Науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса Національної академії наук України негативно оцінили проект закону "Про мови в Україні", внесений до Верховної Ради народними депутатами Олександром Єфремовим (Партія регіонів), Петром Симоненком (КПУ) і Сергієм Гриневецьким (Блок Литвина). Висновок зроблено у відповідь на звернення голови парламенту Володимира Литвина до НАНУ.

Відео дня

"Прийняття проекту закону є недоцільним, оскільки замість суспільного компромісу й стабільності воно призвело б лише до погіршення ситуації в мовній сфері", - підкреслюють автори документа.

Експерти з Інституту імені Кураса також констатують "протиріччя між декларованою спрямованістю на захист прав громадян і реальним змістом законопроекту, яке затверджує права однієї мовної групи за рахунок іншої".

Крім того, у висновку звертається увага на перекручене трактування авторами законопроекту Європейської хартії регіональних мов або мов меншин - вони "застосовують до розв'язуваної української проблеми міжнародний інструмент, призначений зовсім для інших потреб, тобто для захисту мов, які за ступенем поширення неможливо порівняти з російським мовою в Україні ". Таким чином, в результаті довільного трактування Хартії "російська мова отримує можливості офіційного застосування майже на всій території країни, стаючи, по суті, другою державною мовою".

Крім того, підкреслюють експерти, представлені проекти (аналізувався також мовний законопроект Нестора Шуфрича) пропонують, з одного боку, надто велику загальну територію офіційного визнання регіональних мов, а з іншого - невеликі шанси для реального вживання всіх мов, окрім російської. Крім офіційного вживання російської мови на певних територіях, проект Єфремова також надає "широкі можливості її використання в масштабах всієї країни", і ще більше ставить його, таким чином, "в особливе становище, порівнянне зі становищем державної мови".

Головним механізмом надання російській мові переваги над українською, на думку науковців, є "відмова регулювання застосування мови в недержавній сфері, що означає згоду держави на вільну конкуренцію мов, у якій, враховуючи кращі стартові умови, неминуче перемагатиме російська".

"Власники зможуть вільно обирати мови в приватних навчальних закладах, на телеканалах, радіостанціях, у кінотеатрах тощо. Досвід попередніх років показує, що відсутність такого регулювання призводить до панування російської мови та маргіналізації української. Головною причиною ринкової переваги російської є те, що набагато більша кількість людей бажають чи, в усякому разі, готові споживати продукти цією мовою, зокрема через можливість використання російськомовних продуктів на ринках кількох країн, зокрема найбільшому - російському. А, отже, держава повинна застосовувати певні механізми, що забезпечували б відповідне до чисельності носіїв мови застосування української. Такі механізми "позитивної дискримінації" застосовували і застосовують у багатьох демократичних країнах, зокрема і щодо своїх офіційних мов ", - зазначають вчені.

Замість цього автори законопроекту, зазначають експерти НАН України, прагнуть не тільки забезпечити право частини громадян застосовувати російську мову, але і "зберегти успадковану від радянських часів практику активного чи, принаймні, пасивного застосування цієї мови майже всіма громадянами, яке помірна мовна політика часів незалежності не усунула ".

Водночас законопроект, йдеться у висновку, не містить жодних механізмів подолання характерної нині для українського суспільства асиметрії двомовності, тобто збільшення кількості російськомовних громадян з активним знанням державної мови. "Інакше кажучи, замість захисту мовних прав громадян маємо намір тут увічнити наслідки радянської політики русифікації", - підкреслюють вчені.

Зазначимо, раніше негативну оцінку законопроекту Єфремова-Симоненка-Гріневцкого також дали наукова рада Національного університету "Києво-Могилянська академія", Інститут української мови НАНУ та Інститут мовознавства імені Потебні.

Сьогодні, 9 листопада, в Україні відзначається День української писемності та мови.

Текст експертного висновку оприлюднив тижневик "Дзеркало тижня" .