Наслідки ревальвації. Оцінки експертів

Українські економічні та політичні експерти по-різному оцінюють наслідки для української економіки радикальної зміни співвідношення гривні до долара. Про це йдеться в опитуванні на тему: "Як відобразиться на українській економіці така радикальна зміна співвідношення гривні до долара", переданому Центром досліджень політичних цінностей.

Завідувач відділу продовольчого забезпечення Інституту економіки НАНУ Борис Пасхавер вважає, що гривня не буде так низько ревальвована, але вона вимагає ревальвації. Це макроекономічна категорія. У всіх розвинених країнах офіційний курс наближається до паритету купівельної спроможності. За розрахунками Світового банку курс гривні занижений майже в п'ять разів. Їй повинні дати повільну, але тенденцію до ревальвації (не потрібно поспішати). Це потрібно робити дуже обережно, дуже повільно, досить зважено, але курс на ревальвацію правильний. Ми настільки добре стимулюємо експорт, що у нас експорт зростає значно швидше, ніж внутрішній ринок. Споживання на внутрішньому ринку росте дуже повільно, а експорт швидко - це результат заниженого курсу гривні.

На думку директора Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями Олександра Рябченка, гривня дійсно недооцінена, вона дорожча нинішнього курсу. Разом з тим, це не є окремим питанням, що ось ми зараз зробимо гривню такою міцною, як жодна валюта в світі не є такою міцною. Проблема в тому, що це має бути пов'язано зі станом економіки, з перетвореннями, з приходом інвесторів, адже Україна вже сформувалася як експортно-орієнтовне держава. Саме це і дало такий рівень розвитку економіки України за останні чотири роки. Ми розвивалися на експорті, і на тому, що підтягувалися інші галузі до українського експорту. Тому, вважає Олександр Рябченко, позиція, яка спрямована на те, що ми зараз зробимо гривню міцнішою (і з того будемо багатшими з одночасною орієнтацією на те, що ми будемо розвивати не власне виробництво, а будемо завозити імпорт і заповнимо внутрішній ринок імпортом) , і що це сприятиме нам у протистоянні інфляції, економічно помилкова. Через деякий час практична економіка продемонструє, що ці кошти не є ринковими. Економічна політика уряду на різке зміцнення гривні - це помилка, стверджує експерт.

Голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній припускає, що заходи, спрямовані на зміцнення гривні, повинні привести до поліпшення стану бюджетників, і фактично можуть спонукати до виведенню грошей з напівтіньових сфер економіки, тобто сфер, де люди отримують свою заробітну плату в конвертах. Але на практиці це може означати знецінення заощаджень значної кількості українців, і зменшення реальної вартості їхніх зарплат, які вони на цей момент отримують неофіційно, а де-факто. Наміри можуть бути благими, але удар може бути нанесений по значній кількості звичайних середніх українців. І чи не буде це приводити до певного соціального напруження, ніхто передбачити не може, заявив Олесь Доній.

Директор економічних програм центру імені Разумкова Олександр Барановський вважає, що на практиці подібна ревальвація не відбудуться, це гіпотетичне твердження, принаймні поки. Мова про те, що національна валюта недооцінена, ведеться давно, зазначив він. Штучно досить тривалий час підтримувався курс 5.33-5.30 грн. за долар, а тепер він опустився до 5.05 грн. за долар. В принципі цей процес об'єктивний, проте дуже стрімко відбувся ріст курсу національної грошової одиниці, і це може, певною мірою, негативно вплинути на настрої населення. Якщо буде масовий викид готівкової валюти на ринок, це може створити певні проблеми, вважає Олександр Барановський.

Директора Інституту національних стратегій Кость Бондаренко висловив думку, що якщо до осені відбудеться якась несподіванка в Україні по тому ж сценарію, який був в Угорщині чи в інших державах Європи (і не лише Європи), коли спеціально занижувався курс національної валюти, а потім проводилися міжнародними фінансовими спекулянтами різноманітні договори інтервенції, і в результаті вибухала економіка держави, то дивуватися й питати хто винен, не слід.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик розцінює подібні заяви про недооцінку гривні більше як політичні заяви, ніж економічні. По-друге, на його думку, вони (заяви) створять інфляційне очікування серед населення. Тобто, населення буде фактично очікувати, що десь повинні їх кинути. Населення не вірить у подібні заяви, тому що основний маса коштів, які знаходяться в наявності на руках, фактично в іноземній валюті (у доларах). Здешевлення долара викличе викид його на ринок і очікування інфляції гривні, недовіру до національної валюти. І, я думаю, що це спричинить чергове зростання цін, сказав Віталій Кулик.

Нагадаємо, голова Національного банку України Володимир Стельмах 22 квітня у час виступу у Верховній Раді заявив, що гривня недооцінена на 75-49%, і що оптимальний курс на сьогоднішній день - 3.8 гривень за долар.