Україна прийняла газові умови, нав'язані Росією

У ніч з 3 на 4 січня - після тривалих переговорів - РАТ "Газпром", НАК "Нафтогаз України", а також компанія-посередник "РосУкрЕнерго" підписали тристоронню угоду "Про врегулювання відносин у газовій сфері", що визначило умови поставок російського природного газу в Україна і тарифи на його транзит по території нашої країни. Спочатку українська влада навіть намагалася представити цей документ як геополітичну перемогу Києва, але пізніше прем'єр Юрій Єхануров змушений був визнати: умови нашої делегації були попросту нав'язані. "Нам сказали: або погоджуйтеся на посередництво" РосУкрЕнерго ", або залишайтеся без газу, - розговорився глава уряду. - Нам дали вибір: або так, або, якщо хочете, вагонами возите ".

Підписану в Москві угоду кардинально змінило принципи функціонування газового ринку нашої країни. По-перше, з січня 2006 р. всі поставки газу в Україну буде здійснювати тільки один, формально швейцарський, посередник - компанія "РосУкрЕнерго". Через неї країна буде отримувати не тільки російський газ, а й туркменське, узбецьке і казахське паливо, яке до останнього часу закуповувалося безпосередньо. Таким чином, Україна втратила весь альтернативний російському середньоазіатський газ. Крім того, НАК "Нафтогаз України" зобов'язали до 1 лютого створити спільне підприємство з "РосУкрЕнерго" для реалізації російського газу на території України. Відтепер саме це СП, а не НАК "Нафтогаз України" буде диктувати нашим промисловим покупцям свою монопольну ціну газу. Тим самим НАК позбавили значної частини раніше заробляємо прибутку, яка дістанеться "швейцарцям".

Показово, що розподіл часток у статутному фонді СП в угоді не вказано. Втім, автори документа досить розмито розписали і те, яким шляхом буде формуватися спільне підприємство. У двохсторінковому документі, що визначає долю багатомільярдного ринку, сказано тільки, що його "статутний капітал буде сформований шляхом внесення грошових коштів та інших активів". За неофіційними даними, "швейцарці" в особі деяких панів О. А. Пальчикова і К. А.Чуйченко (підписали угоду від імені "РУЕ") вимагають контрольний пакет цього СП: від 51 до 75%. Нечіткість формулювань дозволила українській опозиції припустити, що "РУЕ" внесе до складу СП "трохи грошей", а Україна "поділиться газовою трубою". І потім вже буде справою техніки довести це підприємство до банкрутства або вивести українців зі складу засновників.

По-друге, автори документа зруйнували спайку "транзит російського газу по українській території - ціни на російський газ для України". Раніше завдяки цій кореляції Києву вдавалося утримувати ціни на російське паливо на досить комфортному рівні. Тепер же ціни на транзит російського газу по нашій території зафіксовані на 5 років у розмірі $ 1,6 за транспортування 1 тис. куб. м на відстань 100 км, що, по суті, значно нижче ринкових європейських цін, хто вагається сьогодні на рівні $ 2,5 і мають тенденцію до підвищення.

По-третє, на тлі 5-річної фіксації транзитних ставок для російського газу на вкрай низькому, порівняно із середньоринковими, рівні ціна палива для України стала фактично плаваючою. Угода передбачає лише реалізацію компанією "РосУкрЕнерго" (після реєстрації цим займеться вищевказане СП) на внутрішньому ринку України 34 млрд куб. м газу в першому півріччі 2006 р. за ціною $ 95. куб. м без права реекспорту. А адже саме про такому обсязі поставок ми домовилися з Туркменістаном на нинішній рік. Причому за ціною, що не перевищує $ 60/1 тис. куб. м. Навіть з урахуванням транзиту територією Росії ціна цього газу на кордоні України не повинна була перевищити $ 85/тис. куб. м. "РосУкрЕнерго" нам доведеться платити дорожче.

Ціна і об'єми реалізації в другому півріччі цього року договором взагалі не обмовляються. Хоча в ньому присутній обсяг поставок на 2007 р. - 58 млрд куб. м. Тоді як потреба України в газі на 2006 р. складе не менше 78 млрд куб. м. Решта 44 млрд кубів СП в другому півріччі закупить в Росії вже за "ринковою" ціною в $ 230, за якою "Газпром" продає газ далекій від Російської Федерації Франції. За якою ціною цей газ дістанеться українським споживачам - залишається тільки гадати. Цінові зобов'язання "РосУкрЕнерго" перед українською стороною за цими обсягами газу в підписаній угоді ніяк не зафіксовано. Все це разом узяте робить позицію нашої країни вкрай вразливою і абсолютно залежною від волі монопольного посередника і стоїть за ним РФ.

У московському угоді є ще чимало пунктів, які можна трактувати двояко, або дозволяють робити висновки, протилежні заявам українських і російських чиновників. Так, наприклад, воно не містить навіть натяку на порядок вирішення спорів, які можуть бути пов'язані з ним. А це означає, що воно може бути оскаржене лише за місцем підписання - тобто в московському арбітражі, де перспективи відстояти інтереси України виглядають більш ніж сумнівними.

Експерти з міжнародного права, до яких "ДС" звернулася за консультаціями, припустили, що професійні юристи до складання угоди явно не залучалися, а сам документ був написаний експромтом під час нічних переговорів з 3 на 4 січня безпосередньо їх учасниками. Оскільки домінуючою стороною була російська, то з її подачі і були записані важливі - з точки зору росіян - моменти: поділ транзиту і продаж газу українським споживачам, вартість транзиту, монополія "РосУкрЕнерго" і створення СП. А все те, що важливо було для української сторони, "Нафтогазу України", мабуть, доведеться "уточнювати" і випрошувати в процесі додаткових консультацій. У цьому плані примітний коментар Президента Віктора Ющенка, який сказав про угоду дослівно наступне: "Це прекрасний успіх, так як ми зафіксували перспективу". Перспектива, прямо скажемо, безрадісна.

Герман Піросмані, "Ділова Столиця"