З Вербною неділею: найкращі привітання зі світлим святом
Не забудьте прикрасити свій дім гілочками верби, щоб мати міцне здоров'я протягом року
Коли говорять "Щербань", практично завжди мають на увазі його батька - розстріляного в 1996 році в аеропорту Донецька бізнесмена і депутата ВР Євгена Щербаня. Про Руслані, сина вбитого, до останнього часу було відомо дуже мало. Після гучного вбивства, сини одного з найбагатших українців ховалися за кордоном, побоюючись, що на батьківщині їх будуть відстрілювати по одному. Руслан зміг повернутися в Україну тільки на початку 2000-х.
Зараз він є керівником обласного благодійного фонду ім. Євгена Щербаня. Був депутатом від сільського до обласного рівня, але особливо ніде не світився.
А на початку квітня 2012-го зміг однією своєю появою перед журналістами компенсувати роки вимушеного інформаційного вакууму. Заява Руслана Щербаня про можливу причетність екс-прем'єра Юлії Тимошенко до вбивства його батька додало ентузіазму Генпрокуратурі, яка якраз взялася за розробку цієї версії, однак породило масу запитань до самого Щербаню. Чому так довго мовчав і на що розраховує тепер? На чому грунтуються його заяви і чого хоче добитися?
Домовлятися з закритим для ЗМІ Русланом Щербанем про інтерв'ю довелося досить довго. Записували ми його в Донецьку.
Перше, що кидається в очі в досить невеликому за київськими мірками кабінеті Щербаня-молодшого - це велика кількість батьківських портретів. Два фото висять за спиною Руслана, фотографіями заставлений та книжкова шафа. "Ні минулого - немає і майбутнього", - говорить Щербань, мимоволі змахуючи рукою в бік, де висять портрети. - "Для мене вбивство батька - це минуле. Якщо не дізнаюся про нього всю правду, не зможу йти в майбутнє ".
У кабінеті привертає увагу яскраво-помаранчеве пляма. У рамі під склом - футболка "Шахтаря" з написом "Щербань" і номером 35. "Подарували на день народження", - пояснює господар кабінету.
35-річний Руслан Щербань дав "Обозревателю" своє перше масштабне інтерв'ю, в якому багато чого розповів вперше про ті часи, коли йому було 19.
- 3 квітня 2012 Ви озвучили свій лист послу США Джону Теффту, в якому заявили про можливу причетність Лазаренка і Тимошенко до вбивства Вашого батька. Яка була реакція на Вашу заяву? Як сам Джон Теффт відреагував?
- Ніякої реакції не було. Джон Теффт, наскільки я читав в Інтернеті, сказав, що це внутрішня справа країни і що він не бачив доказів провини Тимошенко. Хоча я звертався до нього не по Тимошенко, а по Лазаренка. У своєму листі я просив американські влади в особі посла Джона Теффта допомогти розібратися у вбивстві мого батька, так як на їх території перебуває Павло Іванович Лазаренко, який є безпосереднім обвинуваченим у цьому процесі. На даний момент він відмовляється давати свідчення.
Проте американська влада не відреагували на моє звернення. Замість цього Джон Теффт вирішив коментувати кримінальну справу за Тимошенко. Та в ньому буде розбиратися країна, громадянином якої є Юлія Володимирівна. Генпрокуратура шукатиме матеріали, якщо знайде - піде до суду, суд буде виносити рішення. Коментувати це посол в принципі не має права. І чому Джон Теффт не прокоментував моє запитання з Лазаренком? Чому вони не дають можливості його допитати? Чому вони не допомагають, а навпаки заважають розслідуванню?
- З Вами Джон Теффт особисто зв'язувався?
- Ні. Я все читав в Інтернеті. Мало того, мене в США не пускають. Мій брат прожив в Америці після смерті батька 12 років. Ми його боялися звідти забирати. У США він подав документи в міграційну службу, там їх років шість розглядали - і не дозволили йому залишитися в країні. У підсумку брата депортували з США, хоча він там закінчив школу й університет. В Америці знали, що наш батько - політик, йому в Бакаратоне (штат Флорида) навіть вручали ключі від міста. Але братові вони в США не дозволили залишитися, і мені в'їзд закрили.
Правда, останній раз я звертався за візою в 2001 році, але мені сказали, років через сто приходити. Після цього я більше документи не подавав.
Я в Америку не хочу, просто американська влада себе якось дивно ведуть. Вони не допомагають розслідуванню і в той же час намагаються впливати на політичне життя всередині нашої країни. Вони постійно плутають вбивство з політикою. У мене вбили батька, я звернувся до американських і європейських владі не заважати розслідуванню. Для мене дізнатися, хто вбив мого батька, - справа усього життя.
- Як реагують інші міжнародні інституції на Ваші звернення?
- От тільки що прийшла відповідь з Європейського парламенту. Там відповіли, що розслідування кримінальної справи щодо вбивства мого батька знаходиться в компетенції української влади. І порекомендували звертатися до Європейського суду з прав людини.
Відповідь з Європейського парламенту ...
... І переклад
- Чому Ви раніше не піднімали питання про причетність Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня? Вона ж у 2001 році сиділа в СІЗО, довгий час була в опозиції. Лазаренко відбуває термін у США і не має впливу в Україні вже давно ...
- На той момент, коли перший раз сиділа Юлія Володимирівна Тимошенко, я сприймав це як чисто політичне переслідування. Принаймні, з того, що я бачив по телевізору і читав в інтернеті, я робив такий висновок. Тому й не виходив із заявами.
Власне, протягом 16 років з моменту вбивства батька не особливо хтось був зацікавлений розібратися, що насправді сталося. Всі спроби закінчувалися на рівні розмов. Я в цій ситуації не хотів йти на невиправданий ризик. Зараз бачу, що є люди, які реально хочуть розібратися. Адже це не політична справа, а кримінальна.
Багато сімей після розстрілу в аеропорту залишилися без годувальників. Люди постраждали ні за що. Це сім'ї та авіатехніка Гапчич, і пілота Шєїна, і наша сім'я. Шведченко, Момот ( Олександр Шведченко та Олександр Момот - донецькі бізнесмени, обидва вбиті в 1996 році. - Ред .), Брагін ( Ахать Брагін - донецький бізнесмен, президент футбольного клубу "Шахтар", убитий в 1995 році. - Ред. ) ... З -за чого вони постраждали? Через політичні ігри, які були цікаві Лазаренка і Тимошенко, тому що вони хотіли більше влади і більше грошей? От у них було багато влади і дуже багато грошей. Ну і що далі? За вбивство все одно потрібно відповідати.
- Чому все-таки Ви це питання підняли саме зараз, а не, наприклад, рік тому? Адже владна команда і Генпрокуратура в такому складі працюють вже досить давно.
- Я побачив по телевізору, що Ренат Кузьмін ( перший заступник Генерального прокурора України. - Ред. ) заявив про можливу причетність Тимошенко до вбивства мого батька. Вже після цього я звернувся до Генпрокуратури із заявою. Але я не мовчав і раніше. Це ви, журналісти, вважаєте, що я 16 років мовчав ... Насправді, це не так. Я просто до журналістів не звертався, але я писав заяви в Генеральну прокуратуру, звертався до Верховної Ради, до Президента. Але тоді ніхто не реагував. У мене є всі ці заяви. Я теж їх відніс до Генпрокуратури.
Не треба заважати політичні ігри з убивством людини. Це зовсім різні речі. Політика - для Тимошенко і Лазаренка. Їм так вигідно. Євросоюзу, США вигідно, щоб це була політика. А це вбивство людини, мого батька. І я маю право, як і всі інші, знати, хто це зробив.
- Хто Вас підтримував з бізнесменів, політиків в той час, коли Ви втратили батька, і його бізнес стали знищувати?
- Так багато ... Кобзон Йосип Давидович дуже сильно підтримував і підтримує зараз. Це дуже важливий у моєму житті чоловік. Він завжди дуже по-батьківськи до мене ставився.
- А з українських політиків і бізнесменів?
- Рінат Леонідович Ахметов нас підтримує. Він був другом нашої сім'ї. До цих пір ми підтримуємо дружні стосунки.
- Хто ще?
- Рибак Володимир Васильович ... Та багато ... Можу сказати точно, хто не був другом. Мені принесли запис інтерв'ю Кужель, яке вона дала одному з українських каналів. У ньому вона каже, що дуже дружила з батьком і нібито намагалася зберегти його гроші для нас. Так от. Олександра Кужель дійсно була свого часу у фракції з Євгеном Олександровичем, тільки вона не була його близькою подругою, як вона це хоче представити. І "Женею" вона його, напевно, називала десь в колі своєї родини.
Ви питаєте про друзів, які залишилися ... Ось вона не була в числі тих, хто залишився. Кужель знаходиться там, де їй вигідно перебувати. Їй в даній ситуації вигідно бути з опозицією, вона, тому, і коментарі дає відповідні. Але стрибати від однієї політичної сили до іншої - не зовсім красиво. Її заяви - некрасиві по відношенню до моєї сім'ї, до тієї сім'ї, з якої, як вона каже, дружила. Друзі так не поступають. І її припущення, що могло бути інакше ... Вона цього не знає. Вона не була близькою людиною для мого батька. А якщо вона така "подруга", чому вона мовчала 16 років?
Якби мене не було, можна було б тоді робити такі заяви. Але я знаю більше, ніж всі інші. Це я можу сказати, у кого які були стосунки, хто нам був друг, а хто - ворог. Все стало видно після смерті батька. Кужель в число наших друзів не увійшла. Коли їй було вигідно, вона була поруч з батьком, а потім в якийсь період взагалі про нас забула. На заходах у Києві вона робила вигляд, що мене не знає. А зараз вона заявляє, що була близькою подругою Євгена Олександровича. Такого взагалі не було. Я говорю це з повною упевненістю.
- Як довго тривав період, коли тиснули Ваш бізнес?
- Поки не розірвали весь ... А розірвали досить швидко. Знаєте, як у нас: десь натиснуть - і все розбіглися. "Фінансист" та "Атон" ( компанії Євгенія Щербаня. - Ред. ) були, серед іншого, у схемі поставок газу на комбінат Ілліча, до Макіївки і т.д. Їх досить швидко викинули з бізнесу, ринок зачистили. Це я сьогодні розумію, тоді не міг зрозуміти, що відбувається. Зараз я дістав документи, які вдалося сховати. Я дуже багато документів сховав, а їх дійсно шукали. Я думаю, що і зараз дуже багато людей думають, що цих документів немає. Або сподіваються на це. Бачите, всьому свій час ...
- Це документи, які стосуються фінансових взаємин Щербаня з Лазаренком і Тимошенко?
- І з ними в тому числі.
- Коли Вас залишили в спокої?
- Більш-менш перестали згадувати в 1999-2000 роках, коли справа затихло.
- Трохи пізніше вже почався суд у справі про вбивство Вашого батька ...
- Це був номінальний суд. Ну, привезли Болотських, дали термін і цим все закінчилося. Ніхто далі розслідуванням не займався. Хоча, оскільки мій батько був державним службовцем, то його справа не повинна мати терміну давності і має розслідуватися до кінця. Але якось про нього все дуже швидко забули.
Я, як потерпілий, знайомився зі справою в 1998 році. І бачив певні матеріали. Я зараз намагався їх знайти - я їх не бачу. Деякі не може знайти навіть прокуратура.
- Що це за документи?
- Це свідчення людей, матеріали, передані нами або вилучені з наших офісів, фінансові документи. На той момент вони були долучені до кримінальної справи. Зараз їх там просто немає. Я в ГПУ запитую: "Де вони?" Там нічого не можуть відповісти. Є підозри, що їх якимось чином списали. Прокуратура намагається їх знайти. Мені дуже цікаво, де вони поділися.
- Микола Мельниченко заявляв, що у нього є записи, які можуть допомогти пролити світло на вбивство Вашого батька. Він їх Вам передав?
- Мельниченко на мене не виходив. Я читав його заяву в Інтернеті, що у нього є плівки з кабінету Леоніда Даниловича Кучми, на яких нібито йде мова про вбивство мого батька. Він сказав, що готовий мені їх надати. Я готовий до Мельниченка відправити свого адвоката в США, офіційно взяти у нього плівки і передати їх до Генеральної прокуратури. Готовий профінансувати розшифровку записів, я дуже в цьому зацікавлений. Чим більше буде інформації - тим швидше я зрозумію, що відбувалося в той період.
- Після Вашого звернення до американського посла і заяви про можливу причетність Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня, опозиція дозволяє собі на Вашу адресу достатньо критичні випади. Чи вважаєте Ви за потрібне на них відповідати?
- Ні, тому що опозиція займається політикою, у них вибори попереду, я в даній ситуації не лізу в політичні ігри. Я просто хочу розібратися в долі своєї родини. Моя справа не має ніякого відношення до політики в принципі. Як сказав Джон Теффт, це приватна справа, в якому повинна розбиратися прокуратура країни, а мене починають втягувати в політику.
- Ви не думали над тим, щоб увійти в українську політику?
- Я в політиці і є. Я чотири рази був депутатом - з 2004 року: сільського, районного, обласної рад.
Під другій частині інтерв'ю Руслан Щербань розповів, про що говорив Євген Щербань на зустрічах з Юлією Тимошенко і Павлом Лазаренко, а також - що шукала міліція в літаку відразу після розстрілу його батька. Читайте продовження інтерв'ю найближчим часом.
Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!
Не забудьте прикрасити свій дім гілочками верби, щоб мати міцне здоров'я протягом року
Також там вказали, що дозволить захисниками перейти в контрнаступ
Не забудьте прикрасити свій дім гілочками верби, щоб мати міцне здоров'я протягом року