Відео дня
"Шеф, все пропало" або візит Єханурова до Вашингтона
На жаль, такими словами відомого героя з кінофільму "Діамантова рука" може охарактеризувати у звіті Президенту свій заокеанський вояж до Вашингтона наш прем'єр-міністр Юрій Єхануров.
Жаданий для нас статус країни з ринковою економікою стратегічний партнер може надати тільки лише в січні 2006 року. Такою новиною порадував Юрій Іванович журналістів після вашингтонської зустрічі в середу з держсекретарем США Кондолізою Райе.
Таким чином, на надіях України на вступ до СОТ під час грудневої конференції в Гонконгу можна поставити жирний хрест. І вкотре згадати про заокеанському пряник, яким нас щедро пригощали, обіцяючи разом з ринковим статусом зелену вулицю до Світової організації торгівлі.
Ні, мова не про зовнішньополітичних відносинах часів Леоніда Кучми, а про самих що ні на є - "демократичних", коли біля керма став "народний президент", а американське керівництво бурхливо вітало "перемогу демократії" в Україні.
Із заяв керівників Держдепу, членів Конгресу, та й президента Буша випливало, що Україна без п'яти хвилин член СОТ, питання про ринковий статус вирішується практично автоматично, а злощасні поправки Джексона-Веніка - вчорашній день не завжди рівних і гладких двосторонніх відносин. І що ж тепер?
Після "інтенсивної" зустрічі (за словами Єханурова) з Кондолізою Райе, виявилося, що ми не дотягли зовсім небагато - необхідно прийняти ряд законів. Це з одного боку. А з іншого (зі слів держсекретаря США) - необхідно активізувати процес щодо скасування Конгресом США поправки Джексона-Веніка щодо України. Для цього треба зовсім небагато - "забезпечення прозорості влади в Україні, подальшого розвитку демократії та боротьби з корупцією".
Щось подібне ми чули напередодні президентських виборів. Правда, тоді Конгрес цього вимагав в ультимативній формі, не приховуючи своїх симпатій і сподівань стосовно прозахідно налаштованого кандидата в президенти Віктора Ющенка.
І ось здійснилося (в сенсі президентства). Але не вийшло (в сенсі обіцянок).
Ні, нам двері, звичайно ж, ніхто не закривав. Для отримання статусу країни з ринковою економікою треба підписати відповідний протокол з урядом США. А для цього-отримати добро тамтешнього Конгресу. І Юрій Іванович, як випливає з його одкровень з журналістами, пішов на поклін до конгресменів - попросив згоди на підписання такого протоколу. І що ж почув у відповідь? За визнанням нашого прем'єра, конгресмени зробили нам ряд зауважень: щодо відкритості економіки України, передбачуваності дій Кабміну, пригадали виникли проблеми з корупцією.
І це при тому, що наш парламент, хто пам'ятає, у відповідь на попередні претензії конгресменів прийняв. ряд законодавчих актів про боротьбу по захисту інтелектуальної власності, лібералізував правила для імпорту, пішов на ряд поступок, ущемляють вітчизняного виробника. У відповідь, як ми знаємо, в середині літа прозвучали багатообіцяючі запевнення з високих кабінетів Капітолію по частині "дозрівання питання" ринкового статусу саме до кінця року. До цього ж терміну американці сповнені були надій відмовитися від нещасливої ??поправки. А віз і нині там ...
Ні, нам, як завжди, ніхто не відмовляє. Той же конгресмен Курт Велдон публічно висловив думку - про необхідність якнайшвидшого скасування поправки Джексона-Веніка. Ну а про терміни ймовірного скасування він, природно, промовчав. Самі розумієте чому - Юрій Іванович обговорював з конгресменами необхідність проведення прозорих демократичних виборів до парламенту у березні наступного року.
Загалом, наша пісня (в сенсі американська) хороша, починай (багатостраждальна Україна) спочатку ...
А де ж активність вітчизняної зовнішньополітичної стратегії, про яку так багато останнім часом казав і Президент, і глава МЗС? Вона була присутня, але знаєте в чому? Глава нашого уряду, як випливає з повідомлень прес-служби Кабміну, "подякував членам Конгресу за підтримку, яку відчув під час зустрічі".
Тепер і всі ми, здається, відчули підтримку, яку надають нам за океаном.
Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ, "Киевские Ведомости"