Фірташ і Фурсін оголошені в розшук

З обізнаних і заслуговують на довіру "Обозревателю" стало відомо про те, що Слідчий комітет при прокуратурі РФ виніс постанову про притягнення власників компанії RosUkrEnergo (RUE) Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна в якості обвинувачуваних у справі компанії Highrock Holdings Ltd, власником якої є бізнесмен Семен Могилевич.

Також, Слідчий комітет оголосив Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна у федеральний розшук і звернувся напередодні до суду з клопотанням про заочний арешт з метою оголошення їх у міжнародний розшук.

За даними слідства вони ховаються в Україні і відмовляються виступити свідками у справі, яка СКП розслідує щодо Семена Могилевича (Сергія Шнайдера).

Тим часом в офісах панів Фірташа та Фурсіна заявляють, що слідство їх ні про що не повідомляло. У Слідчому комітеті при прокуратурі (СКП) РФ не коментують повідомлення про оголошення Фірташа та Фурсіна в міжнародний розшук. "Цю інформацію ми не коментуємо", - заявив офіційний представник відомства представнику "Обозревателя". Разом з тим в Басманному суді Москви нам підтвердили, що до них надійшло якесь клопотання про жорсткість позиції слідства стосовно Фірташа і Фурсіна, і воно буде розглянуто найближчим часом. Але представники суду відмовилися підтвердити, що воно передбачає обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо власників компанії RosUkrEnergo (RUE). За даними наших джерел, клопотання про арешт Фірташа та Фурсіна було подано до суду ще 23 січня. При цьому нібито постанову про притягнення Фірташа і Фурсіна в якості обвинувачуваних слідство винесло ще раніше - 10-12 січня цього року. Як вважають правоохоронні органи підозрювані надавали активне сприяння Семену Могилевичу в ухиленні від податків, відбілюванні капіталів і шахрайстві. Представники правоохоронних органів розповіли нашим джерелам, що в листопаді, грудня і початку січня Фірташ і Фурсін кілька разів викликали на допит, однак на повістки вони не відповідали і зв'язатися з ним не вдалося. Тому звинувачення пред'явили заочно. Після цього вони були оголошені у федеральний розшук. Якщо клопотання про заочний арешт Дмитра Фірташа та Івана Фурсіна буде задоволено судом, то Генпрокуратура оголосить його в міжнародний розшук через Інтерпол і приступить до підготовки запиту на їх екстрадицію з України.

На думку правознавців це буде не так просто зробити. За словами відомого адвоката Артема Поплавського, в постановах СКП немає слів про те, що справа Семена Могилевича порушено ще й стосовно "інших осіб", до яких можна було б віднести Фірташа та Фурсіна.

"Виходить, так що їм по" чужому "кримінальній справі пред'явили звинувачення, а потім і оголосили в розшук. Це є порушенням Кримінально-процесуального кодексу (КПК) РФ, розпоряджень Верховного і Конституційного судів ", - зазначає адвокат. Але У Росії така практика діє давно. За подібною схемою оголошений в розшук колишній власник найбільшого рітейлера стільникових телефонів "Евросеть" Євгеній Чичваркин Жеребенков. Подібна історія сталася і з генералом ФСКН Олександром Бульбову. 28 жовтня Верховним судом (НД) було скасовано рішення Мосміськсуду про продовження Бульбову строків тримання під вартою до 15 грудня, оскільки з'ясувалося, що СКП РФ пред'явило йому обвинувачення у кримінальній справі, порушеній стосовно інших людей. "У статті 156 КПК РФ йдеться, що попереднє розслідування починається з моменту порушення кримінальної справи, - йшлося в рішенні ВС. - Але з представлених в касаційну інстанцію матеріалів видно, що кримінальна справа відносно Бульбова не порушувалася ".

Наші джерела в Москві вважають, що насправді "прив'язка" Фірташа і Фурсіна до справи Могилевича - це лише привід. А реально СКП цікавлять зовсім інші справи газових трейдерів. Наприклад, угода в рамках якої RUE купив у Внешторгбанка 74,87% акцій АНГК. Більш того, під нього було організовано фіктивний приватизаційний конкурс, на якому структури Фірташа придбали акції у адміністрації Астраханської області. Паралельно йшли переговори з Петром Родіоновим, власником 50% акцій "Печоранефтегазпрома" (друга половина підприємства належить групі "Газпром"). У підсумку він погодився продати актив за смішну суму - 35 млн дол, і Фірташ навіть встиг перевести ці гроші продавцю. Наприклад, контрольний пакет порівнянного за запасами Берегового родовища "Газпромбанк" купив у "Ітери" з величезним дисконтом за 137 млн дол Причини зговірливості пана Родіонова банальні: він був оголошений у федеральний розшук і був змушений вести переговорний процес, перебуваючи під жорстким пресом за кордоном. Взагалі ж активи "Печоранефтегазпрома" цілком потрапляли під категорію "виведені з" Газпрому ". У якості "гаранта" угоди, виступав тодішній заступник голови правління "Газпрому" Олександр Рязанов, який в тому числі курирував діяльність RUE. Раніше він займався поверненням активів концерну, але чомусь "проігнорував" пакет акцій "Печоранефтегазпрома". Потім хтось запустив процес скасування угоди, який ускладнився тим, що пан Фірташ встиг заплатити, але активи так і не отримав. Можливо, тепер комусь необхідно довести, що повернення грошей з Росії - дуже складний процес. Детальніше про Дмитра Фірташа

Дмитро Фірташ потрапив в бізнес з торгівлі газом в середині 90-х. Проте по-справжньому йому пощастило в 2002 році, коли оточення українського президента Леоніда Кучми висунуло його на роль транзитера туркменського газу замість близької до команди Рема Вяхірєва "Ітери".

Характерно, що документи, які проклали дорогу Фірташу в газотрейдерський бізнес, підписав був тоді прем'єр-міністром України Віктор Ющенко. Саме він завізував пакет документів, згідно з якими право транзиту туркменського газу територією Росії отримав угорський офшор Eural TransGas (за ним і стояв непублічний тоді Дмитро Фірташ). Наприкінці 2004 року, коли дні Кучми при владі були полічені, ETG в цьому бізнесі замінила компанія RosUkrEnergo. У процесі перетворень "Газпром" зумів виторгувати собі 50-процентну частку, а другу половину від імені уряду України отримав Raiffeisen Investment. Через півтора року під загрозою офіційного розслідування з боку мін'юсту США пану Фірташу довелося зізнатися, що Raiffeisen Investment представляє його інтереси та інтереси його молодшого Івана Фурсіна (5% в RosUkrEnergo). На початку 2007 року він зареєстрував на Британських Віргінських островах "Групу DF" (GDF - Group of Dmitry Firtash) - приватна міжнародна група ... з метою об'єднання активів Дмитра Фірташа в енергетиці, хімічній промисловості, енергетичній інфраструктурі, а також активів у сфері нерухомості . До групи увійшли Centragas (з його 50% акцій РосУкрЕнерго), угорська EMFESZ (газоторгова компанія, постачальник енергетичних послуг), австрійська компанія Zangas (спеціалізується на будівництві газової інфрастуктури), а також OSTCHEM Holding (об'єднує групу хімічних підприємств у Східній і Центральній Європі. Крім цього, Дмитро Фірташ власник баскетбольного клубу "Київ", представник компанії Eural Trans Gas в Туркменії, Узбекистані і Казахстані. Компанія зареєстрована в Будапешті, де Фірташ проживає основну частину часу. Президент філії компанії Highrock Holdings Ltd, власником якої є бізнесмен Семен Могилевич. Фактичний власник українських телеканалів К-1 і К-2. Фірташ у приятельських стосунках c колишнім першим помічником Президента України Віктора Ющенка, членом президії партії "Наша Україна" Олександром Третьяковим і екс-главою "Нафтогазу України" Юрієм Бойко. Українська преса повідомляє, що Фірташ зумів зблизитися з українським Президентом, забезпечивши переліт до Києва на інавгурацію Ющенка його американських родичів. Їх доставка обійшлася в 270 тисяч доларів.

Іван Фурсін, власник одеського Місто-банку, основний акціонер Одеської кіностудії. Фурсін став відомий після спроби захоплення ним і його Місто-банком взуттєвої фабрики "Київ". Тоді за Фурсіна заступився його приятель, глава парламентської фракції "Наша Україна" Микола Мартиненко, проти нього пішла пропрезидентська партія "Пора". Це протистояння стало першим розколом у "помаранчевій команді". Фурсіна називають другом голови фракції "Народної партії" Ігоря Єремєєва. Фурсін балотувався до Верховної Ради за списком "народників", отримавши почесний номер 33, але партія не подолала тривідсотковий бар'єр.