Рекордсменом серед підроблених ліків в Україні є бісептол, а в Росії - Но-шпа

Торік 12 тисяч людей могли стати жертвами шахраїв - стільки упаковок фальшивих і неякісних препаратів фахівці вилучили з обігу і знищили

Прийняв людина таблетку, а головний біль не пройшла. Зробили йому укол, але стан тільки погіршився, розвинулася інфекція ... У 2004 році середньостатистичний українець купив ліків на 22 долара 60 центів (близько 120 гривень). І, можливо, хтось виклав свої кревні за фальшивий препарат. Українські та російські фахівці, обговоривши на семінарі, як боротися з поширенням підробок, дали журналістам відповіді на питання, які хвилюють всіх.

- Торік було перевірено майже 122 тисячі зразків, узятих в аптеках та на оптових підприємствах, - розповідає заступник Головного держінспектора з контролю якості лікарських засобів МОЗ України Сергій Сур. - Близько чотирьох тисяч не відповідало стандартам, а 408 зразків виявилися фальшивими. Вилучено та знищено більше 12 тисяч упаковок. А ось свіжі цифри: протягом п'яти місяців нинішнього року забраковано 25 серій препаратів. Сім з них підроблені (іноді серія налічує тисячі упаковок). Вони продавалися як омез (застосовують при виразці), низорал (проти грибків), левоміцетин (антибіотик), бісептол (антибактеріальний засіб), есенціале (від захворювань печінки), но-шпа (проти спазм). Підробили навіть зеленку - в бульбашці виявилася сумнівна рідина з осадом. Якщо, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько 60 відсотків підробок у світі не містять діючих речовин, то фальшівотаблетчікі, що орудують в Україні, працюють професійно: у більшості випадків у складі помилкових препаратів було діючу речовину. Такі підробки важче обчислити, і їх виробникам вдається довго залишатися в тіні. Держінспекція розіслала аптекам приписи: фальшивки і ліки, що не відповідають стандартам, вилучити і знищити, тому що їх застосування може негативно позначитися на здоров'ї людей.

- Які препарати найчастіше підробляють?

- Ті, що постійно користуються попитом і дорого коштують, - відповідає Сергій Сур. - Воліють підробляти антибіотики (до 42 відсотків фальшивок), гормональні препарати (до 20 відсотків), трихопол і бісептол, віагру та солкосерил, но-шпу та інші. Продаючи свою продукцію під логотипами відомих фірм, виробники лжеліки отримують величезний прибуток. Виготовляють фальсифікати як в Україні, так і за кордоном, часто привозять їх з Польщі, Болгарії, Індії та Росії.

- Чи легко виготовити підробку?

- Фахівцю просто налагодити таке виробництво: можна купити чан для замісу "тесту", таблетопресс, запастися крейдою, фарбниками і штампувати будь-які пігулки, - каже медичний директор компанії "Нікомед" Олег Супряга. - Це в тому випадку, якщо про якість, ефективності та безпеки препарату виробник не дбає. Нещодавно до нас з однієї середньоазіатської країни надійшла скарга, що ліки, введене людині, у якого виник інсульт, не допомогло. Більше того, у хворого раптово підскочила температура, йому стало ще гірше. З'ясувалося, що в ампулі була ... вода, причому не дуже чиста. Де і хто виготовив підробку, невідомо. А ось справжні ліки зробити складно. Тільки на створення формули потрібно кілька років, а вже готовий препарат тестують до 1,5 місяця. Якщо доза діючої речовини хоч на кілька відсотків не відповідає нормі, всю партію вибраковують і знищують.

- Багато фальшівотаблетчіков спіймано за руку і покарано?

- Наші фахівці вилучають підроблені ліки з обігу, фіксують порушення, потім передають дані до правоохоронних органів, а про те, хто і як покараний, у нас інформації мало, - продовжує Сергій Сур. - На жаль, сьогодні в Україні законами не визначено, що таке фальсифіковані ліки, не передбачено і покарання за його виготовлення Наприклад, у Кіровограді два роки тому засудили групу ділків. У підвалі, в антисанітарних умовах вони випускали сумнівної якості фізрозчин, глюкозу для крапельниць та наклеювали на флакони етикетки з логотипами фармпідприємств, дійсно виробляють такі препарати. А в звичайній квартирі в Чернігові робили сиропи. Злочинців засудили за те, що вони не мали ліцензії на виготовлення ліків, порушили право власності законного виробника, хоча, по суті, виробники підроблених медикаментів нічим не відрізняються від наркоділків або фальшивомонетників.

- Чи може звичайна людина відрізнити підроблений препарат від оригіналу?

- Навряд, - відповідає Сергій Сур. - Це під силу тільки фахівцям. Виробники витрачають величезні кошти на розробку захисту: фірмового знака, кольору, розміру шрифту, способу його нанесення ... На жаль, поліграфія упаковки підробки може бути такої якісної, що навіть фармацевт нічого не запідозрить. Ризик покупки фальшивого ліки можна суттєво зменшити, якщо звертатися в аптеку. Її працівники повинні перевірити сертифікат якості, уточнити, чи зареєстрований він в Україні, чи є ліцензія у постачальника і чи не значиться серія препарату в списку заборонених Держінспеції. До того ж наші фахівці періодично проводять в аптеках вибірковий контроль. І все ж споживачам потрібно бути уважніше. Якщо куплений препарат чимось відрізняється від того, який ви вже приймали (інший розмір таблеток, інший запах, колір, погано розчиняється, змінені упаковка і шрифт написів), або ж він неефективний, то звертайтеся в регіональні держінспекції з контролю якості лікарських засобів. Їхні телефони та адреси можна дізнатися в будь-якій аптеці.

- А в Росії існує проблема фальсифікації ліків?

- Так, але бум, ми, сподіваюся, вже пережили, - говорить заступник голови Федеральної служби з нагляду у сфері охорони здоров'я і соціального розвитку Російської Федерації Олександр Топорков. - Правда, від підробок не позбулися, зате досвід боротьби придбали. Фальшиві медикаменти, виявлені в якому-небудь регіоні країни, більше там не з `являються: отримавши по руках, ділки везуть їх в інші місця або переходять на інші препарати. Ми готові обмінюватися інформацією з українськими фахівцями і разом боротися з виготовленням та розповсюдженням фальшивок. Це важливо, тому що фармринки України та Росії, як сполучені посудини. Якщо у нас знаходять серію підроблених ліків, не виключено, що ця серія "вирине" і у вашій країні.

- Сьогодні з'явилися нові види реалізації препаратів: мережевий маркетинг, інтернет-магазини, TV-шопи ...

- Продавати медикаменти можна тільки в аптеках, де працюють фахівці з фармацевтичною освітою, а дистанційне лікування, кур'єрська доставка ліків, пересилання їх поштою і продаж через телемагазини незаконні, - продовжує Сергій Сур. - Мені відомий такий випадок: повіривши рекламі, людина заплатила за комплект препаратів від псоріазу 36 тисяч гривень. Кур'єр доставив ліки. Хвороба не відступила, організація, що розповсюджувало медикаменти, виявилася липовою, претензій пред'явити нікому. Щоб не опинитися в подібній ситуації, не дозволяйте себе обманювати.

Ірина СЛОБОДЯНЮК "ФАКТИ"