Не всі вдома. Хто досі живе в КМДА?

Вибори пройшли. Київ обрав нового мера. Поки Віталій Кличко приймає вітання з перемогою, але вже зовсім скоро йому доведеться лицем до лиця зіткнутися з проблемою - де він буде працювати. Будівля мерії досі повністю так і не повернуто у розпорядження міської влади. Як він буде це робити - покаже час. А поки "Обозреватель" перевірив, що зараз відбувається на Хрещатику, 36.

Як виявилося, потрапити всередину будівлі Київради не так і просто. Всупереч численним деклараціям періоду розпалу революції про те, що нарешті мерія стала дійсно відкритою для народу - сюди можна увійти тільки з пропуску співробітника КМДА або Київради. Та й то, як нам по секрету повідали рядові працівники КМДА, навіть їх всередину пускають вибірково.

У КМДА зараз працює єдиний вхід - зліва від заблокованого центрального. Там входять зустрічають відразу кілька хлопців у камуфляжі.

Ми заручилися підтримкою з КМДА. Ярослав Кучер, радник Володимира Бондаренка, який безпосередньо займається процесом звільнення мерії від оселилися в ній майданівців, попросив, щоб нас зустріли і провели невелику екскурсію.

- Коли за вами спустяться - скажіть, що ви від Клима, - порадив нам Ярослав, не пояснивши, хто ж такий цей загадковий Клим.

Хвилин 10 очікування - і до нас спустився суворий чоловік значного статури. Як виявилося, він суворий не тільки зовні - на всі наші спроби зав'язати розмову ми отримували одна відповідь: "Телефонуйте тому, з ким домовлялися. Нехай він вам розповідає".

Мовчки і без зупинок проходимо прямо в Колонний зал. Тут - напрочуд порожньо. Столи та стільці компактно складені.

Паркет, хоч і безнадійно зіпсований, але чистий. Зникли також "наскальні малюнки", якими в революційні дні щедро були прикрашені стіни і колони.

Двоє чоловіків у різних кутках залу фарбують підстави колон.

- Як бачите, йде ремонт, - зглянувся до пояснення наш провідник.

На людей, які працюють, можна дивитися вічно. Проте, кореспонденти "Оглядача" вирішили продовжити екскурсію мерії. І натрапили на проблему.

- Домовленість була тільки про те, що я вам показую Колонний зал.

- Ну як же? Нам обіцяли, що ми зможемо побачити всю будівлю ... - намагаємося протестувати ми.

У відповідь чуємо вже знайоме "телефонуйте". Дзвонимо Кучеру. Після нетривалих переговорів з нашим провідником радник голови КМДА "виторговує" нам продовження екскурсії.

- Гаразд. Покажу вам ще один кабінет, на другому поверсі. Випросили, - зітхає наш провідник. І веде нас до кабінету, який раніше займала Галина Герега. Раніше журналістів туди пускали вкрай неохоче. Для нас з якихось причин вирішили зробити виняток.

Зараз у кабінеті в.о.мера, за чутками, живе сотник 8 сотні афганців, які охороняють будівлю Київради. За столом Гереги бачимо людину в цивільному. Запитуємо, що він тут робить. Відповідає: "балуюсь". Зліва - ще одні двері. Але туди не можна.

- Там у нас збройова кімната. Її постійно охороняють хлопці. Ми взагалі посилено охороняємо перший і другий поверх, а також периметр. Занадто багато провокацій відбувається. Багато хто намагається влізти і витягнути щось, що ще не вкрали. Навіть був випадок, коли намагалися сперти білий рояль з холу, - пояснює наш провідник.

На питання, скільки ще самооборона планує перебувати в будівлі мерії, пояснив: до тих пір, поки не стабілізується ситуація. І, як мінімум, до кінця ремонту, який, за оцінками нашого співрозмовника, триватиме ще тиждень-два.

Після кабінету Гереги нам було дозволено одним оком заглянути в коридор на 2 поверсі, який поки тільки готують до ремонту. Раніше тут прямо на підлозі спали майданівці.

На свої вмовляння пустити нас подивитися 3 поверх, де, за чутками, досі живуть люди, ми отримали вже передбачуване "телефонуйте". І пропозиція прийти іншим разом.

Наступного дня ми з самого ранку - під входом у КМДА. Цього разу нашим екскурсоводом став Клим - той самий загадковий авторитет, на якого нам пропонували посилатися у разі виникнення проблем напередодні.

Клим виявився "заступником начальника служби безпеки" - самообороновского освіти, яке взяло на себе функції охорони будівлі. Посилаючись на зайнятість, він просить нас оглядатися в мерії швидше. На ліфті піднімаємося на 8 поверх - ремонт йде зверху, тому показувати нам вирішено ті поверхи, де вже хоч трохи ліквідовані наслідки багатомісячної багатотисячної комуналки. Повністю ремонт завершений лише на 11 поверсі - зараз він закритий, щоб ні у кого не виникло спокуси "оновити" свіжопофарбовані стіни. З цієї ж причини і самі ліфти піднімаються не вище 8 поверху.

- Щоб не їздили, відключили ліфт. Тут теж йде збирання, тому що робиться ремонт. На 11-му, 10-му, 9-му, 8-му ремонт вже практично завершено. На 7 починали щось. Майже повністю зроблений 5-ий і половина 3-го, - на ходу перераховує Клим.

На 8-му знайомимося з Сергієм Петровичем. До революції він щодня приходив сюди на роботу: Сергій Петрович - головний спеціаліст з обслуговування серверної. Зараз він прийшов у мерію, щоб зустрітися з начальником. І не втримався - прийшов ще раз подивитися на руїни, що залишилися від забезпечує КМДА, і фіндепартаменту зокрема, комп'ютерної зв'язком серверної.

У кімнаті, де раніше стояли комп'ютери - уламки меблів. Шафи стоять аби як. А з люстри звисає щось, що ще недавно було факсом.

Через уламки меблів слідом за Сергієм Петровичем пробираємося до дверей в серверну. Чоловік довго возиться з ключами. Хоча відмикати двері не обов'язково - в стіні ліворуч красується величезна діра.

Мабуть, саме через цю дірку невідомі виносили по шматочках обладнання вартістю мільйони.

- Ось це кондиціонер, який обслуговував сервер - він розгромлений. Тут комунікаційний шафа, а тут стояв сам сервер, американський. Бачите, що від нього залишилося? Щоб відновити всю цю комутацію, буде потрібно колосальний час. І гроші, - журиться Сергій Петрович. Погляд фахівця відразу допомагає йому визначити - з усього колишньої пишноти в майбутньому використовувати можна буде хіба що дроти. Та й то - після ретельної перевірки.

Залишаємо Сергія Петровича серед уламків - і рухаємося вгору. 8 і 9 поверхи завалені ящиками, меблями і стосами паперу.

Серед целюлозних покладів бродять люди.

- Це співробітники мерії. Вони зараз перебирають документи, відбирають те, що потрібно. Останнє готують на викид, - пояснює Клим.

Ще один поверх. Тут - порожньо. Ні людей, ні меблів, ні сміття. За словами Клима, ремонт тут вже закінчений - однак ті, хто ремонтував поверх, схоже, настільки були захоплені фарбуванням стін, що не помітили пробиті в багатьох місцях плитки навісного стелі. Хоча, можливо, цей "тюнінг" з'явився тут вже після відходу будівельників. Серед співробітників КМДА вже тиждень гуляє чутка, що на минулих вихідних мерія пережила черговий "наплив" поселенців. Як повідомила нам одна зі співробітниць адміністрації, попросила не називати її імені, тиждень тому в будівлю увірвалася група невідомих, які влаштували погром на вже відремонтованих майданівців поверхах.

Поки оглядаємося - з одного з кабінетів виходить літня жінка.

- А хто це до нас завітав? Здравствуйте! Мене звуть Віра Михайлівна, я тут працюю механіком по ліфтах. Бачите, он моя кімнатка, - вступає в діалог балакуча жінка.

Бабуся, тітонька, матуся або Верунчик. Як тільки не називають Віру Михайлівну нинішні, вже нечисленні мешканці мерії. Вона запевняє - з приводу цих людей не може сказати жодного поганого слова.

- Вони приходять і ввечері, і вдень - нічого поганого про них не можу сказати. Молодці хлопці. Дай їм бог здоров'я. Якщо ще тих, хто внизу, виженуть - тоді взагалі їх цілувати треба, - сміється жінка.

Їй є з чим порівнювати. За півроку протистоянь їй і зброєю погрожували, і за руки до синців хапали. Бувало дуже страшно. Але обійшлося.

- Як то раз прийшла - йдуть один з автоматом, а двоє з пістолетами. За руку мене взяли, а я одна на поверсі ... Дивлюся на нього, кажу, що синочок? А він: немає мама, ви хороша, ви хороша, йдіть, - згадує Віра Михайлівна.

Попрощавшись з товариською ліфтерша, спускаємося вниз. По дорозі Клим пояснює: не все те, що говорять зараз про Майдан - правда:

- Багато пишуть про Майдані, що люди п'ють і колятся ... Є багато адекватних нормальних людей. Розумієте, цей післяреволюційний синдром ... Багато хто бачив, як вбивають людей, у багатьох товариші загинули поруч з ними на барикаді. Самі розумієте, це на психіку дуже впливає.

На цьому наша екскурсія завершилася. Нам так і не вдалося потрапити на третій поверх, де, за словами наших співрозмовників, живуть тільки ті, хто робить ремонт. Хоча деякі співробітники КМДА стверджують, що звідти досі не пішли майданівці. Клим відмовив нас туди вести, пославшись на відсутність часу. Наостанок лише поділився своїми міркуваннями щодо того, як довго ще його товариші будуть перебувати в мерії:

- Можна людей відпускати, нехай працюють. Але ці люди, які були на Майдані ... Я вважаю, що Кличко треба думати, як їх забезпечити роботою і житлом. Якби не вони, він би в це крісло не сів. Тому він повинен бути їм вдячний.

Після екскурсії питань про те, що ж насправді відбувається зараз в будівлі на Хрещатику, 36, менше не стало. Хто, як і за скільки ремонтує розгромлене будівля, як вдалося виселити з нього революціонерів і хто насправді зараз живе в мерії, ми запитали радника чинного глави КМДА Володимира Бондаренка Ярослава Кучера.

Ярослав, наскільки я розумію, станом на 28 травня процес виселення майданівців з будівлі Київради вже добігає кінця. Як все проходило?

Ми нікого не викидали на вулицю, ми купували квитки для того, щоб люди могли повернутися додому. Переселили частина людей на Труханів острів, а частина - в Український дім. Вони зараз там знаходяться. Бомжів, алкашів, наркоманів-всіх їх відправили.

Алкашів і наркоманів? Там і такі були?

Деякі представники сотень майдану варили там якесь смердюче зілля.

Це все було. Хоча ліжок з балдахіном, про які багато писали нещодавно, там немає, це жарт.

Було зброю. Там навіть один час хотіли спалити це все. Але зараз ми максимально згладили цю всю ситуацію. Але треба закінчити пошвидше ремонт. І залишити цю всю історію як спогад.

Співробітники КМДА вже працюють на Хрещатику, 36 або досі змушені тулитися в інших приміщеннях?

Зараз кабінет першого зама на другому поверсі працює. Ми проводимо там всі робочі наради, тому він в абсолютно робочому режимі доступний. Що стосується інших - є вже розпорядження переселятися. Але персонал не поспішає, бо тільки-тільки пройшли вибори. Ми не знаємо, що буде з адміністрацією насправді. Тому що, можливо, адміністрації об'єднають і ми будемо займатися чимось іншим.

Нещодавно в ЗМІ багато з'являлося повідомлень про те, що представникам Майдану, які робили ремонт в мерії не заплатили за роботу. Чи справді це так? Чому склалася така ситуація?

Там дійсно був конфлікт. Дві компанії, які брали платежі - їх знайшли вони, з Майдану. Гроші їм платить Київраду і спонсори. Точну суму назвати не можу, бо особисто я не бачив цих документів. Так от, людина, яка отримувала фінанси, після свят пішов у запій. А до нас почалося паломництво журналістів, тих же майданівців. Вони постійно приходили, говорили, що, мовляв, нам не платять, нам дали лише аванс і так далі ... Вони сказали, що після розмови з працівниками адміністрації, яка насправді не має до цього відношення, люди отримали аванс.

Так у чому, власне, була проблема?

Ситуація була така - є дві компанії. Одна отримала гроші і розрахувалася з людьми. Друга компанія отримала - і забула про своїх людей з Майдану. Ми попросили першу компанію просто дати людям гроші на дорогу додому. Що стосується повного розрахунку - ми все-одно з ними співпрацюємо, тому це питання було б врегульоване. Вони видали зі своїх коштів під розписку в рахунок авансу, щоб люди не піднімали скандал. Але нашим людям же завжди все мало. Вони знову прийшли і почали обурюватися, що їм ніхто нічого не виплачує, а видали лише аванс. Хоча цей аванс - це була виключно ініціатива компанії.

Я так розумію, ці компанії наймали майданівців?

Компанії ці дісталися нам у спадок і я вже точну передісторію всіх цих взаємин не скажу. Були інші історії, коли деякі зарвалися товариші вирішили, що їм все можна і вони всім можуть показати принципи "майданівської демократії" в їх розумінні.

Вони (майданівці - ред.) Приходили сюди з шинами, розливали відро бензину перед кабінетом голови КМДА. Ось ставлять 12 шин, виливають відро бензину - і кажуть, що якщо ви цієї людини не призначаєте, куди нам треба - ми поджигаем. Ми вас тут призначили нам і вами керувати. Причому, підприємства називають відразу гучні: зеленбуд, ринки, ритуальні послуги, парковки. Люди готувалися заздалегідь, а деяких, мабуть, ще й попередні керівники матеріально підігрівали.

Один з варіантів був - я був свідком цього - один самооборонівець каже: потрібно ще "Укргазбанк" призначити головою правління нашого сотника? Володимир Дмитрович Бондаренко йому каже: так я і в Нацбанк можу, проблем немає. Я призначу в Нацбанк, трошки підлікувати, тому як після такої кадрової пропозиції швидше порекомендують до лікарів сходити - і на цьому закінчиться! Ось такі методи роботи ...

Як же вдалося домовитися з цими людьми про виселення з мерії?

Це вже не Майдан. Я був ведучим на Майдані . Був на сцені, в тому числі, і в найтяжчі ночі. Мене добре пам'ятають, так як в багато важкі моменти я був зі людьми на Майдані, а не сидів удома і перечікував, як деякі революціонери. Тому й виявився, напевно, єдиною людиною, який міг підказати і взяти на себе відповідальність. Йшли зазвичай на сцену і я нікому не відмовляв. А після пам'ятного діалогу з "Беркутом" , після якого припинився вогонь, люди мене добре запам'ятали. У той момент я взяв відповідальність на себе і вирішив йти до кінця.

До того, як мене залучили до звільнення КМДА, туди посилали дуже багато людей. Приходили і чиновники, і хтось ще - зрозуміло, що їх не сприйняли. Я зайнявся цим питанням. І, оскільки вони бачили мене на сцені, бачили по телебаченню, тому ми нормально з ними спілкувалися. Ми відселили масу людей шляхом переговорів. Я особисто вислухав безліч історій про життя людей, про їхні долі. Комусь допомагав елементарним порадою - і це було важливо в той момент. Адекватних людей ми залучили до роботи в охороні, ремонті та прибиранні приміщення. Ми дали людям заробити.

По-Вашому, проблема вже знято?

За фактом, зараз буде знову невідомо, як буде мер заходити - у нас ще не було такого робочої наради спільного. Завдання, поставлене Володимиром Бондаренко, ми виконували на всі сто відсотків. Тому в спокійному робочому режимі це питання закривається.

Але там, крім того, що залишилися майданівці, під КМДА постійно присутня група ... пройдисвітів, інакше не скажеш, які хочуть собі щось виторгувати. Деякі називають себе громадськими комендантами. Деякі зараховують себе до якихось сотням, які невідомо звідки взялися. У нас були сотні, які перетворилися на, без перебільшення, кримінальні угруповання. Вони кошмарили всі ті підприємства, які були в радіусі Майдану. Пробували збирати мало не з "Перепічкі" якусь данину. Це була найсерйозніша проблема в місті. Поки Київ цим питанням серйозно не зайнявся.

І зараз коли буде заходити, наприклад, мер - вони знову з'являться. Вчора, коли ходив туди Кличко, я не встиг туди піти. Але, побачивши фотозвіт, знаю, що там з'явилися якісь люди, які взагалі жодного відношення до КМДА не мають. Якісь сотні прийшли, вони починають йому розповідати про те, що ми тут звільняли, ми тут то, ми тут се ...

З КМДА винесли все, що тільки можна було винести. Нічого там нормально не збереглося. Ми ловили там людей навіть з люстрами. Навіть зламали той білий рояль, що стояв у Колонній залі. Там були цінні метали, вони здали їх на переплавку. Це просто варварство!

Чи можливо залучити когось до відповідальності за погроми і грабіж?

Зараз є кримінальна справа щодо завданої цій будівлі збитку. Хтось за це повинен відповісти. І чим більше певні люди шантажують нас, тим більше можливість, що про них згадають і їх туди впишуть, в цю справу. Тому що реально давали можливість нормально піти.

Зараз там скільки людей знаходиться?

Охорону будівлі забезпечує сотня афганців. Це все проходить документально. Є доручення і вони займаються охороною. Майданівці, які займаються ремонтом - це звичайні люди. Хтось займався будівництвом, хтось робив ремонти. Ось ми їх і залучили для ремонтних робіт.

Зараз там чоловік 50. І постійно виникають конфлікти, що когось не пускають. Вони приїжджають з Криму, ще звідкись і кажуть: ми тут жили раніше, будемо жити і зараз. Родини були з дітьми. Чоловік, дружина, дитина бігає по поверхах ...

Тотальна була антисанітарія. Коли ми закривали кухню, бійка була за продукти. Через те, що хтось туди дав хліб, хтось дав якесь сало, ми з тими Не будемо ділитися, а ми з цими .... Довелося застосовувати фізичну силу. Я прийшов, поділили продукти навпіл. Я кажу: так, ви переселяєтеся в Український дім, приходьте туди з їжею. Тому що там теж їжа потрібна, там наші брати і вам там жити. У Будинку профспілок теж потрібна. Ми всім роздали.

"Нарнію" цю переселили. Це жах. Вони в кращі дні Майдану збирали, щоб ви розуміли, по 10 тис. доларів на день. У цих скриньках. Я жодним чином не намагаюся на когось вплинути, але хотів би зауважити, що киянам не варто давати гроші на підтримку Майдану. Тому що зараз це вже йде не на благі справи.

Ми говоримо цій публіці: хочете їхати захищати країну - будь ласка! У батальйон записуємо, який у Києві був створений. Володимир Бондаренко дуже перейнявся ідеєю створення цього батальйона. Ми відремонтували машини, все зробили, аж до забезпечення зброї та оформлення документів, щоб вони офіційно числилися при МВС. Так що в Києві у нас все організовано було не гірше, ніж у Дніпропетровську, який ставлять усім у приклад.

Так ні, вони не хочуть. Краще ж сидіти тут, пити ... Ці люди з Майданом вже не мають нічого спільного.

Хто контролює якість ремонту?

Є технагляд. Є всі необхідні всі документи, в тому числі, і акти виконаних робіт. Це все офіційно проводиться і ми змушуємо переробляти, коли що то зроблено не так.

Зараз на частину верхніх поверхів можна доїхати лише на ліфті. І плюс деякі поверхи закриті, тому що ми кілька разів фарбували. Заходить якийсь придурок до одного, грубо кажучи - адже за посвідченнями чи ні, але, буває, що пропускають - йде по коридору і кулаками перевіряє, як гіпсокартон "тримає удар". Це така місцева забава.

Переробляли вже рази 4. Зараз вже фізично ми відгородили відремонтовані приміщення. Там, де було скло, ми позабивали дошками, там, де стіни, теж позакривали. Ручки повідкручувати. Тепер двері можна відкрити тільки викруткою або плоскогубцями.

Ви згадали, що те, що зараз відбувається у центрі Києва - це вже не Майдан. Що Ви мали на увазі ?

Багато жахливої ??публіки. Це люди, які тільки будують з себе майданівців, постраждалих. Нещодавно 1 +1 зняв сюжет з одним хлопцем, який начебто був на барикадах. З журналісткою він поспілкувався ввічливо. Почали розбиратися, виявилося, що у людини в його 20 з хвостиком вже є "ходка". І довідка з психлікарні.

Напевно, з такою публікою складно мати справу ...

Я коли ходив по перший час - у мене чого тільки не було. Забігали в кабінет зі зброєю, автоматом Калашникова, до чола приставляли ... Гранату приносили. Чеку відриває і дає мені. Я бачив, що граната навчальна, тому тримався нормально. Слабкість показувати не можна було ні в якому разі. Зауважу, що я ходив завжди один і без будь-якої охорони. Мене всі знають і боятися мені нічого.

Хто зараз живе у будинку мерії?

Живуть ті, хто робить ремонт. І трохи охорони. І все. За великим рахунком, там нікого стороннього немає. Але буває, що когось запускають. Вночі робиться обхід кілька разів. Всі кімнати, всі поверхи перевіряються, але буває, що хтось прослизає. Були вже кілька разів провокації. Особливо по відношенню до журналістів, тому ми змушені журналістів супроводжувати

Про які провокації Ви говорите?

З останнього - 24 травня ми виселили групу, яка була пов'язана з російським ФСБ.Сіловікі Затримали людей. Члени цієї групи - серед них був якийсь Саша Кримський - хотіли влаштувати теракт.

Як вдалося перешкодити цьому?

Випадково. Просто почали наводити порядок, почали перевіряти, що це за людина, звідки приїхав, хто його знає. І десь якусь ланцюжок їм там перервалася.

Справа в тому, що в будівлі мав розміщуватися тервиборчком. Ми вже до виборів все підготували, але в останній момент отримали попередження від силових відомств. Вони сказали, що краще тервиборчком перенести. Та й правда - якщо підпалять, не дай Бог, 60 тонн бюлетенів ... Не те, що ми боялися - просто, якщо є можливість перестрахуватися, чому ні?

Враховуючи, що Ви вже маєте досвід у виселенні тих, хто хоче жити в будівлі КМДА - як би Ви порадили Віталію Кличку завершити розпочате вами звільнення мерії?

Ми для нього були конкурентами на виборах, але реально я знайомий з ним ще з часів Майдану. Радий, що вся ця епопея з виборами закончілась.Я б хотів йому порадити, щоб він все-таки звернувся до тих людей, які вже займалися цим питанням, тому що там є певна специфіка. Напролом діяти не можна. Час зараз - на вагу золота. І краще його витратити на результат, ніж знову починати все з нуля і вести переговори невідомо з ким.

Проведена серйозна робота і дуже б не хотілося на останній стадії все це завалити.

Звільнення КМДА вже на завершальній стадії. Це просто потрібно красиво закінчити. І ми для цього багато зробили.

Дійсно, те, що я був на Майдані на сцені - це спрацювало. Мене сприйняли. Я особисто там був - і ночував, і виселяв, і замовляв автобуси, і фізично їх виносив, коли вони просто були не в адекваті. Просто брали за штани і викидали. І я не бачу в цьому нічого поганого. Тому що я - киянин, це моє місто. Що вони там засиділися? Вибори пройшли! Пора додому!

Фото: Юрій Нагорний