Порошенко нав'язує Китаю свої автобуси і цукерки
24-річний заступник голови торговельно-економічної місії України в Китаї Олексій Порошенко наполегливо "просуває" на ринок Піднебесної імперії товари свого батька. Нагадаємо, що на найважливішу для держави посаду син Петра Порошенка було призначено у січні цього року. Тоді цей кадровий "пасаж" викликав небувале обурення в середовищі кадрових дипломатів, так як Льоша не мав необхідного для такої важливої ??місії досвіду роботи. Але все ж жевріла надія, що юний випускник Інституту міжнародних відносин Національного університету ім.Т.Шевченка та London School of Economics and Political Science використовує свої - якщо вірити атестату - глибокі знання міжнародного бізнесу і зможе внести свіжий струмінь у торговельні відносини України та Китаю. Але, на жаль! Минуло вже півроку після того, як Олексій Петрович "прописався" в Пекіні, але за цей час жодних оновлень про український бізнес-прориві на простори Китаю ми так і не почули. Втім, якщо бути до кінця чесними - новини таки були. Але про них навіть соромно якось говорити ... Так, днями прибули в Україну підприємці з Китаю поцікавилися у місцевих дипломатів, чому заступник голови торговельно-економічної місії України Олексій Порошенко наполегливо намагається нав'язати їм два види продукції - автобуси "Богдан" і цукерки "Рошен"? Наші міжнародники, сором'язливо опустивши очі, лише розвели руками і промовчали - вони-то, на відміну від китайців, знають, чому їх молодий колега Порошенко займається таким обраним лобіюванням інтересів ... Ввічливі бізнесмени з Китаю не змогли прямим текстом сказати нахрапистість гостю з України , що його "особливі" товари їх не цікавлять. Тому знайшли наукові пояснення: "Рошен" - звичайно, хороші цукерки, але їм, китайцям, вони не зовсім підходять, так як їх смакові рецептори влаштовані інакше, ніж у європейців; "Богдан" - звичайно, хороші автобуси, але їх мотори не зовсім підходять "під клімат" Китаю ... Втім, у Києві представники Піднебесної все ж не посоромилися запитати у наших дипломатів, чому приватні підприємства "Рошен" і "Богдан" - замість того, щоб відкрити свої представництва в Китаї - користуються послугами державного чиновника? Відповідь на це питання наші азіатські гості, природно, не отримали. Цікаво, а що з цього приводу думають в Міністерстві закордонних справ України?