Уряд вводить соцкартки для бідних

З нового року в Україні змінюється підхід до надання соціальних пільг. Уряд проводить експеримент з переходу на адресну допомогу шляхом впровадження електронних соціальних карт для малозабезпечених верств населення. Впровадження таких карток дозволить ще раз підтвердити право громадянина на пільги, і відсікти категорії людей які користуються зараз пільгами безпідставно. Крім того, ця система дозволить зробити саму підтримку більш ефективною, надавши пільги тим хто їх потребує, в той час як зараз держава штучно здешевлює наприклад продукти для всіх підряд. Поки цей проект має статус пілотного і буде працювати лише в деяких регіонах - у Києві , Київської, Харківської, Чернівецької областях та в Криму, пише " Дело ". Електронна соціальна карта являє собою багатофункціональну іменну пластикову карту, яка видається громадянину, який є одержувачем соціальної допомоги. Видаватися картка повинна за погодженням сторін, на підставі заяви, витрати по її випуску бере на себе держава. Карта буде давати право на різні види пільг - зокрема на послуги ЖКГ, проїзд і т.п. У першу чергу на таку карту можуть претендувати малозабезпечені громадяни (їх статус повинен бути підтверджений районними територіальними центрами управління соціального захисту і праці), пенсіонери за віком , інваліди 1 групи загального захворювання, розмір пенсії яких не перевищує двох прожиткових мінімумів; діти-інваліди віком до 18 років; інваліди з дитинства; сироти віком до 23 років; діти, що перебувають під опікою і піклуванням; багатодітні матері та неповнолітні діти з багатодітних сімей. За словами нардепа Валерія Коновалюка, така реформа допоможе заощадити державі мільярди бюджетних коштів. Економічний ефект депутат оцінив 5 -10 млрд. грн. економії бюджету щорічно. При цьому кошторис на впровадження цієї програми становить оціночно близько 4 млрд грн до 2015 року. Передбачається що партнером держави за проектом буде консорціум "ЄДАПС", хоча в якості претендентів розглядалися також державний Ощадбанк і Ощадбанк Росії. Координатором впровадження соцкартки буде Міністерство фінансів. Продуктам не послаблять узду Зворотний бік такої реформи - ослаблення держрегулювання цін на соціально значущі категорії товарів і послуг . Логічно, що убезпечивши малозабезпечених громадян держава зможе дозволити зняти жеское регулювання цін наприклад на продукти харчування. Не дивно тому що представники бізнесу були затятими прихильниками цієї ініціативи. "Я приходжу в супермаркет і купують продукти за тією ж низькою ціною, що і пенсіонер. Але це несправедливо-адже у нас різні можливості значить і ціна для мене має бути вище" - говорив співвласник мережі "Фуршет" Ігор Баленко. Нагадаємо що зараз діє ряд обмежень у сфері ціноутворення. Зокрема, діє обмеження торгових надбавок в мережах на цілий ряд продоводльственних товарів. Цей список постійно розширюється, наприклад близько місяця тому в нього була внесена гречка - це була запізніла реакція уряду на літній ажіотаж навколо цього продукту. Крім того, на сьогодні підприємства - виробники стратегічних продвольственних товарів зобов'язані погоджувати підвищення цін понад 1% на місяць з государтсвенного інспекцією з контороль за цінами. Видає відомство такі висновки вкрай неохоче. Крім того необхідність узгоджень і виконання обмежень давали широкі можливості для корупції серед перевіряючих органів Однак розраховувати на те, що ці заходи будуть упразд - принаймні в середньостроковій перспективі - не доводиться. Держава навряд чи ризикне відмовитися від такого важеля впливу як держрегулювання цін, не переконавшись в ефективності нової системи підтримки. Мінімальний досвід Відзначимо, що епізодичні впровадження карткових проектів вже мали місце в Україні. Так, в середині 2008 року влада Одеси припинили виплату дотацій на здешевлення хліба місцевим монополісту - "Одеському короваю", перейшовши на систему адресної допомоги малозабезпеченим. Компанія отримала можливість отпускть хліб за ринковими цінами, а різницю в ціні частини населення влади компенсірволі шляхом прямих дотацій.Программа називалася "Соціальна карта одесита". Партнером за програмою виступав АКБ "Імексбанк", який забезпечив близько 60 терміналів. На здешевлення хліба влада витратила відносно невелику суму - 5 млн. грн. А в Дніпропетровській області проводився експеримент з впровадження електронних карт, що забезпечують проїзд у громадському транспорті. Витрати перевізників на перевезення пільговиків у підсумку скоротилися в 4 рази. У столиці в 2008 році після істотного зростання цін на продукцію "Київхліба" адміністрація зобов'язалася сплачувати малозабезпеченим кошти на компенсацію подорожчання хлібної продукції. Малозабезпечені кияни дійсно щомісячно отримували близько десяти "хлібних" гривень як доплату до пенсії, однак проіснувала ця підтримка менше року.

ДОВІДКА Сьогодні в Україні різного роду пільгами користується 13 млн. чоловік. У країні існує 611 видів пільг, часто сумнівних, на які бюджет витрачає близько 40 млрд. грн. щорічно. За оцінками парламентарів, лише п'ята частина людей, що користуються пільгами відноситься до малозабезпечених.