Реформа судової системи: як поміняються українські суди. Інфографіка

На позачерговому засіданні Верховної Ради, яке попередньо призначене на 25-26 серпня, крім поправок до Конституції за частиною децентралізації, можуть проголосувати і за зміни до Основного закону щодо судової реформи.

Як пише "Сегодня", 3 серпня в Адміністрації Президента члени робочої групи Конституційної комісії презентували відповідний проект змін, який 24 липня вже схвалила Венеціанська комісія.

Серед пропозицій, за словами експертів, - багато правильних і потрібних. Але є і спірні - їх вже розкритикували юристи та нардепи.

Читайте: Порошенко про реформи: це все болісно і непопулярно

До того ж, на відміну від нардепів у БПП, інші коаліціанти голоси за проект давати не готові: депутати, які входять до складу Комісії, скаржаться, що їхні пропозиції не врахували, і відправили документ до Венеціанської комісії без обговорення з громадськістю.

Як розповів заступник голови АП Олексій Філатов, зміни передбачають обрання суддів безстроково. А зараз - 5-річний випробувальний термін, що надає політикам можливість впливати на суддю. Також пропонується створити Вищу раду правосуддя (ВРП) замість сьогоднішньої Вищої ради юстиції: в її складі будуть 11 суддів (переважно тих, які вже пішли у відставку. - Ред.), а також по два представники від адвокатського та прокурорського корпусів, і по два - від Ради і президента.

Читайте: Екс-суддя КСУ про реформу в ГПУ: Незрозуміло, чому нереформаторські речі називаються реформою

До того ж, у Конституційного суду хочуть забрати функцію тлумачення законів, але дати право оцінювати питання, які будуть виноситися на референдуми, а також давати оцінку підписаним міжнародним договорам. Також пропонується офіційно закріпити визнання Україною юрисдикції Гаазького трибуналу - це полегшить розгляд з РФ по розв'язанню війни на Донбасі і незаконної анексії Криму.

Як повідомляв "Обозреватель", 16 липня Верховна Рада направила до КСУ проект змін до Конституції (щодо децентралізації влади) для одержання висновку щодо відповідності Конституції України.

27 липня КС почав розгляд справи за зверненням ВР у формі письмового слухання. У ході пленарного засідання Конституційний Суд заслухав суддю-доповідача у справі Михайла Гультая, який доповів присутнім матеріали справи.

30 липня КС на закритій частині пленарного засідання продовжив розгляд справи за зверненням ВР.