Пентагон за все заплатить Кремлю

Американці планують купити у Росії багато зброї

У західну пресу просочилися відомості про те, що Пентагон готовий закупити в Росії у "Рособоронекспорту" зброї, боєприпасів і запчастин на 400 млн дол У тому числі: 78 млн патронів, 100 тис. пострілів до гранатометів, 12 тис. танкових снарядів, танки Т-62, вертольоти вогневої підтримки Мі-24 і багато чого іншого. Замовлення призначений для потреб афганської урядової армії президента Хаміда Карзая.

Афганські урядові сили (як, втім, і місцеві ісламісти) воюють в основному старим радянським зброєю, так що додаткові поставки знадобляться. Восени 2001-го, коли США готували повалення режиму талібів, наші поставили американським союзникам з афганського Північного альянсу значну партію старої радянської зброї і техніки із запасів Міноборони на суму до 100 млн дол, а Пентагон потім за все заплатив. У Москві сподівалися стати надалі основним постачальником зброї для нової кабульської влади, але скільки-небудь великих замовлень більше не було. Зрозуміло, що на Заході також залишилися після холодної війни неміряні запаси застарілої зброї. Навіщо платити Москві, якщо можна безкоштовно позбавлятися від власних надлишків, поставляючи їх у подарунок афганцям?

Техніку та озброєння, запчастини та боєприпаси радянського зразка неважко також закупити в Україні, Казахстані, Білорусії або в країнах колишньої радянської Східної Європи, причому ціни там зазвичай нижче, ніж у розбещеного великими китайськими контрактами "Рособоронекспорту". Втім, цього разу американці звернулися саме до російського посереднику неспроста, і витік даних в пресу теж невипадкова.

Зайвих 400 млн у афганців немає, і американці змушені будуть, як і в 2001-му, платити зі своєї держбюджету. Незрозуміло інше: навіщо відразу замовляти стільки? У районі Кандагара бойові дії з пуштунами-ісламістами останнім часом дещо посилилися, але ці сутички з талібами ніяк не пояснюють масштабу передбачуваної закупівлі.

Джерела у Вашингтоні, які організували витік, посилаються на те, що в 2008-м президентом в Америці може стати Хілларі Клінтон , а Білл Клінтон буде в Білому домі, відповідно, чоловічим еквівалентом першої леді. Потім солодка парочка швидко виведе західні війська з Афгану, і ось, мовляв, добрі люди з нинішньої бушівською адміністрації хочуть накачати Карзая озброєнням наперед про всяк випадок.

Точно так у другій половині вісімдесятих СРСР накачував зброєю режим Наджібулли перед виведенням військ з Афгану, а режим все одне звалився, і зброя дісталася талібам, моджахедам та іншим бойовикам. Вистачило більше ніж на десять років безперервної, кривавої і безглуздої громадянської війни. Завозити заздалегідь в Афган зайві військові запаси - річ досить небезпечна: не помітиш, як покрадут, і невідомо, де що потім вирине.

Втім, справжній зміст угоди був оприлюднений в ході витоку: "Рособоронекспорт" отримає афганський замовлення на 400 млн дол за умови введення ООН санкцій проти Ірану як компенсацію за відмову Росії від виконання вже укладених контрактів. У першу чергу мова йде про постачання в Іран зенітно-ракетних комплексів "Тор-М1", про дооснащення іранських підводних човнів російського виробництва "Кіло" ("Варшав'янка") протикорабельними крилатими ракетами і про постачання в Бушер ядерного реакторного палива із збагаченим ураном.

Звичайно, афганський контракт по грошах багато менше, ніж сума ірано-російських угод. Але джерела у Вашингтоні стверджують, що зброя для Карзая - лише частина загального подарункового набору. Нам обіцяють, зокрема, швидкий вступ до СОТ і припинення (нехай на час) різкої критики антидемократичної природи існуючого режиму. Переконавшись у тому, що на принциповому рівні з Кремлем не домовилися про ефективне спільне протистояння ядерним амбіціям іранських ісламістів, американці почали, як вони зазвичай надходять в країнах третього світу, пропонувати правлячій еліті бакшиш. До речі, якщо Росія все ж упреться і відмовиться, замовлення на зброю для Карзая цілком може піти в Україну - типу для науки.

Серед озброєння, яке американці хотіли б замовити для Карзая, дуже багато пострілів до протитанкових гранатометів і ще протитанкові керовані ракети "Конкурс" , а у антиурядових ісламістів-партизан в Афгані немає бронетехніки. І поки не передбачається. З іншого боку, у разі "великої війни" з Іраном цілком можливі зіткнення в районі Герата афганських урядових сил з іранськими сполуками, озброєними танками Т-72, ??проти яких наші ж протитанкові засоби досить ефективні. Так Москва може виявитися заздалегідь втягнута в протистояння з Тегераном як постачальника озброєння для майбутнього конфлікту.

"Рособоронекспорт" і Міноборони можуть непогано заробити на продажі маси складованого, ненового і не дуже потрібного зброї в Афган. Але що від того зенітно-ракетному концерну "Алмаз-Антей", де головою ради директорів близький друг президента Віктор Іванов, якщо санкції ООН погублять операцію з "Тор-М1"? Як точно розрахувати, наскільки виростуть в ціні належать нашому начальству акції "Газпрому", якщо Вашингтон в подяку за "правильне" поведінку по Ірану перестане труїти Кремль за відступ від демократії? Хто скільки особисто і конкретно в нашій верхівці втратить і хто скільки вигадає?

Незрозуміло, чим закінчиться чергова сутичка грошей з іншими грошима. Вирішувати в кінцевому підсумку доведеться особисто президенту, і буде це болісно важко. Павло Фельгенгауер, "Нова газета"