13 фактів, коли "Свобода" і "Правий сектор" підігравали Кремлю

Протягом усього періоду Евромайдана і після зміни влади в Україні російські ЗМІ і чиновники неодноразово перекручували факти або щось недоговорювали, щоб дискредитувати дії протестувальників і нової влади. Але іноді їм цього робити не доводилося, оскільки самі українські націоналісти робили щось таке, що відверто грало на руку Кремлю.

"Обозреватель" зробив добірку найбільш яскравих епізодів з грудня 2013-го по березень 2014 року, коли "Свобода" і "Правий сектор" своїми діями підіграли Росії.

У листопаді-грудні 2013 таких дій було не так багато, тому російська пропаганда в основному "помилялася" в підрахунку кількості мітингувальників у ході віче, а також барвисто описувала антисанітарію на Майдані. Але все ж зовсім без "казусів" не обійшлося.

Факт 1. Не можна не згадати події 1 грудня біля Адміністрації Президента, які російські ЗМІ подали, як демонстрацію агресивності та жорстокості українських мітингувальників. "Свобода" тут повела себе досить дивно. Спочатку прес-секретар партії Олександр Аронець на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook назвав штурмовиків АП патріотами і заявив, що там є активісти "Свободи". Але після того, як лідер партії Олег Тягнибок назвав їх провокаторами, думка Аронця змінилося - він почав вторити Тягнибоку. Однак після цієї заяви Олега Ярославовича багато свободівці в ФБ засудили його позицію, прямо заявивши, що він зрадив своїх людей, які були біля Адміністрації Президента. Це все вдалося зам'яти, оскільки увага ЗМІ та активістів була прикута до постраждалих і затриманих під час штурму.

Факт 2. У грудні було ще одна яскрава подія, яке дозволило звинуватити українську тоді ще опозицію у фальсифікаціях і неповаги до законів. Йдеться про довибори Ради 15 грудня 2013, коли представники ВО "Свобода" захопили приміщення комісії № 1025 на 223 виборчому окрузі і, за словами спостерігачів від інших кандидатів, забарикадувалися там і знищували документи і печатку ЦВК.

Факт 3. 30 грудня свободівці влаштували скандал на одеському Евромайдане . Дії представників цієї політсили в Одеській області виглядали досить провокаційно: перед проведенням мітингу між його учасниками було досягнуто домовленості про те, що він проходитиме без партійної символіки. Але свободівці про це ніби забули і вирішили розгорнути над натовпом мітингувальників партійні прапори. На прохання організаторів акції прибрати прапори "Свобода" відповіла відмовою, зав'язався скандал і бійка. Це досить дрібне для українських ЗМІ подія була вдало використано російськими медіа (з невеликою довидумкой і недоговоркі), як доказ розколу в рядах Евромайдана і неадекватності його учасників.

Після Нового року події ставали все яскравіше.

Факт 4. 1 січня свободівці традиційно проводили смолоскипну ходу центром Києва, приурочене до Дня народження Степана Бандери. Двоє з учасників ходи спробували підпалити готель "Прем'єр Палас" у центрі столиці. Природно, що цей факт негайно підхопила російська пропаганда, звинувативши українські опозиційні партії у вандалізмі і неповаги до законів. Окремо варто звернути увагу на реакцію керівництва партії: у прес-службі повідомили, що паліїв виключили з політсили, проте відмовилися назвати їхні імена, явно для того, щоб ці люди могли уникнути кримінальної відповідальності за спробу підпалу.

Факт 5. 30 січня до озвучення невигідних для України заяв приєднався "Правий сектор". В інтерв'ю польському виданню "Rzeczpospolita" прес-секретар радикальної організації Андрій Тарасенко заявив, що "Правий сектор" має намір повернути до складу України частина польських територій , оскільки там живуть етнічні українці, а також додав, що вступ до ЄС суперечить ідеології націоналізму, а відповідно , і планам "Правого сектора". Само собою зрозуміло, що такі висловлювання не підсилили підтримку українських протестантів з боку Польщі, а також дали Росії привід говорити про агресивність і фашизмі українських евромайдановцев.

Подальші дії свободівців остаточно виходять за рамки європейських цінностей, за які стояв Евромайдан. І тут не можна не відзначити дивний зв'язок між зростанням рівня інформаційної паніки з приводу "українського фашизму і бандерівців" в російських ЗМІ і зростанням напруження вигідного для Росії поведінки "Свободи" і "Правого сектора".

Факт 6. Вночі 13 лютого "Свобода" вигнала з будівлі КМДА жіночу сотню самооборони Майдану . Партійні активісти не просто змусили жінок ночувати на морозі, вони ще й пригрозили їх убити, але за межами Майдану. Не потрібно пояснювати, що така картинка і така поведінка дали російській пропаганді ще один привід для звинувачення українських опозиціонерів у фашизмі і беззаконні.

Російські політики почали закликати колишнього Президента Віктора Януковича заборонити діяльність опозиційних партій і віддати їх лідерів під суд.

Факт 7. 23 лютого, коли ситуація вже почала переламувати на користь Майдану, а люди тільки відходили від пережитої жорстокості і смертей сотні активістів, "Свобода" вирішила влаштувати внутріпарламентські розбирання. Двоє нардепів від фракції "Свобода" побили позафракційного Олеся Донія в туалеті ВР - Доній зі струсом мозку був госпіталізований. Ці дії істотно знизили довіру до "Свободи", а відповідно і до всієї формується нової влади в Україні, оскільки Доній завжди висловлювався проти режиму Януковича, а також був активним революціонером.

Реакція керівництва "Свободи" на це пригода виявилася досить дивною - Тягнибок заявив, що побиття Донія який суперечить принципам партії .

Що, на думку свободівців, мали сказати не тільки російські, але і європейські ЗМІ про партії, принципам якої не суперечить побиття колеги-нардепа?

Факт 8. 24 лютого Тягнибок заявив, що його партія сумнівається в тому, чи хоче вона увійти до складу нової коаліції . Швидше за все, це було сказано в рамках торгів за міністерські портфелі, але все ж такі заяви треба робити не публічно. Адже такі сумніви одного з трьох опозиційних лідерів, який на Майдані боровся з владою, дуже псують імідж новоспеченого керівництва країни і не тільки в очах Росії, а й в очах західних політиків і ЗМІ.

Факт 9. 25 лютого відразу в двох містах відзначилися активісти "Правого сектора". У Києві учасники цієї організації з автоматами зайшли в хол готелю "Дніпро" , що знаходиться в самому серці столиці, і зажадали надати їм вільні номери, при тому абсолютно безкоштовно.

Факт 10. У Рівному активіст "Правого сектора" прийшов на засідання президії Рівненської обладміністрації з автоматом Калашникова і зажадав провести повну люстрацію влади в області.

Російські ЗМІ моментально взяли на озброєння ці події, охрестивши майданівців фашистами і порушниками законів. Особливо негативно це виглядало на тлі того, що влада вже помінялася, а учасники Майдану не хочуть діяти законними способами і погрожують зброєю всім, кому не лінь.

Варто також відзначити, що активіст "ПС", що відвідав з автоматом будівлю Рівненської ОДА, називає себе Сашком Білим (справжнє його ім'я Олександр Музичко). Досить дивно для українського націоналіста взяти собі псевдонім з популярного серіалу про російських бандитів.

Факт 11. У середині березня на офіційній сторінці "Правого сектора" з'явилося повідомлення про те, що організація починає інформаційний співпрацю з телеканалом "Тоніс". У 2011 році цей канал поміняв свого власника. За даними джерел LB.ua , його новий власник тісно пов'язаний з сином колишнього Президента Олександром Януковичем, який фактично контролює цей канал. Така співпраця, як мінімум, викликає питання до керівництва "Правого сектора".

Факт 12. Також питання виникають і у зв'язку з таємницею зустріччю лідера "Правого сектора" Дмитра Яроша з колишнім Президентом Віктором Януковичем, яка, як підтвердив сам Ярош, відбулася 20 лютого. Навіщо лідерові ПС було зустрічатися з людиною, яку він мав намір скинути з посади, та ще й таємно, залишається загадкою. Але загадкою неоднозначною.

Факт 13. Ну і найбільш кричущим вчинком українських націоналістів, що зіграв на руку Кремлю, є побиття 18 березня в.о. президента НТКУ Олександра Пантелеймонова трьома нардепами від "Свободи". Свободівці силою змусили Пантелеймонова написати заяву про відхід, та ще для чогось зняли процес їх "бесіди" на камеру, і самі ж виклали запис в Інтернет.

Цей факт відразу ж обурив українців, європейців, а росіяни так взагалі натішитися не можуть.

Представник Росії в ООН Ігор Чуркін присвятив частину свого виступу на Раді безпеки ООН цього "вже зовсім волаючого факту", для більшого ефекту збільшивши кількість нападників свободівців з трьох до 20 осіб.

Але факт залишається фактом, і ці дії принесли Україні значно менше користі, ніж Кремлю і його пропагандистської політиці.

Нардеп від УДАРу Володимир Курінний після цього інциденту заявив, що до дій "Правого сектора" пора придивитися СБУ, натякнувши, що і "Свобода" грає не на користь України.

"Праворадикали знімають маски. Міф про так званий" Правом секторі "починає розвіюватися. Думаю, до історії цієї організації та її діям пора придивитися СБУ. Походи Яроша до Януковича, всі ці епатажні заяви і дії - це працює проти України.

Що відбувалося в кабінеті шефа Першого Національного каналу - це ще один удар по новій владі. Це відео зараз стане топовим в Росії, але найгірше - росіяни на його прикладі будуть переконувати Європу, що в Києві у влади справді екстремісти. Керівництво Першого Національного - негідники, згоден, але в цивілізованій країні є процедури, а не самосуд і варварство. Я сподіваюся, фракція "Свободи" вибачиться за подібну поведінку ", - написав Курінний на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Але "Свобода" не вибачилася, заявивши, що просто провела необхідну люстрацію, з виконанням якої відстає нова влада, при цьому зазначивши готовність понести покарання, якщо таким буде рішення Генпрокуратури, яку, до слова, очолює виходець зі "Свободи" Олег Махніцький.

Отже, за чотири місяці українські націоналісти вчинили 13 дій, які зіграли на руку Кремлю і російській пропаганді з дискредитації Евромайдана і нової влади. Діють вони так через брак досвіду політичної та парламентської діяльності або з якоїсь іншої причини, покаже час, але все-таки вже зараз хотілося б, щоб вони були обережніше і думали про наслідки своїх вчинків і заяв, адже ситуація в країні така , що кожна помилка може коштувати дуже дорого.