Пенсійна реформа як косметична процедура

Кабмін "народив" новий законопроект про пенсійну реформу. Приводів для поспіху було предосить. Один з найсерйозніших - загроза невиконання зобов'язань перед МВФ і, отже, загроза неотримання черговий "порції" мільярдів від Фонду.

"Обозреватель" попросив оцінити дану законодавчу ініціативу з економічної, політичної та соціальної точок зору відомих експертів: першого заступника міністра праці та соціальної політики України у 2005-2010 роках Павла Розенко та старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Максима Бороду .

11 пунктів нововведень посилили пенсійну реформу

Павло Розенко : Епопея зі всенародним обговоренням пенсійної реформи в Україні перетворилася на фікцію, тому що жодна принципова і суттєве зауваження, яке висловлювали експерти, науковці, представники профспілок та громадських організацій фактично не було враховано. Більше того, жоден пункт резолюції парламентських слухань щодо пенсійної реформи не був врахований.

Ідеологія, суть, основні постулати пенсійної реформи залишилися незмінними. Всі норми попереднього одіозного законопроекту залишилися без змін. А це такі спірні питання, як підвищення пенсійного віку, збільшення страхового стажу на 10 років, зміна формули нарахування пенсій.

Якщо уважно проаналізувати всі 11 пунктів урядових змін, стає очевидним, що деякі з них роблять пенсійну реформу ще більш жорсткою для певних категорій громадян.

Пенсійна реформа - косметична процедура, а не революція

Максим Борода : Колега сказав, що пенсійна реформа залишається досить жорсткою. Мені б хотілося сказати, що, на мою думку, вона занадто м'яка. Всі ці зміни і нововведення переважно косметичні за своєю суттю. Вони не змінюють основну ідею реформи.

Реформа не спрямована на здатність основної проблеми в стан пенсійного забезпечення, а, швидше, направлена ??на усунення певних симптомів або можливих ускладнень. Наприклад, призупинення співпраці з МВФ або постійно збільшується дефіцит Пенсійного фонду і можливі складнощі з виплатою пенсій. Але основна проблема пенсійного забезпечення, яку ця реформа не вирішує, полягає в тому, що існуюча пенсійна система не відповідає поточним політичним, економічним і соціальним реаліям.

Що стосується змін, запропонованих у новій редакції пенсійної реформи. Зберігаються норми щодо підвищення пенсійного віку - і це позитив, тому що, безумовно, підвищувати його необхідно. Позитивом також є те, що більш гнучкою зроблена система переходу до більшого пенсійного віку. Дійсно, люди повинні бути зацікавлені як можна довше залишатися економічно активними.

Спецпенсії обмежили, щоб зняти всі обмеження?

Павло Розенко : Обмеження максимальних пенсій носить переважно піар-характер. Адже на сьогоднішній день існує, як мінімум, три рішення Конституційного суду, які вже скасували спроби встановити обмеження на надвисокі пенсії. Тому уряд сьогодні нічим не ризикує. Вносячи ці норми в законодавство, воно прекрасно розуміє, що КСУ таки скасує їх. І вийде ситуація, коли чиновників ця реформа фактично не зачепить, а страждати від неї будуть самі малозабезпечені громадяни. Тому треба приймати принципове рішення: або ми встановлюємо доплату всім громадянам, які досягли певного страхового стажу, або, якщо на це немає коштів, що не встановлюємо її нікому.

Максим Борода : Дійсно, неодноразово був прецедент, коли обмежували високі пенсії тим, кому вони вже нараховані, але Конституційний суд приймав рішення про те, що це неконституційно. Тому цілком логічно допустити, що це просто піар-хід уряду для того, щоб виконати або імітувати виконання певних політичних обіцянок.

Пенсійний вік для жінок і історичні паралелі

Максим Борода : Пенсійний вік, який сьогодні встановлений в Україні, був введений ще в 1928 році і з того часу не змінювався. Те ж саме стосується і різниці в 5 років між пенсійним віком жінок і чоловіків. Він був запозичений з досвіду Німеччини XIXвека. У середній німецькій родині того часу дружина була на 5 років молодша за чоловіка, і ця норма була введена для того, щоб чоловік і дружина одночасно виходили на пенсію. Так чому це до цих пір зберігається у нас? Не зрозуміло.

Наступне питання: у нас пенсіонери мають можливість працювати, в тому числі і в бюджетній сфері, і отримувати стовідсоткову і зарплату, і пенсію. Таким чином фактично держава двічі утримує одного і того ж людини. Безумовно, державні зарплати і пенсії мізерні, але все-таки ситуація не покращиться, поки ця абсурдна норма не буде усунена.

Солідарна система пенсійного забезпечення, яка до цих пір у нас функціонує і досі є основною всієї пенсійної системи, наповнюється переважно за рахунок внесків роботодавців. Але в умовах ринкової економіки вона не може працювати ефективно, тому що роботодавці не зацікавлені платити за своїх працівників ці внески, їх не цікавить, яку пенсію отримуватимуть люди. Тобто люди повинні самі платити внески і бути зацікавленими в тому, щоб отримувати легальну зарплату.

Павло Розенко : Вся риторика навколо підвищення пенсійного віку для жінок сьогодні зводиться до історичних паралелей. Чому треба підвищувати вік? Ну тому що треба! Треба!

Сьогодні уряд так і не привело суспільству чітких, жорстких аргументів, чому потрібно підвищувати пенсійний вік для жінок. Ні розрахунків, ні докладного аналізу та, найголовніше, уряд не показує ніяких перспектив - що зміниться для жінок, якщо вони будуть виходити на пенсію на 5 років пізніше. Урядовий законопроект не дає жодних преференцій для жінок. Це основна проблема. Ніхто не хоче говорити аргументами - одні гасла та історичні паралелі, які сьогодні не працюють.

Кожен новий пенсіонер не дорахується, як мінімум, 220 гривень

Павло Розенко : Є дві норми, які дуже небезпечні для кожного громадянина України. З пенсії кожного громадянина буде вилучено, як мінімум, 220-250 гривень. Йдеться про норму про збільшення страхового стажу на 10 років і про зміну формули нарахування пенсії.

Збільшуючи обов'язковий страховий стаж на 10 років, уряд зі стажу кожної людини забирає 10 років перевищення стажу. Сьогодні за перевищення стажу передбачена надбавка до пенсії. За 10 років ця сума буде приблизно дорівнює 80 гривням. Значить, 80 гривень "мінус" з кожної пенсії виключно за рахунок цієї норми.

Якщо сьогодні в базовому розрахунку пенсії присутній величина середньої латки по Україні за останній рік, то уряд, не наводячи жодних аргументів, пропонує змінити формулу і взяти заробітну плату за три останні роки. Середня зарплата по минулому року становить близько 2000 гривень, середня зарплата за 3 останні роки складає близько 1700 гривень. Отже, з кожної пенсії тільки на основі цієї норми забирається приблизно 250-300 гривень. 300 гривень з бази - це 150-170 гривень з кожної пенсії. Таким чином тільки на цих двох нормах у пенсіонера забирається, як мінімум, 220-250 гривень.

Документ, який не має права на існування, розглянути і відхилити

Павло Розенко : Що робити далі? На мій погляд, Верховна Рада повинна проявити жорстку принциповість в оцінці пенсійної реформи в Україні. Сьогодні немає ніякого сенсу повертати без розгляду цей законопроект уряду. Його треба розглянути і відхилити. Але при цьому парламент повинен дати політичну оцінку діям уряду.

Пенсійну реформу, безумовно, треба проводити. При її відсутності страждає не тільки кожен громадянин України, а й авторитет країни. МВФ фактично припинив співпрацю з Україною, оскільки не виконується головна умова - проведення пенсійної реформи. Таким чином сьогодні президентові України треба приймати серйозні рішення і оцінювати діяльність уряду за фактичне блокування реформ за останні 15 місяців.

"Обозреватель" : За прогнозами Сергія Тігіпка, законопроект буде прийнятий з імовірністю 99%. Ви згодні з цим?

Павло Розенко : З вірогідністю 99% цей документ не має жодних перспектив на проходження у Верховній Раді. Сьогодні всім народним депутатам необхідно зрозуміти, що такий документ не має права на існування. Цей документ є недієздатним і некомпетентним, який ще більше розбалансує пенсійну систему і робить її ще більш несправедливою.

Читайте новини по підсумками прес-конференції:

Захмарні спецпенсії залишаться захмарними

У кожного українського пенсіонера відберуть 250 гривень

Україна чекає пенсійний Майдан

Пенсійний вік в Україні встановлений ... в 1928 році

Дивіться відеосюжети:

Україна чекає пенсійний майдан

Пенсійний вік в Україні не змінювався з 1928 г

Захмарні спецпенсії Залишаюсь захмарнімі

У кожного пенсіонера відберуть 250 грн

Аудіозапис прес-конференції (з відповідями на запитання читачів) можна завантажити тут