Відео дня
Просто Юля ...
Вона, за словами колишнього президента Ющенка - його головна помилка. Вона - була і залишається ключовою причиною "головного болю" чинного глави держави. Вона - принцеса помаранчевої революції, кандидат економічних наук, двічі екс-прем'єр і "вічна" опозиціонерка - революціонерка. Вона, як влучно зауважив днями спікер Литвин, незалежно від рішення Феміди - була і буде в українській політиці. Ким була? Ким є? Ким буде?
Після закінчення в 1984-му економічного факультету Дніпропетровського університету Юлія Тимошенко працювала інженером-економістом Дніпровського машинобудівного заводу ім. Леніна. У 18 вийшла заміж за 19-річного Олександра Тимошенко - сина одного з місцевих партійних керівників. Незабаром почала займатися власним бізнесом. Відкрила відеозал і молодіжний центр. Перші кроки в бізнесі їй допомогли зробити свекор і секретар обкому комсомолу, нині чинний віце-прем'єр Сергій Тігіпко . У 1989 році Юлія Тимошенко успішно освоїла нові бізнес-висоти. Вона стала комерційним директором молодіжного центру "Термінал", згодом - комерційним директором підприємства "Корпорація" Український бензин "(КУБ). З листопада 1995 по січень 1997 пані Тимошенко - президент корпорації "Єдині енергетичні системи України". Корпорація володіла більш ніж 20 компаніями і двома банками. ЄЕСУ була найбільшим постачальником газу в Україну з щорічним оборотом $ 10 млрд. Впливова газета The Wall Street Journal тоді оцінила вартість корпорації Тимошенко в $ 11 млрд. Буйний "колір" ЄЕСУ припав на час прем'єрства Павла Лазаренка. Кінець 1996-го став початком сходження нової зірки, яка пізніше сліпуче яскраво засяє на політичному небосхилі України. Юлія Тимошенко балотується до Верховної Ради у мажоритарному Бобринецькому виборчому окрузі N229 Кіровоградської області. Виборці віддають за її кандидатуру 92,3% голосів. Отримати такий високий електоральний кредит довіри ще нікому не вдалося. Виборчий рекорд ЮВТ ніхто не побив донині. На той момент рахунки її колись могутньої корпорації "Єдині енергосистеми" були арештовані, а саме підприємство оштрафовано на $ 300 млн. Давні зв'язки з прем'єром Лазаренко привели Юлію Володимирівну в партію "Громада", лідером якої він був. У 1997-му Тимошенко стає першим заступником цієї політсили. У 98-му відбувся опозиційний дебют пані Тимошенко: вона очолює бюджетний комітет Ради і формує так зване "тіньовий уряд". Через рік її шляху з Лазаренком розходяться, як у морі кораблі. Опальний прем'єр стає політичним біженцем в США, а Юлія Володимирівна з вірним соратником Турчиновим організовує нову партію - "Батьківщина". Під завісу 1999-го ключі від прем'єрського кабінету опиняються в руках у Віктора Ющенка. Не залишилася біля розбитого владного корита і Юлія Тимошенко. Вона отримує, ні багато - ні мало - крісло віце-прем'єра з ПЕК. Свою роботу в уряді профільний віце-прем'єр починає з радикальних реформ. Зокрема робить все, щоб замінити бартерні розрахунки в енергетиці на грошові. Відмінне знання нафтового і газового бізнесу зсередини дозволяє Тимошенко зруйнувати чітко вибудувані, випробувані часом схеми. Ламаючи їх, вона автоматично збільшує армію впливових ворогів. Але, як відомо, скільки мотузочці НЕ витися ... Наприкінці січня 2001 президент Леонід Кучма відправив Юлію Тимошенко у відставку, а через три тижні - 13 лютого - колишнього віце-прем'єра заарештували за звинуваченням у службовій підробці. У Лук'янівському СІЗО вона провела 42 дні. Вважаючи Леоніда Кучму основним організатором власної цькування, ЮВТ, вийшовши на свободу, всі свої сили кидає на боротьбу з правлячим режимом. Юлія Тимошенко очолює опозиційний рух, ключова і єдина мета якого - повалити главу держави. Спочатку це "Форум національного порятунку", потім - "Україна без Кучми". Цікава деталь: чим жорсткішими були гасла опозиціонерки № 1, тим більш жіночним ставав її образ. Незабаром на зміну яскравій брюнетці з коротким волоссям приходить ще більш яскрава блондинка з косою. На парламентських виборах в 2002-му блок імені Юлії Тимошенко отримав підтримку 7,4% виборців. Через два роки, 2 липня 2004 року засновниця / проводирка БЮТ підписала з Віктором Ющенком угоду про створення коаліції "Сила народу" і підтримки лідера "Нашої України" на президентських виборах. Підписавши, не прогадала. Помаранчева революція - воістину зоряний час леді Ю. Час всенародної любові і міжнародного визнання. Час, який принесло їй солідні іміджеві бонуси і небачений електорального кредиту довіри. А головне - стало "залізною" гарантією її майбутнього прем'єрства. Залізну гарантію кували поки гаряче. 4 лютого 2005, незабаром після інавгурації Віктора Ющенка, вперше в історії країни крісло голови Кабміну довірили жінці. Своє "Так" ЮВТ сказали тоді 375 парламентаріїв. В історії утвердження українських прем'єрів це рекорд. Програму свого уряду пані Тимошенко назвала "Назустріч людям". Документ складався з 6 розділів: "Віра", "Справедливість", "Життя", "Гармонія", "Безпека" і "Мир". У день, коли ВР затвердила її на посаді глави КМУ, Юлія Володимирівна виглядала більш ніж ефектно, одягнувши сіру сукню з "ажурною спиною". Одні захоплювалися, інші дивувалися, але те, що наряд наробив багато шуму і привернув увагу буквально всіх світових прожекторів - незаперечний факт. Постреволюційний Кабмін на чолі з Тимошенко запам'ятається надовго. Не стільки змістом, скільки формою. Міністри каталися на ковзанах, здійснювали вилазки в Пирогово, а гламурні наряди прем'єра з мереживами да рюшечками, ну, не в'язалися з суворою номенклатурної модою. Засідання уряду тоді тривали по 6-8 годин без перерви, а в залах і кулуарах ходили чутки про розкладачці в прем'єрському кабінеті, на якій нібито часто ночувала пані Тимошенко. "Життя" уряду була яскравою, але нетривалою. 8 вересня 2005 Віктор Ющенко відправив у відставку прем'єр-міністра і очолюваний нею Кабінет. За кілька днів до цього - 5 вересня держсекретар, нині покійний Олександр Зінченко подав у відставку. Свій відхід з посади пояснив небажанням миритися з корупцією в найближчому оточенні глави держави. У чорний список Олександр Зінченко вніс, зокрема, Секретаря РНБО Петра Порошенка, першого помічника президента Олександра Третьякова і депутата - нашоукраїнця Миколи Мартиненка. Спростувавши всі звинувачення, Петро Порошенко заявив про намір звернутися до суду. А ще - пошкодував, що на дворі не XVII століття - тоді б Петро Олексійович викликав Олександра Олексійовича на дуель. 20 вересня парламент не підтримав кандидатуру Юрія Єханурова на посаду прем'єр-міністра. За проголосували тільки 223 депутати при необхідних 226. Проти були фракції БЮТ, СДПУ (о), Регіони України, КПУ і "Єдина Україна". Не голосували 28 нардепів. Через два дні з другої спроби Верховна Рада таки затвердила кандидатуру Єханурова на пост № 2 в країні. Всупереч всім прогнозам за нього проголосували 289 народних депутатів - на 63 голоси більше, ніж необхідно. Головною несподіванкою голосування стала участь у ньому "Регіонів України" у повному складі, які підтримали пана Єханурова 50 голосами. Це пояснюється підписанням - за годину до голосування - президентом, і. о. прем'єра і лідером Партії регіонів Віктором Януковичем меморандуму про взаєморозуміння. У ньому, до слова, крім іншого, був пункт про неприпустимість політичних переслідувань опозиції. Позбавлена ??прем'єрського керма, Юлія Тимошенко не припиняла вести запеклу боротьбу за місце під політичним сонцем. На парламентських виборах 2006 року однойменний блок набрав трохи більше 22% голосів виборців. У липні кандидатура Юлії Володимирівни була висунута на пост прем'єр-міністра від "помаранчевої" коаліції. Однак у цьому випадку спрацювало правило: "Будувати плани - смішити Бога". Соцпартія Мороза несподівано заявила про намір увійти в коаліцію з Партією регіонів і КПУ. Результат? Главою Кабміну став Віктор Янукович. Юлія Володимирівна ж стає одним з ініціаторів проведення дострокових парламентських виборів. Гранично успішно лавіруючи між істиною і ілюзією, реаліями і домислами, необхідністю і доцільністю, ЮВТ досягає бажаної мети. У 2007-му, за підсумками позачергових виборів, БЮТ на чолі з Тимошенко заручилася підтримкою 30, 71% голосів виборців. "Серцева" команда стала другою за чисельністю фракційної збірної Верховної Ради (спочатку було 155 мандатів, тепер - 105). Електоральне золото тоді дісталося регіоналам. 18 грудня 2007 Юлія Тимошенко довела, що двічі увійти в одну й ту ж річку цілком можливо (до речі, до неї два рази прем'єром в Україні ставав лише Віктор Янукович). Правда, якщо в 2005-му вона очолила уряд, отримавши рекордна в історії України кількість голосів на свою підтримку - 373, то цього разу прем'єрський бар'єр подолала з мінімальною кількістю голосів - 226. До цього в історії України таке було один раз - в 1997 році, коли главою Кабміну став Валерій Пустовойтенко. У жовтні 2009 року партія "Батьківщина" висунула Юлію Володимирівну кандидатом у президенти. У першому турі з результатом 25,05% голосів виборців вона зайняла друге місце (перше - Віктор Янукович 35,32%). У другому турі Тимошенко отримала підтримку 45,47%. За "синьо-білого" кандидата проголосували 48,95% виборців. 3 березня 2010 Верховна Рада 234 голосами висловила недовіру уряду Юлії Тимошенко. Примітно, що відставку ЮВТ підтримали не тільки союзники по коаліції з НУ-НС, але і сім бютівців. Сьогодні вона - опозиціонерка № 1 в країні (як справляється Юлія Володимирівна і "осколки" її колись потужної команди з цією роллю - окрема тема). Ще вона - обвинувачена відразу в декількох кримінальних справах, одне з яких - "газове" нині розглядається у відомому Печерському суді столиці . Звинувачення стверджує: збиток, заподіяний діями екс-прем'єра, оцінений експертами в суму, що перевищує 1,5 млрд грн, або близько $ 200 млн. Суд над Юлією Тимошенко з перших днів перетворився на одне з ключових подій країни. Вкрай різкі заяви соратників ЮВТ, та й самої підсудної, стихійні мітинги прихильників і противників екс-прем'єра перед будівлею суду, пряма трансляція засідань ... Прокурори поспішили заявити: стаття, за якою проходить вчорашня господиня Кабміну, не передбачає умовних термінів - тільки реальні. А реалії, згідно з КК України - це 7-10 років позбавлення волі. З одного боку - ціла вічність, з іншого ... Багато спостерігачів сьогодні небезпідставно констатують: влада не знищує Тимошенко, а навпаки, лише сприяє стрімкому розвитку її політичної кар'єри. Втім, це підгрунтя для окремої розмови. Про ту, яку робить сильнішими все, що не вбиває ...