Сепаратизм в Україні: для бідних чи багатих?

"Обозреватель" продовжує розповідати про слова, несподівано увірвалися в наше життя. У попередньому матеріалі ми розкрили багатьом очі на нове для України слово "хунта" . Тепер мова піде про сепаратизм. Отже ... Сепаратизм (від лат. separatus - окремий) - політика відособлення, відділення частини території держави з метою отримання статусу широкої автономії, створення нової самостійної держави або приєднання до іншої держави. Яку з цих трьох цілей переслідують сепаратисти на сході України? Незрозуміло! Так як серед самих сепаратистів немає спільного бачення свого майбутнього. Одні ратують за приєднання до Росії, інші - за незалежну (Донецьку, Луганську тощо) республіку, треті ж хочуть залишитися у складі України, але з широкими повноваженнями. Чи не вкладається наш сепаратизм і в інші лекалами. Так, його прийнято розділяти на два види: релігійний і етнічний. Ні того, ні іншого на сході України немає. Як нету там і боротьби корінних народів за право і землю. Зате чітко проглядаються дві ключові причини тамтешніх сепаратистських настроїв - утиск політичних прав і економічних вигод. І верхи, і низи проблемних регіонів чи не в один голос заявляють: "Київ рулить і нас не чує!", "Донбас годує Україну!" і т.п. Ну і, звичайно, що дуже сильною впливає на події фактор "третьої сторони" - Росії. Проте зараз ми не будемо аналізувати всі нюанси сепаратизму в Україні - це тема складна і заплутана. Завдання ж цієї статті інша: пояснити, що собою в цілому являє сепаратизм. ЯК карати за СЕПАРАТИЗМ 8 квітня цього року Верховна Рада проголосувала за законопроект "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України)" , який серйозно посилив покарання за сепаратистські дії. Так, "посягателя" на територіальну цілісність і недоторканність України будуть каратися позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Але якщо ці дії призведуть до загибелі людей або інших тяжких наслідків, винних покарають в'язницею до 15 років або навіть довічним (!) Позбавленням волі. Закон також посилює покарання за перешкоджання діяльності Збройних сил України, блокування транспортних комунікацій або захоплення транспортного підприємства (вокзал, аеродром , порт і т.п.). За подібні дурниці передбачено позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, але якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - від 8 до 15-ти. Приблизно такі ж терміни "світять" сепаратистам і в Росії . Однак там набагато жорсткіше покарання за публічні заклики до розділення країни (з використанням ЗМІ, включаючи інтернет) - до 5 років позбавлення волі. А що в інших країнах? Тут "лідери за суворістю" - Китай і Індія , де сепаратизм практично прирівнюється до тероризму. За заклики до розділення там дають до п'яти років. Але якщо сепаратистська діяльність призвела до серйозних наслідків (наприклад, до загибелі людей) - довічне ув'язнення або смертна кара. Цікава стаття є в Кримінальному кодексі Білорусі - "за звернення до іноземній державі, іноземній або міжнародній організації" - до 5 років в'язниці. В Іспанії , де сепаратистські настрої досить сильні (баски, каталонці та ін), сепаратизм як такий не є кримінальним злочином. Але є завуальована стаття - "за участь у повстанні, направленому на зміну конституції, яка проголошує неподільність держави" - від 5 до 15 років в'язниці, за організацію - від 10 до 30-ти. В США , як і в Іспанії, також немає окремої статті за сепаратизм. Там працює пункт закону "за організацію та участь у повстанні" - до 5 років. За цей статті порівняно недавно за грати відправилися відразу кілька людей. найнесподіваніший СЕПАРАТИЗМ Виявляється, навіть у такій децентралізованої країні як США є сепаратистські настрої. Так, вже багато років домагається незалежності якась держава "Республіка Техас" . Його "громадяни" вважають, що Техас був незаконно анексований США в 1845 році і до цих пір окупований. Довгі роки на розкольників ніхто не звертав особливої ??уваги. Але в середині 1990-х лідери руху обрали власні уряд, правоохоронні органи і подали в суд на США за "підрив добробуту Техасу". Американська влада звинуватила сепаратистів у "здійсненні організованої злочинної діяльності" і почали на них полювання. Розв'язка наступила в 1997 році, коли в місті Форт Девіс "незалежні техасці" на чолі зі своїм лідером Річардом Маклареном ("послом Республіки Техас в США") захопили заручників. Поліція і ФБР блокували терористів і почали переговори. Вони затяглися майже на тиждень, так як Макларен погрожував у разі штурму вбити заручників. У підсумку, силовики спрацювали професійно і заарештували всіх сепаратистів, не допустивши жертв. невизнаних ФУТБОЛ Сепаратистські рухи мають кілька своїх всесвітніх організацій. Найвідоміша - Організація націй і народів, що не мають представництва , яка позиціонує себе як аналог ООН. На території колишнього СРСР розкинулося Співдружність невизнаних держав - такий собі аналог СНД. У Євросоюзі діє Європейський вільний альянс - об'єднання партій різних країн, що мають сепаратистську спрямованість. Але найоригінальніший сепаратистський союз - NF-Board (New Federations Board). Ця організація об'єднує футбольні збірні невизнаних держав і автономій, яких, зі зрозумілих причин, не приймають в Міжнародну федерацію футболу (ФІФА). Сепаратисти з м'ячем навіть проводять іноді свої турніри. У них виступають такі популярні збірні як Гренландія, Західне Папуа, Лапландія та ін БАГАТІ ПРОТИ БІДНИХ У цивілізованій Європі зараз дуже популярний так званий економічний сепаратизм - коли багаті регіони хочуть відсунутися від бідних нахлібників. Він так і називається "сепаратизм багатих". Це м'яка форма розколу, як правило, вона не супроводжується соціальними потрясіннями і вже тим більше - революціями. Тугі гаманці попросту хочуть самі розпоряджатися своїми грошима. Зокрема, досить серйозний вірус економічного сепаратизму підхопила північна Італія . Там сконцентровано більшість банків і великих підприємств країни, які дають основний дохід в казну країни. Тому жителі півночі готові навіть залишитися "без моря". Але заодно - щоб їх залишили в спокої "великі злодії" з Риму і "шахраї-мафіозі" з півдня країни. Як тільки приходить час виборів, на півночі відразу починаються розмови про те, як "римський уряд купує собі голоси бідних жителів півдня на зароблені нами гроші". Втім, є і дивовижні "зворотні" приклади. Так, на французькій Корсиці процвітає незвичайний "сепаратизм бідних". Ця провінція - найбідніша в країні. Ні промисловості, ні сільського господарства ... На півночі острова проводять непогані вина - але зовсім мало, самим корсиканці не вистачає. Зате там є відразу кілька сильних сепаратистських угруповань, які конкурують між собою за можливість "кришувати" нечисленних місцевих бізнесменів, більшість з яких отримують дотації ... з центру. А все заклик до свободи і незалежності - лише ширма, щоб зібрати більше грошей у фонд "звільнення Корсики". Відзначимо, що більшості населення острова місцеві князьки-сепаратисти не подобається. Але вони не можуть нічого вдіяти з "визволителями" і уповають на центральну владу. До речі, ви не знаходите, що сепаратизм в Північній Італії і на Корсиці має багато спільних рис з тим, що багато років відбувалося на сході України? PS "Обозреватель" продовжить розповідати про популярні нині в Україні термінах, і надалі мова піде про федералізацію, анексії та ін