Перш ніж загадати бажання ...

Проект "Назад в майбутнє" з повернення політичного часу країни у 2004 рік вступив у завершальну фазу. Політики і журналісти вже особливо і не сперечаються - чи буде проведено "відкат Конституції"? Спірними є лише деталі - коли саме і в якій формі він завершиться. Залишилося дочекатися лише виступу глави держави у Верховній Раді, який, аки Володимир Ілліч на Другому З'їзді Рад, переможно повідомить: "Товариші, революція, про яку так довго говорили більше ... пардон, всі здорові сили в суспільстві - здійснилася!" І правда - вся необхідна підготовка до сим революційним змінам вже проведена. Куди там помаранчевим, з їх жалюгідними потугами всі попередні 5 років повернути відібрані у їх кумира законом 2222 гетьманські повноваження. Головне - нинішнім переможцям і робити то нічого майже не довелося. У 2007 році Віктор Андрійович із завзятістю профана півроку боровся з непокірними суддями Конституційного суду, за допомогою СБУ висмоктуючи з пальця "компромат" на них. І все одно спроба "ротації" нагадувала жалюгідну пародію на нехай елементарне дотримання законності. Переписувалися Укази, виходили судові рішення, що скасовували ці Укази ... Якби не поступливість самих опальних юристів, зрештою погодилися написати заяви про відставку - бути б КС досі в стані перманентної лихоманки. А тут потенційні "фрондери" зі складу суддівської колегії самі загнали себе в "мишоловку" своїм бажанням з'їсти побільше апетитного "сиру". У вигляді 20-місячної вихідної допомоги (десь під мільйон гривень), полагающегося суддям, які звільняються з попереднього місця роботи. Адже в постанові Верховної Ради в 2006 році говорилося, що їх просто "перевели" в Конституційний суд. Дана постанова була успішно оскаржене в звичайному суді фінансово скривдженими юристами - формулювання було змінено. Шкода тільки, згідно з положенням про КС, його членами не можуть бути звільнені судді. "Нестиковочка" була миттєво помічена в Адміністрації президента - і незабаром З'їзд Суддів вже вибирав кандидатів на звільнені чотири вакансії. Втім, можна без праці припустити, що і в колишньому складі Конституційного суду потрібне влади рішення було б прийняте без особливих зволікань. Подібно схожому вердикту щодо права "тушок" посилювати коаліцію, і який став юридичним обгрунтуванням легітимності нинішнього уряду. Тим не менше, після вищезазначених перестановок ймовірність несподіванок виключається повністю - тепер Банкова може спати абсолютно спокійно.

Спочатку зробимо - потім подумаємо

Втім, за останнім пунктом виникають кой-які сумніви. Надто вже розпливчасто відповідають усі спікери правлячої коаліції на питання про те, до яких наслідків може привести скасування політреформи. Мовляв, не хочемо передбачати рішення суддів - виключно, з совершеннейшего до них поваги. І тут в голову все частіше починають приходити крамольні думки. У дусі анекдоту про Чапаєва, що у полон до білих - і незважаючи на всі тортури так і не видав військову таємницю. Захоплені такою мужністю вороги вирішили підглянути у вічко камери, як веде себе незломлений герой. І бачать - Василь Іванович у серцях б'ється головою об стінку і матюкається: "Ось проклятий склероз - так ж і справді розстріляти можуть!" Правда, на відміну від самого популярного персонажа анекдотів, в нашому випадку ситуація все таки одного. Легендарний червоний командир хоча б забув важливі відомості - а наші "біло-блакитні" сучасники, схоже, ніколи їх і не знали. Інакше стрімголов не впадали б трощити бастіон нібито так що заважає їм політреформи. Ну правда - а чим вона вже так їм насолила? Прем'єра не можна простим Указом призначати і знімати? Невже є побоювання, що збунтується власна фракція, яка пройшла випробування і розгромним для "регіоналів" 2005 роком, і тимошенківськими спокусами 2008-2009 років? Або вірний Азаров задумає "палацовий переворот", відмовившись підкорятися багаторічному одному і шефу? Або хтось побоюється, що до наступних виборів Тимошенко розв'яже власну кубушку, відмовиться від послуг "спонсорів" і включення до складу виборчого списку їх людей - і проведе в новий парламент виключно "ідейних бютівців", які кістьми ляжуть - але в "тушки" не підуть? Що при гіпотетичній перемозі опозиції може ускладнити життя президенту. Як то кажуть - "живі перекази - так віриться насилу". І, взагалі, специ кучминських-медведчуківських часів і не з таких колотнеч виходили з честю - за лічені тижні "перевербовивая" на свій бік потрібну кількість не менше "полум'яних" опозиціонерів. Чи впораються при бажанні і в 2012 - або в якому там вийде році. Хіба що влада дасть дуже вже великий "газ" всяким там непопулярних реформ, так що отримає падіння рейтингу, як у Віктора Андрійовича після осені 2005. Ну так і на цей рахунок є відмінно зарекомендували себе, наприклад, у тій же Росії, "заготовки" . Начебто "квазі-опозиційних" "клонів" правлячої партії. Ну от не подобається комусь "Єдина Росія" - але й до комуністів йти не хочеться, а від лібералів взагалі нудить. Будь ласка - до послуг таких незадоволених є "Росія" "справедлива", і нібито праворадикальні клоуни Жириновського. Хто ж заважає створити (або використовувати вже наявні) напрацювання і в Україні?

Гетьманство без гетьмана?

Так ні ж - дуже захотілося переможцям "отримати все". Щоб повноважень у президента було, як у Кучми - а то й більше. У пресі вже зараз миготять чутки з посиланням на неназваних "політиків та експертів" про підготовлюваний переписуванні Конституції з введенням туди терміну повноважень для глави держави в 7 років, продовження мандата нинішнього парламенту до 2015 року та інше. І, головне, це вже не сприймається, як фантастика. При наявності контрольованого Конституційного суду; фракції БЮТ, похудевшей вже до жалюгідною сотні прихильників; переважної більшості так званих "опозиційних депутатів", прекрасно усвідомлюють, що вони "нуль без палички" і перспектив переобратися в нову Раду не мають можна провести будь-яке рішення. Аж до перетворення України не в якусь банальну "президентську республіку" - а в, скажімо, "спадкове гетьманство". Про яке мріяв ще Богдан Хмельницький, все ж встиг передати, нехай на невеликий термін "булаву" своєму синові Юрію. До речі, останнє було б не найгіршим варіантом при існуючій тенденції до посилення президентської влади. Таке враження - що Конституція переписується виключно під одну людину - Віктора Андрійовича Януковича. Який збирається перебувати на своїй посаді якщо не вічно - то, як мінімум, довічно. Або, на худий кінець - передасть "булаву" відданому прибічнику, готовому продовжити колишній курс. В принципі, говорити про принципову неможливість даного варіанту не варто. Є ж "керована демократія" в Росії, де медвепутінскій тандем явно збирається "рулити" до 2026 року, як тільки в 2012 на два семирічні терміни знову обереться ВВП. А приклад республік Середньої Азії, де всякі там "баші" і "баї" побоюються хіба що "жінки з косою" (причому - аж ніяк не Тимошенко) - але ніяк не опозиції. В Азербайджані ж взагалі реалізовано варіант "конституційної монархії" - з передачею влади від батька до сина. Тільки ж Україна - зовсім Середня Азія. І навіть - не Росія, про що Леонід Данилич навіть відповідну книжку написав. Її скоріше з Киргизією можна порівняти - розколотою на два великих "земляцьких" клану. ЗМІ, телебачення, знову ж таки не монополізовано партією влади і наближеними до неї олігархами. Те, що у "5-го каналу" кілька частот відібрали - це ще не показник. Ось днями по "1 +1", що належить Коломойському, який не встиг толком "зафрендити" з "донецькими", цікавий сюжетик показували. Як додому до бідних бабулькам, спраглим субсидій на вздорожавщіе комунальні послуги, ходять безжальні інспектора, що чіпляються до будь-якого дорогому предмету обстановки або побутової техніки. У жаху від побаченого (мало що - від тюрми і від суми не зарікайся) автор даної статті став шукати в Інтернеті відповідь на питання - що ж треба таке мати вдома, щоб тобі відмовили в допомозі? І виявив (хоч і не відразу) - за останній перед зверненням рік нужденним не повинно бути куплено речей на суму більше 9700 гривень. Ну, якось не дуже віриться, що пенсіонерка умудриться за рік обзавестися відразу холодильником, телевізором, "стиралкой"-автоматом - та ще й на кілька інших "дрібниць" залишиться. А матеріал-то в новинах був поданий у формі: "Якщо у Вас є хоч щось хоч трохи добротне - не бачити вам субсидії, як своїх вух ". Потім, правда, в анонсі диктори обіцяли розповісти докладніше про ці правила у підсумковій недільній програмі - але чи всі її побачать? У відмінності від новинних роликів, що крутяться кожні 3 години. Це Вам не ОРТ-РТР-НТВ, якщо і транслюють "окремі недоліки" - то виключно в контексті "успішної боротьби з ними", з боку "мудрих і дбайливих" президента і прем'єра.

Не рий яму іншому

При такому розкладі запевнити "електорат" в тому, що "альтернативи нинішньої влади немає" не вийде. Тим більше, що будь цей електорат тричі нагодований і одягнений після не дуже ймовірного успіху "радикальних реформ" - все одно залишаються "духовні цінності", начебто мови. Які веселять одну половину населення в тій же мірі, в якій дратують до чортиків половину іншу. Адже є ще "фактор Заходу". Так, Європі українська демократія завжди була чимось хоч і приємним - але глибоко вторинним - а Вашингтону нині не до бушівських планів "світової революції" в "кольоровому" виконанні. Але хто поручиться, що наступник Обами не затаврувати ганьбою його "зрадницьку політику щодо друзів США" і не почне знову намагатися розширити "Pax Americana" аж до кордонів з Росією? Тим більше, що від ЄС і Америки Україні в найближчому осяжному майбутньому нікуди не дітися - окрім металу та хімії ми нічого іншого реально дорогостояще-експортного виробляти не вміємо, а всі головні ринки збуту знаходяться саме там. І на що тоді сподіватися правлячої партії? На Внутрішні війська, у яких за півроку вже змінилося два командувачів (не рахуючи порожнього, ще ющенківських часів - Кіхтенко)? На армію, офіцерів Сухопутних військ якій готують в високопатріотічном (але явно не в "донецькому" сенсі) Львові, переважно з місцевих ж уродженців? Та, втім, і в 2004 році головком Сухопутних військ генерал Петрук прозоро пригрозив своєму Верховному Головнокомандувачу Кучмі відкритим заколотом, в разі застосування сили проти Майдану. І "зорепад" з присвоєнням чергових звань керівництву Міноборони до кожного свята не допоміг. Одним словом - як би добре не була поставлена ??владою робота по збереженню від конкурентів себе коханої, повної гарантії щодо цього ніхто дати не може. І кому тоді дістанеться "булава під Януковича"? Може, навіть і не Тимошенко - але кандидат на "святе місце" з будь знайдеться. І не факт, що новий володар "булави" не почне махати їй, як попало - як мінімум, на перших порах. Ну не буває так, щоб при будь-якому режимі всім без винятку олігархам і олігархікам жилося однаково комфортно. Для чого б вони чималі гроші в політику вкладали - якщо не для отримання преференцій для себе на шкоду конкурентові? Що, "донецькі" вже забули бронетранспортер, спрямований Луценко до офісу СКМ і вимушений багатомісячний "відпустку" на закордонних курортах, більше схожий на вигнання, його власника, Ріната Ахметова і відібрану "Криворіжсталь"? Це потім, коли Віктор Андрійович посварився з "заклятою подругою", тотальна експропріація була милостиво замінена "пожертвами на" Мистецький Арсенал "і" лікарню майбутнього ". А Раїса Богатирьова навіть зайняла місце "біля тіла" колишнього головного недруга "донецьких" на посаді секретаря Радбезу. Але хто дасть гарантію, що потенційний переможець наступних президентських виборів не буде походити на бджільництва бухгалтера - і відразу відмовиться від сумнівної допомоги союзників, спрага відібрати у нього владу при першій можливості? Загалом, перспективи вимальовуються не надто райдужні. Але правляча команда в переможному угарі продовжує бажати для себе максимально великі повноваження. Явно забувши про іронічному афоризмі: "Перш, ніж загадати бажання, подумай - а раптом воно збудеться" ...