Операція "Порятунок капітана Ющенка"
Перед поїздкою на заключний етап оперативно-тактичних навчань "Реакція-2005", що проходили на Житомирському полігоні Збройних сил України, Президент України попросив пришити йому на камуфляж капітанські погони. Пояснив він це тим, що йому приємно бути капітаном української армії серед генералів.
Події останніх тижнів свідчать, що в політиці він веде себе теж як капітан серед генералів. А маршал у нас сьогодні - у спідниці і з трояндою на грудях.
Досить непослідовні президентські дії, починаючи з відставки уряду Тимошенко, закінчуючи підписанням дуже сумнівного меморандуму з колишнім конкурентом і "непримиренним ворогом" Януковичем, свідчать про те, що у капітана немає "генерального штабу". Зовсім не та ситуація у "маршала" Тимошенко. "Генеральний штаб" у неї хоч і нечисленний, але консолідований і відданий, а головне - вихований так, що у відкриту не виявляє заздрості її успіху, популярності і вмінню "сухий" виходити з води.
Неординарні ораторські здібності Тимошенко, вміння дохідливо пояснити свої дії, переконати і "зачарувати" виборця вже ні у кого не викликають сумнівів і є одним з важливих переваг в політичній боротьбі. На жаль, у Ющенка не все так гладко з красномовством - багатогодинні неструктуровані промови, з суперечать за змістом ідеями (сказаними з різницею в один день), можуть вже представляти основу колекції для любителів "політичних перлів". Професійні політконсультанти і радники, які пройшли з ним передвиборну гонку, відправлені в запас (наприклад, І. Гринів), і спертися Ющенко, судячи з усього, може тільки на поради кумів.
Тимошенко талановито грає роль "жертви оточення Ющенка", та й самого Віктора Андрійовича, особливо, після того як останній "відкинув простягнуту нею руку". Красномовний коментар самої Тимошенко з приводу реакції на цю пропозицію Ющенко: "... моя рука зависла в повітрі, її полили сірчаною кислотою, гарячою смолою, поставили на ній тавро ...". Жорстоко обійшлися, але вона сповнена рішучості протягнути і другу руку.
Очевидно, що, пропонуючи руку, Тимошенко не пропонувала серця і не розраховувала на те, що Президент її руку прийме. Цей її хід був патовим для президента. У будь-якому випадку, чи прийняв би він її руку, або відкинув - програш для Ющенка в іміджевому сенсі однозначний. Подальша тактика Тимошенко буде будуватися на одній ідеї - порятунок світлого образу людини-президента Ющенка для майданного народу.
Опозиція до президента? - Ніколи! Не по своїй волі Тимошенко доведеться йти "паралельними шляхами" з Віктором Ющенком. Саме повторення-клятви про те, що вона своїх переконань не змінює, свідчать про можливість експлуатації нею риторики Майдану. Тому як мета зрозуміла: втілити сподівання стояли на ньому людей. Погіршується економічна ситуація дозволить їй нарікати на те, що "не дали їй доробити розпочату справу з відродження економіки", а "учень Кучми" Єхануров не зможе здійснити необхідних структурних реформ через любов до стабільності, успадкованої від "вчителя".
Як відомо, команда Тимошенко поставила своїм завданням зайняти перше місце за результатами виборів-2006. Тому не складно здогадатися, що будуть докладені всі зусилля для максимального підвищення рейтингу партії. І у команди екс-прем'єра є для цього достатньо великі можливості. Основні тези її кампанії - чесна влада для чесних людей, національні інтереси передусім, народу - народного прем'єра. Тимошенко сьогодні має ряд козирів, які сам Ющенко і вклав їй у руки. Вона та її прихильники має більш ніж достатньо приводів для критики влади, до якої вони тепер не мають ніякого відношення. І їх настільки багато, що може вистачити на всю передвиборну кампанію.
Але ставка виключно на популізм і критику навряд чи зможе принести їй реальну перемогу. Їй, втім, як і Ющенко, сьогодні просто необхідно знайти конструктивні шляхи виходу з ситуації економічної та політичної ситуації, інакше країна загрузне в демагогії, компромати і скандалах. Що не додасть ні одному, ні іншому політику популярності.
Оцінюючи відбулося за останній місяць, необхідно визначити, кому ж належить перемога за підсумками раунду. Вважаємо, що перемога по "електоральним" очками за Тимошенко. Підтверджують це останні дані соцопитування Центру Разумкова (Тимошенко - 21,4%, Ющенко - 19,8).
Таким чином, можна припустити, що, перемігши партію Ющенка на парламентських виборах, вона вже з позиції сили протягне в черговий раз "обпалену" руку президенту, і в ім'я порятунку себе і України він змушений буде її прийняти.
Катерина Дергачова, Експерт Департаменту політичного консалтингу MARTIN group