Десять стусанів навздогін штурму Київради

Давно помічено, що в міфи люди вірять куди охочіше, ніж у правду. Міф добре укладається в послужливо намальовану свідомістю (або хітробедрим політтехнологом) спрощену і від того спотворену картину світу. А факти - річ, як відомо, уперта. Впертості ж у нас традиційно не люблять.

Відео дня

Мова, як все вже здогадалися, про штурм Київради 2 жовтня. А якщо хто не здогадався, так ми прямим текстом скажемо: про штурм Київради мова! І про супутні процесах.

Опозиція старанно створює свою опозиційну міфологію з кожного приводу, і засідання Київради 2 жовтня не став винятком.

По-перше , глава фракції "БЮТ-Батьківщина" у Київраді Тетяна Меліхова розповіла, що депутати більшості отримали команду прийти на засідання до 7.00. Насправді, депутати прийшли хто в 8 ранку, хто в 9, а хто й пізніше. На більш ранній термін збирали журналістів, тому що пізніше, як вірно побоювалися в Київраді, було б не до них.

По-друге , опозиційні депутати Верховної Ради всіляко зображували безуспішні спроби потрапити в будівлю Київради. Насправді ж нардепи мали можливість пройти в будівлю через приймальню в лівому крилі - але не скористалися нею. Вони попрямували туди разом з групою помічників, яких міліція, зрозуміло, не пропустила до самих дверей. А ось депутатів, зокрема, Іллєнко, Мохника, Капліна навіть запрошували увійти всередину - але ті не наважилися. Можливо, без великої групи "референтів-консультантів" з зудять кулаками їм не хотілося пересуватися по території, контрольованій "противником". Але швидше, їм просто нічого було там робити. Справді, що Иб вони зробили, потрапивши всередину? Спробували б зірвати сесію? Роз'яснили б міським депутатам їх нелегітимність? Або просто скромно постояли б десь на? Ні, це, по-перше, безглуздо, а по-друге, далеко не так ефектно, як штурм ганку будинку Київради. Тому-то ця "група в смугастих купальниках" так жваво відгукнулася на повідомлення про початок штурму - і побігла брати в ньому участь.

Фото Юрій Коломицев

По-третє , в ході відображення штурму міліція застосувала газові балончики. Це чиста правда. І міф не в самому затвердження, а в тому, як опозиція це подає. А подає вона цей факт так, ніби дана дія правоохоронців прирівнюється до розстрілу мирної демонстрації. Господа, усвідомте просту істину: газовий балончик входить в екіпіровку міліції як засіб захисту. І міліціонер повинен - чуєте, навіть не має право, а має застосувати цей засіб захисту у разі загрози або нападу. Що міліція і зробила. Хто не вірить - подивіться фото. Балончики застосовувалися в ході особливо запеклих атак бойовиків "Свободи" на "Беркут".

Фото Макс Левін, LB.UA

По-четверте , під час штурму було застосовано димові шашки. І застосовані вже не міліцією. На відео добре помітно, як шашка летить з натовпу в бік міліції. Однак і на мітингу, і після нього опозиція не втомлюється заявляти, що шашка - це міліцейська провокація.

Насамперед, на відміну від газового балончика димова шашка не входить у міліцейську екіпіровку. Крім того, такі димовухі - це дитячі іграшки, які не є небезпечними для оточуючих - якщо, звичайно, не хапати їх за тліючий край і не вдихати концентрований дим. Сенс їх застосування може бути тільки один - створити антураж хаосу і драматизму того, що відбувається, що вигідно виключно організаторам штурмового спектаклю.

Фото Юрій Коломицев

По-п'яте , ВО "Свобода" скаржиться на розбиті носи своїх активістів. І вона не бреше, носи дійсно розбиті. І це найменше, на що могли розраховувати люди, нападники на співробітників міліції, що знаходяться при виконанні службових обов'язків. Панове, ви, здається, почали забувати, що таке міліція. Причому забувати завдяки тій самій "злочинної влади", яку ви звинувачуєте у всіх гріхах. Завдяки цій владі міліція перетворилася на "хлопчиків для биття", які позбавлені можливості адекватно відповісти на агресію і нападу. Міліціонер - це, якщо хто не в курсі, представник влади. І напад на нього - це правопорушення більш тяжке, ніж аналогічну дію у відношенні не-міліціонера.

І якщо сьогодні боєць міліцейського оточення і офіцер "Беркута" стоять, мовчки зносячи образи, приниження і удари, а не кладуть порушників особою в асфальт і не пакують їх пачками в автозаки - то це не від того, що вони бояться - не бояться вони. І не тому, що їм ніяково піднімати руку на виразників народного гніву - вони не бачать виразників народного гніву. Вони бачать те, що є насправді - сп'янілих від безкарності биків, що реалізують свою примітивну агресію. І не реагують відповідно до своїх міліцейськими правами і обов'язками лише тому, що у них наказ: стояти і не відповідати на провокації. І чесне слово, витримці їх можна позаздрити.

Фото Юрій Коломицев

По-шосте , опозиція хвастає власним благородством: мовляв, міліціонерів "висмикували з оточення, але не били - таке було рішення організаторів мітингу". Це ще одна цинічна брехня. Міліціонерів дійсно висмикували з оточення, висмикували жорстко, буквально рвали їх - за свідченнями очевидців, міліціонерам доводилося буквально з боєм пробиватися до своїх. Так, депутат з "Батьківщини" Пашинський кричав у слід чергового "висмикнути": "Тільки не бийте!" - Але їх били. Били кулаками, били віднятими кийками, били ногами - в тому числі і повалених. Журналістам, витягаю з поля бою постраждалого міліціонера, довелося захищати його від стусанів озвірілих борців з режимом.

Фото Юрій Коломицев

По-сьоме , кажуть, що в мітингу брало участь понад півтори тисячі людей. Навіть ця цифра - ганьба для опозиції, яка претендує на право виступати від імені киян. Невідомо, як кияни мають намір голосувати на виборах, але своє ставлення до опозиції в питанні про київської влади вони висловили просто і ясно, проігнорувавши акцію. Але і ця ганебна цифра безбожно завищена. За найсміливішими прикидками, на площі перед Київрадою було не більше 800 чоловік. Не забуваємо, що в числі цих восьмисот досить великий відсоток становили представники ЗМІ - журналісти, оператори, фотокореспонденти. Сюди ж варто віднести і групу флагоносцев Катеринчука, яких складно назвати ідейними бійцями опозиції. Ось що залишилися - і є ресурс опозиції в Києві.

Фото Юрій Коломицев

По-восьме : сам штурм Київради - це великий цинічний спектакль. Для чого штурмували? Щоб дозволити депутатам пройти в будівлю? Як ми вже писали, така можливість у депутатів була, але вони нею не скористалися. Щоб дозволити мітингувальникам пройти в будівлю? А з яких це пір мітинги проводяться в приміщеннях міської влади? Щоб таким чином перешкодити проведенню "нелегітимною" сесії міськради? Ну так могли б просто станцювати на Хрещатику - з тим же результатом, хіба що носи у свободівців залишилися б цілими. Тобто, ніякої розумної, адекватної, досяжною мети цей штурм не переслідував. Єдиний ефект цієї вистави - ??картинка в ЗМІ. Яскрава, соковита і при бажанні - легко містіфіціруемая за допомогою набору нехитрих міфів, про які ми тут розповіли.

Фото Юрій Коломицев

По-дев'яте , є ще міф про те, що Київрада збиралася для дерибану землі. Результати сесії показують, що депутати вирішували в основному соціальні питання, і хто скаже, що ці питання можна відкласти? не можна відкладати, ви ж самі бачите, що твориться в столиці - і твориться в чому через екстремальних умов роботи Київради. Ах так, ми зовсім забули - адже цей склад Київради нелегітимний! Правда, суди говорять інше, але хто за теперішніх часів вірить судам?

По-десяте , якщо Київрада таки нелегітимний, то чому ніхто з опозиційних міських депутатів не склав повноважень? Чому вони залишаються членами нелегітимного органу місцевого самоврядування? Чи не тому, що "нелегітимний" він лише тоді, коли опозиції потрібно замалюватися перед телекамерами?