Помер дисидент Михайло Горинь

13 січня на 83-му році життя помер відомий український дисидент, правозахисник і політв'язень Михайло Горинь. Про це УНН повідомили у Львівській міській раді.

"Сьогодні вночі на 83-му році життя помер відомий український дисидент, правозахисник і політв'язень, почесний громадянин Львова Михайло Горинь. Вся громада міста висловлює співчуття рідним і близьким. Михайло Горинь назавжди залишиться в пам'яті і в серцях кожного львів'янина", - зазначили в повідомленні .

"Ті, хто в 90-му році були причетні до організації незабутньої" Живого ланцюга "(акції, присвяченої Дню Соборності України, коли сотні тисяч людей, взявшись за руки, створили безперервну" живий ланцюг "від Києва до Львова) в один голос говорять , що без Михайла Гориня вона б не відбулася ", - відзначили в міськраді.

Народився Михайло Горинь 17 червня 1930 в с. Кнісело Жидачівського р-ну Львівської обл. Його батько, Микола Михайлович (1905 - 1988), був головою сільської "Просвіти", керував районною нелегальною організацією ОУН, репресований польською та радянською владою. Сім'я матері, Стефанії Данилівни, теж була політично активною. У грудні 1944 Михайло з матір'ю був депортований радянською владою, і по дорозі на заслання їм вдалося втекти. Ховалися в родичів у сусідніх селах. 1949, щоб не вступати в колгосп, сім'я перебралася в м. Ходорів.

Заарештовано 26 серпня 1965 за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди (ч. 1 ст. 62 і ст. 64 Кримінального кодексу РРФСР). 18 квітня 1966 на закритому засіданні Львівського обласного суду по одній справі з братом Богданом Горинем, Михайлом Осадчим і Мирославою Зварічевською засуджений на 6 років таборів суворого режиму.

3 грудня 1981, після 13-годинного обшуку, Горинь знову заарештований. У слідства не було доказів проти нього. На знак протесту проти фабрикації "справи" він оголосив голодування і відмовився брати участь у попередньому розслідуванні. Десятий день стався серцевий напад. 25 червня 1982 М. Горинь засуджений за ст. 62 ч. 2 та ст. 179 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда і відмову дати свідчення у справі І. Кандиби) на 10 років позбавлення волі в таборах особливого режиму і 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

З травня 1992 по жовтень 1995 Горинь - голова Української Республіканської партії. Один із засновників Республіканської Християнської партії (травень 1997), член її Центрального Проводу. З грудня 1992 року очолював Конгрес національно-демократичних сил (КНДС). 1996 заснував Центр досліджень проблем громадянського суспільства.