Юзівки, майбутнього Донецька, а от УП чомусь пише, що в центрі уваги мала батьківщина глави держави - Єнакієве. Раніше, коли хотіли продемонструвати чиєсь невігластво, говорили, що людина "плутає Гоголя з Гегелем". Написане УП змусило згадати це хрестоматійне вираз.

Далі слід докір і посилання на роботу Романа Манекіна. Але, по-перше, такого роду інформацію можна знайти навіть у "Вікіпедії". По-друге, на стор 24 книги є виноска: "Here and below the source of all historical information is" Donetsk Forever. Essays on Donetsk Region's History "by Roman Manekin" ("Тут і нижче джерелом історичної інформації стала робота Романа Манекіна" Донецьк Forever. Нариси історії Донецького краю "). Як журналісти УП не помітили її? Не змогли або не захотіли?

Фрагмент статті про проблему федералізму і сепаратизму (стор. 49-50 книжки), де вказується на "запозичення" тексту у Василя Волги. Подібну фразу можна знайти практично в будь-якому словнику. Ось приклад: СЕПАРАТІ'ЗМ, а, мн. немає, м. [від латин. separatus - відділений]. Прагнення до відокремлення, відособлення від більшості з тією чи іншою метою (кніжн.). - Це з тлумачного словника Ушакова. Крім того, розмірковуючи про федералізм автори говорять про одне й те ж, але різними словами.

Волга: "Чого варто було тільки прирівнювання федералізму до сепаратизму. Хоча лише повний невіглас може поставити на одну дошку сепаратизм (лат. separatus - окремий) і федералізм (лат. foederatiо - союз, об'єднання), явища прямо протилежної спрямованості.

В одному випадку (сепаратизм) маємо справу з прагненням до відокремлення і відокремлення, з рухом за відокремлення частини держави і створення нового державного утворення. В іншому (федералізм) - з формою державного устрою - територіально-організаційною структурою держави, прагненням "зшити", об'єднати державні фрагменти в одне ціле ".

Янукович: "Як можна було поставити на одну дошку сепаратизм (лат. separatus - окремий) і федералізм (лат. foederatiо - союз, об'єднання) - антагоністичні поняття, що мають прямо протилежну спрямованість? У першому випадку (сепаратизм) - прагнення до відокремлення і відокремлення, аж до виділення територій в окрему державу, у другому - до зближення і об'єднання в одне ціле. Поставити між цими поняттями знак рівності, це приблизно як гірке оголосити синонімом солодкого ".

У даному випадку заява про плагіат абсолютно некоректно. Варто додати, що практично будь-який автор, що піднімає тему федералізму і сепаратизму, не зможе обійтися без латинських термінів. І слідуючи логіці УП, можна заявити про те, що ці автори займаються плагіатом, крадучи думки у стародавніх римлян .

Настільки ж натягнутим виглядає твердження про пряме використання слів В'ячеслава Піховшека. Порівняємо два уривки. Янукович: "Ще один пріоритет Сингапуру - біогаз і переробка сміття. Наших друзів цікавили також перспективи виробництва металу в Україні в 2011 р. Я відзначив, що очікується виробництво 46 мільйонів тонн металу, це більше, ніж торік.

Я також виступив перед учасниками українсько-сінгапурського бізнес-форуму. Говорив про реформи в Україні, про зміни в Податковому кодексі, спрощенні дозвільної системи, запрошував інвесторів. Сказав, що Україна ініціює створення Ділової ради, а в перспективі - торгового дому Україна-Сінгапур.

На Сінгапур ми розраховуємо дуже серйозно.

Після Сінгапуру ми відвідали Бруней, де відбулася історична подія - Україна підписала з цією багатющою країною угоду про безвізовий режим.

Але набагато важливішою є економіка. Одним з результатів переговорів став оборонний контракт по лінії "Укрспецекспорту". У Спільній заяві керівників держав це місце передано так: "сторони задоволені прогресом у співпраці у військовій сфері". У Брунеї зацікавилися й можливостями українського агробізнесу ".

Піховшек : "Патрік Чоу, виконавчий віце-президент компанії" Singapore Technologies Engineering ", поставив запитання Віктору Януковичу про перспективи виробництва металу в Україні в 2011 році. Янукович відповів, що очікується виробництво 46 мільйонів тон металу, це більше, ніж торік. Говорив про реформи в Україні, зміни до Податкового кодексу, спрощення дозвільної системи, запрошував інвесторів. Сказав, що Україна ініціює створення Ділової Ради, а в перспективі - торгового дому Україна-Сінгапур "

"Але набагато важливішою є економіка. (...) Одним з результатів їхніх переговорів став оборонний контракт по лінії "Укрспецекспорту". У Спільній заяві керівників держав це місце передано так: "сторони задоволені прогресом у співпраці у військовій сфері".

Що тут - плагіат або розповідь журналіста, що знаходився в президентському пулі, про візит глави держави до Сінгапуру, де цитуються слова самого президента, а не навпаки?

Тепер про псевдосенсаційними використанні слів Юрія Луценка на стор 82. Автори УП знову не помічають дуже важливі деталі - слова взято в лапки. У т. ч. й такі: "Слава Україні!". Черговий раз хочеться запитати: у чому ж тут плагіат? Що, прізвище кожного, хто вимовить це, потрібно вказувати?

Доречно навести тут коментар журналіста газети "2000" Максима Михайленка, який, на думку УП, став "жертвою плагіату": "Особисто для мене, що підтримує прапор прогресистського курсу біло-синього політичного табору і до, і під час, і після трагічних днів сучасної української історії, і у владі, і в опозиції - не дивує, що Президент на постійній основі знайомиться з публіцистикою ряду видань, як підтримуючої, так і конструктивно критикує його курс. Ідеї ??і погляди, оцінки й аналіз, що висловлюються суспільно-активними працівниками медіа, третього сектора, знайшли своє місце в концентрованому політичному маніфесті Віктора Януковича, що відкриває Україну світові ".

Кореспондент тижневика, як бачимо, не в образі на главу держави, як не в образі на свого президента відомий американський соціолог Амітай Етционі. Барак Обама у своїх заявах і програмних документах із зовнішньої політики орієнтується, в тому числі і на ідеї д-ра Етціоні, а також вимовляє належать тому ємні вираження, наприклад "політика розціпленого куркулів".

УП любить позиціонувати себе як видання, що займається суто власними журналістськими розслідуваннями. Проте, схоже, це не зовсім так. Якщо врахувати, що книга, про яку йде мова, з'явилася в Україні буквально позавчора, причому в одиничних екземплярах, не важко припустити, що "сенсація" про плагіат була підготовлена ??заздалегідь, тому що встигнути проаналізувати досить об'ємна праця за лічені години просто неможливо.