Передвіборча "зачистка" у Білорусі
Спілки літераторів "клонуються"
На минули тижні в Республіці Білорусь з'явився "Двійник" Спілки письменників. Головна відмінність від "орігіналу" Полягає в тому, что нова письменницьких Гільдія народилася Вже "Закоханий" в Лукашенко.
Тепер у Країні існують "стара" Спілка білоруськіх письменників (СБП) i нова Спілка письменників Білорусі. "Старі" літераторі пов'язують з'явиться співзвучніх у назві організацій Із "зачистки" громадянського суспільства напередодні Президентський віборів.
Як пояснивши журналістам голова СБП Алесь Пашкевич, у 1996 году влада змусіла письменників Изменить Назву організації, Заборона НЕДЕРЖАВНА Утворення використовуват в Назв слово "Біларусь". Альо творці клону з незрозумілої причини (очевидно, одержавши на ті відповідні Повноваження) вірішілі сделать для себе віняток и скорісталіся старою Назв Спілки. Втім це дріб'язок у порівнянні з більш абсурдними промовами, что супроводжували розкол у середовіщi інженерів Людський душ.
За інформацією Алеся Пашкевича, напередодні представник місцевіх органів власти телефонувалі в офіс СБП и цікавіліся телефонами Деяк его членів. Причому запрошення письменників на з'їзд проводимо вібірково, зокрема не запросить ні самого голову існуючого письменницьких об'єднання, ні его замів, ні найближче помічників. Колі ж ті все одне вірішілі відвідаті установчо з'їзд "розкольніків" у приватному порядку и з'явилися в мінському Палаці профспілок, то їх Одразу звідті вівелі двометрові хлопці, Які представили оргкомітетом. Відповідно, керівництво Опис Спілки так и НЕ змогло відреагуваті на жорсткій критику ДІЯЛЬНОСТІ очолюваної ними організації, что звучала в залі.
Зокрема їх обвінувачувалі у "політіканстві", бездіяльності, відсутності новіх Вагом літературних творів. Голова оргкомітету новоспеченої організації, депутат І автор детективів Микола Чергінець заявивши Із трибуни, что СБП перетворівся "у непримирення опозіцію, что" прагнем повалення законної влади ". Разом Із "нечесно" письменниками Із залу Швидко вівелі ї аналогічніх, за міркамі власти, Журналістів.
Дівувала відсутність на даним заході по-СПРАВЖНЯ знакових особистостей білоруської літератури. "Розкольніцьке" Зібрання проігнорувалі НЕ Тільки ті, хто давно и Відкрито заявляв про свою опозіційність, альо й Цілком нейтральні на перший погляд письменники. Не було жодних літератора Із званням народного або ветерана Війни. Зi 125 мужчина, Які зібраліся на з'їзд, Тільки 53 були членами СБП, хочай в ній є прежде 600 членів. Як виявило, среди соратніків Миколи Чергінця в основному люди, Які Працюють у державних структурах и Друкований виданнях (три роки тому БУВ Створений державний холдинг, под дахом Якого були зібрані кілька літературних газет и журналів, и це спричинило великий відтік письменницьких кадрів Із ціх видань) .
"На ціх зборах Було Багато молодих людей, что встіглі Надрукувати, Можливо, по одному віршу в районних газетах, - каже заступник голови СБП Борис Петрович. - Альо письменник - це професійна оцінка, и це Звання дається не просто так. Хтось назіває це "установчо з'їздом Спілки письменників", альо сюди приходять люди, Які НЕ мают НЕ Тільки книг, а й публікацій ".
На мнение Алеся Пашкевича, це все вияви "зачистки громадянського суспільства" перед майбутнімі Вибори. Тому владі Нічого НЕ вартує Офіційно ліквідуваті ту письменницьких організацію, что ее НЕ влаштовує. Проте вже розглядається можлівість реєстрації Спілки білоруськіх письменників в одній Із сусідніх країн, и одним Із варіантів є Україна.
Треба зауважіті, что Спілка письменників стала не дерло жертвою "Клонування". У 90-ті роки схожим чином розпалася Спілка Журналістів, потім черга дійшла до профспілок, політічніх партій. І Нарешті влітку цього року на "своих" и "чужих" влада поділіла білоруську Спілку поляків, Деяк членів Якої дотепер переслідують за занадто часті контакти Зі своєю Божою занадто демократичною історічною Батьківщиною.Неурядові газети закривають
Заразитися у передплатній каталог на 2006-й рік не включене найстарішу білоруську газета "Наша Ніва". Унікальність цього видання, что вісвітлює у Першу Черга питання культур Тільки в тому, что воно друкується на дореформеній білоруській мові (т. зв. "Тарашкевіці", якові ліквідувалі у "сталінській годину"). У листопаді Наступний року газета відзначіть свой 100-летний ювілей, ЯКЩО, зважаючі на невтішну реальність, доживши ...
У Редакції "НН" говорять, что НЕ одержувалі жодних Попередження від "Белпочта" - монополіста з Розповсюдження Друкований ЗМІ. І хочай влада обіцяла вірішіті питання до 20 грудня, у ЦІ обіцянкі мало хто вірить. Вже кілька днів у редакцію телефонують постійні чітачі ї Інколи зi слізьми на очах бідкаються, что НЕ зможуть жити без газети, яка для Деяк узагалі булу, за їхнімі словами, Єдиним Джерелом рідної мови. Редактор "НН" Андрій Динько и ВСІ співробітнікі готуються до гіршого и створюють свою ВЛАСНА систему Розповсюдження газети. Чи не виключено, что Незабаром видання доведе друкувати в России, як и Інші недержавні видання: подібне Вже пережили "Народна Воля" и "Білоруська ділова газета" (через Заборона на слово "білоруський", тепер вона назівається просто и незрозуміло "БДГ"). Цих газет давно немає у кіосках "Союздруку", и їх годину від годині можна прідбаті позбав у визначених місцях. 17 листопада, згідно з рішенням мінського господарського суду, "Народній Волі" дозволено Друкувати у друкарні в Мінську, однак поклич до розповсюджувачів задоволені НЕ були. Директор "Белсоюздруку" Михайло Підгайний заявивши, что підпісав Із "НВ" ПЄВНЄВ догоду про Анулювання договором у односторонньому порядку, но співробітнікі газети почула про неї Тільки в суді.
Чітачі заклікають віходити з протестами на Вулиці, альо редактори радян пріберегті сили для більш ВАЖЛИВО подій и писати побільше листів у Міністерство зв'язку й ІНФОРМАЦІЇ та на "Белпочта". Окрім "НН", iз передплатного каталогу вікінулі єдину ЩОДЕННИЙ демократичну "Народну Волю" з 30-Тисячна накладом І ще Одинадцять більш дрібніх незалежних видань, в основному регіональніх. Так, до прикладу, Міністерство ІНФОРМАЦІЇ без Попередження позбавіло реєстрації недержавні "Навінкі" и "Молодіжний проспект", что кілька місяців НЕ виходе з технічних и ФІНАНСОВИХ причин. Редактори обох видань вважають цею крок незаконним.
Стан свободи слова в Білорусі набивши оскому НЕ Тільки в самій Країні, альо й за ее межами. 23 листопада польські журналісти провели акцію Солідарності з бiлоруськімі колегами. Кілька газет, у чіслі якіх - "Жечпосполіта" и "Газета Виборча", Вийшли з чорними плямами, Із цілімі закресленімі абзацами. Читач повідомлялося, Що саме такий вигляд малі б видання, Якби смороду виходе в Білорусі. До газет додавалась листівки на имя Лукашенка з адресою білоруського посольства у Польщі, щоб КОЖЕН бажаючих МІГ Відправити їх на имя білоруського президента на знак протесту.
Тетяна СНІТКО, "Україна Молода"