Хто б що не намовляв на столичного мера, але особисто ми глибоко впевнені, що він дійсно любить киян. Їх просто не можна не любити! Що б не робила з ними міська влада, яке б ярмо не приготувала - вони покірливо підставляють шиї. Свого часу захотіли господарі міста побудувати "теплиці" на головній площі стародавнього Києва, і, нічого, побудували, перевівши на голодний пайок інші об'єкти. При цьому не просто витратили мільйони казенних грошей, а й завдали нищівного удару по історичному вигляду міста. Сьогодні нам вселяють думку про те, що пора відновити Майдан - знести все старе і спорудити нове. І перше, і друге - за гроші платників податків, природно. Чи не для цього розпускаються чутки, що монумент Незалежності може впасти в будь-який момент?!

Відео дня

Складається враження, що ті, хто змушений добиратися в Київ на роботу з навколишніх сіл - з Козина, наприклад, Рудиків або Межигір'я, не в курсі, що у нас є інші злободенні проблеми, що міське господарство давно застаріло, куди не ткни - аварійна ситуація !

Киян змусили платити скрізь і за все - щоб влаштувати дитину в дитячий садок або записати в перший клас, за консультацію лікаря та обстеження в бюджетних лікарнях, за комунальні послуги, яких немає і в помині - опалення серед літа, миття вікон у парадних, поливання дворів і т.д. Жителі столиці платять, не особливо вникаючи, скільки, за що і чому. Може бути, ця покірливість і підштовхує міську владу до нових прожектів, які, втім, приносять чималі вигоди тим, хто їх нав'язує міській громаді.

Нині ж міська влада пропонує нам чергове нововведення - лікарняні каси. Хотілося б, звичайно, зрозуміти, що є, що буде і на чому серце (тобто медицина) заспокоїться. Або спочине - чого теж не можна виключати в наших умовах. Згадайте, скільки було ідей на рахунок оновлення зоопарку, як усі носилися з звісткою про те, що чиновники мерії взяли шефство над тваринами і птахами. Слону тоді заздрили не тільки звірі, а й багато киян - мер пообіцяв особисто про нього піклуватися, зробити все для того, щоб він завжди був ситим і задоволеним. Кажуть, скелет слона незабаром можна буде побачити в одному з музеїв.

Отже, що є?

Покінчивши з братами нашими меншими, чиновники взялися за старших, тобто за нас з вами - здоров'я киян вирішили зміцнити за допомогою благодійних внесків. Негайно були підготовлені прайси: прийом терапевта - від 50 гривень, консультація уролога - від 120 і так далі по висхідній. І юристи, і медики стверджували, що це грубе порушення закону.

Такої ж думки і міська прокуратура, яка провела перевірки в шести районах і дійшла висновку, що "сьогодні жителі столиці не завжди можуть отримати медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, що не сплативши за свій рахунок ліки, харчування і необхідні витратні матеріали". З початку нинішнього року, як повідомила прес-служба прокуратури, "за фактами незаконної вимоги оплати за надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров'я було порушено три кримінальні справи за статтею 184 (порушення права на безкоштовну медичну допомогу) Кримінального кодексу України". За таке правопорушення заплямованим білим халатам світить штраф або ув'язнення (до шести місяців), якщо, звичайно, їх вина буде доведена. Крім того, прокуратура зажадала від КМДА притягнути до дисциплінарної відповідальності головних лікарів тих комунальних закладів охорони здоров'я, де були виявлені факти незаконної вимоги оплати за медпослуги.

Пікантність ситуації в тому, що керівники лікувальних установ якраз і отримували розпорядження про введення поборів від міського начальства. Але - тільки усні! Правда, в таких виразах, що ні у кого не виникало бажання ослухатися. Хто не захотів брати гріх на душу і відмовився виконувати, був негайно звільнений. Решта змирилися. Днями довелося довго розмовляти з головним лікарем однієї з районних лікарень, котрий (на умовах анонімності) погодився пояснити, як працювала машина з викачування грошей.

- Розрахунок був на те, що місто велике, у лікарнях черги, значить, гроші потечуть рікою. Начальство й чути не хотіло про те, що на прийом у комунальні поліклініки приходять переважно пенсіонери і бюджетники, які не в змозі платити за прийом у лікаря, їм хоча б на ліки нашкребти. Подібна ситуація і в стаціонарах, адже платоспроможні пацієнти воліють звертатися у приватні клініки. З цим ніхто не хотів зважати, вимога була жорстке - платити повинні всі!

- А гроші куди? Либонь, на розвиток столичної медицини?

- Звичайно. Виключно на поліпшення та зміцнення ... Фінансування нам було урізано, наростали борги по комунальним платежам, головні лікарі дружно співали Лазаря, але нічого не допомогло. Нам постійно нагадували, хто скільки повинен здавати, враховуючи кількість жителів у районі і профіль лікувального закладу. Коли збирали данину в часи монголо-татарського ярма, посилали ярлик, а мені замість цього надіслали молоденького бухгалтера, вся діяльність якої зводилася до одного - відстежувати, скільки було зібрано так званих благодійних внесків і доповідати про це нагору. Щодня! Взимку, коли через ожеледь кияни ламали руки-ноги, в наш травмпункт черга була, як свого часу в мавзолей, а фінансування ніякого. Але, боже упаси, взяти з благодійної каси хоч трохи на найнеобхідніші медикаменти, бинти або видаткові матеріали для діагностичного обладнання. Це всі повинні купити і принести хворі, я вже не кажу про шприци, а тим більше про харчування. Медицину остаточно перевели на кишеню хворого: є там гроші - отримає меддопомогу, а якщо кишеню порожній - нічого в лікарню йти, бо там теж порожньо - ліків немає, обладнання застаріле, діагностуємо навмання, наша лабораторія фінансується так, що вистачає тільки на оплату лампочки під стелею. Викручуюся, як можу, але завжди пам'ятаю, що ходжу під статтею ...

Сьогодні, як ви розумієте, довести, що гроші збиралися за вказівкою згори і передавалися туди ж, не те що складно, а взагалі неможливо. А головне - нікому не потрібно, з точки зору політичної доцільності. Але, тим не менш, керівниця міського управління охорони здоров'я потрапила в поле зору правоохоронних органів, була звільнена з роботи, з неї взяли підписку про невиїзд. Правда, звинувачення абсолютно не стосується благодійних внесків, йдеться про скасування надбавок до зарплати медпрацівників, які передбачені відповідним наказом МОЗ, і в інших областях, на відміну від Києва, виплачуються. А це, як ви розумієте, вже зовсім інша стаття.

Зараз мова зовсім не про те, чому головні лікарі погодилися виконувати по суті злочинні вказівки, чому мовчало Міністерство охорони здоров'я і профільний комітет Верховної Ради, які чудово знали про все що відбувається. Зараз важливо інше: у зв'язку з ідеєю міської влади впроваджувати лікарняні каси, саме час озирнутися і спробувати зрозуміти, а що отримують пацієнти за ті гроші, які вони здають нібито добровільно?!

Наш тижневик неодноразово писав про катастрофічний стан справ у столичній медицині. Незважаючи на те що останнім часом з міського бюджету на охорону здоров'я виділялося більш ніж по 2,2 млрд. гривень щорічно, лікарні сиділи на голодному пайку. У прямому і переносному сенсі. Навіть у 2008 році, задовго до настання кризи, лікувальні установи отримували мінімум - тільки на зарплату і частково на комунальні послуги. Тоді ж за борги почали відключати воду, електроенергію і телефонний зв'язок не тільки в дорослих, а й у дитячих лікарнях. Заморозили всі міські програми допомоги хворим: припинили закупівлю матеріалів і ліків для пацієнтів, які стоять у черзі на операції в кардіохірургії та в ортопедичних відділеннях, залишилися без ліків багато категорій хворих з важкими хронічними патологіями. У стаціонарах закривають кухні - все одно нічого, крім окропу, немає, а у відділеннях на полицях замість ліків - рекламні буклети. Чим допоможе хворому в такій ситуації благодійний внесок?! А нічим. Тому що замислювалася ця афера виключно заради грошей, інтереси пацієнтів тут взагалі ні при чому. Це чергова спроба довести, що без 49-ї статті Конституції цілком можна обійтися, чиновники впевнені, що медицина повинна бути платною, тому що в ринкових умовах це насамперед бізнес, а не соціальна програма держави, яка, до речі, фінансується за рахунок платників податків.

Парадокс: ніколи раніше не виділялося стільки коштів на міську медицину, як в останні два-три роки, але саме в цей час вона опинилася на межі колапсу. При всьому бажанні молодої команди мера зберегти хорошу міну при поганій грі, в звіт за минулий рік все ж потрапили цифри, близькі до реальних. Забезпечення медикаментами профінансовано на 53% від плану, при цьому більше 50% - у борг. Фінансування ліжко-місця в 2008 році було 10,5 гривні, а в минулому скотилося до 6,2, та й то не факт, що лікарні отримали необхідні суми. Чи варто дивуватися, що рейтингова оцінка стану здоров'я населення Києва зайняла 16-е місце з 27, а адже зовсім недавно столиця ходила в лідерах. Єдине, в чому досягла успіху мерія, це турбота про бомжів - торік у лікарнях пролікували три тисячі бездомних, що в шість разів більше, ніж у попередні роки. На ремонт та підготовку корпусів до зими було виділено дуже мало коштів, по деяких об'єктах фінансування склало менше 1% від плану. Так, Центр ПЕТ-технологій, який обіцяли відкрити рік тому, отримав всього 23%, Центр інфекційних хвороб в Олександрівській лікарні - 0,6%, а Центр крові взагалі опинився за бортом.

Наші джерела в мерії повідомляють, що підготовка лікувальних закладів до зими і нинішнього року провалена. Свого часу молода команда мера так прагнула прибрати грошові потоки до своїх рук, що, всупереч законодавству, ліквідувала райздрави десяти районів столиці, створивши замість них три територіально-медичні об'єднання (ТМО). Перший заступник мера О.Попов виступив за те, щоб ліквідувати ТМО. Відмінне рішення. Але, на жаль, запізніле. Сьогодні, за нашою інформацією, цей процес щосили намагаються загальмувати керівники районів, розуміючи, що ця реформа остаточно їх поховає. По-перше, ТМО розрослися до неймовірних розмірів - тепер потрібно вирішувати, куди прилаштувати близько 500 чиновників від медицини, яких звільнити не так-то просто. По-друге, ТМО увігнали лікарні в борги, завалили підготовку до опалювального сезону, до того ж, скасувавши надбавки до зарплати, спровокували загострення кадрових проблем. Словом, ситуація така, що жоден район не бажає брати на себе відповідальність за чужі прорахунки й помилки. Кому потрібен цей головний біль, коли йдуть розмови про те, що райради незабаром скасують, а керівників районів поміняють на нових (очевидно, з іншого пропискою).

За останніми даними, в Києві не вистачає більше чотирьох тисяч лікарів і п'яти тисяч медичних сестер, особливо гостро це відчувається в службі швидкої допомоги, де не вистачає майже 150 медиків. Близько 30% працюючих на ділянках, в туберкульозних, інфекційних, дитячих відділеннях - пенсійного і глибоко пенсійного віку. Столична медицина сьогодні - це напівзруйнована система із застарілим, зношеним обладнанням, відсутністю лабораторій та діагностичних центрів, дефіцитом кадрів, корупційними схемами та поборами, які іменуються благодійними внесками. Первинна ланка, на яке лягають найбільші навантаження, перебуває в жалюгідному стані, медична допомога для більшості киян стала і недоступною, і неякісною. Але замість підготовлених, продуманих реформ нам знову пропонують напівзаходи. На який результат можна розраховувати, маючи такий обтяжений анамнез плюс повна відсутність мотивації працювати краще у пересічних медиків, які за рівнем зарплати знаходяться, здається, на 29-му місці?!

А що ж буде?

Нас, як і багатьох, не залишає відчуття, що лікарняні каси - це просто перейменовані благодійні внески, які нам залишила у спадок молода команда співаючого мера. Громадські організації, до яких автор звернулася за коментарями, в один голос назвали це рудиментом, кроком назад, ще одним насосом для викачування грошей з кишень пацієнтів. Але в той же час масмедіа, близькі до міської влади, із захватом розповідають про переваги лікарняних кас, бліц-інтерв'ю, записані на вулицях міста, тільки підтверджують: давно пора це зробити. Правда, "за" чомусь висловлюються виключно бабусі, які обіцяють "підтримати своєю гривнею державу, поки йому важко, поки воно на ноги не встане". Благородні наміри. Біда тільки в тому, що наша держава норовить не так на власні ноги встати, як на шию громадянам сісти. До підвищеними тарифами у платіжках за квартиру незабаром додадуться нові - на гарячу воду і тепло, днями подорожчають жетончики метро, ??вже озвучена ідея підняти вартість проїзду в наземному транспорті до чотирьох гривень. Що після цього віддавати в лікарняну касу? Залишки пенсії чи зарплати, яких, дай бог, щоб на хліб і макарони вистачило?!

Цікаво дізнатися, хто прорахував, як працюватимуть лікарняні каси у столиці. Міська влада запевняє, що добре. Спочатку планували поставити на лічильник все місто, але потім вирішили ощасливити тільки один район, начебто вибрали Дарницький. Схема проста, як одноразовий шприц: спочатку наповнюєш касу щомісячними внесками, а коли знадобиться медична допомога - отримуєш фінансову ін'єкцію на оплату ліків, діагностики, лікування. Скільки потрібно заплатити, щоб у разі хвороби вистачило на якісну медичну допомогу? Це рівняння з багатьма невідомими. Чи не відомо, що раніше може прихопити - гіпертонія, стенокардія або камені в нирках. Чи не відомо, у скільки обійдеться обстеження та діагностика. І тричі не відомо, в яку суму виллється лікування з урахуванням цін на ліки, вартості процедур або операції, розміру подяки лікарям. У багатьох країнах давно вже придумали вихід - страховий поліс, а ми знову майструємо свій особливий, український велосипед.

З пенсіонерів обіцяють брати менше - всього по 50 гривень щомісяця. За рік набіжить 600, майже мінімальна пенсія. Що пацієнт отримає в обмін на свої гроші? Важко сказати, так само, як і пояснити суму внеску. Звідки, якщо не зі стелі, взялася ця цифра? Головний аргумент на устах чиновників: страхові каси добре себе зарекомендували в місті Комсомольську Полтавської області, чий екс-мер тепер керує Києвом.

Але чи можна з такою легкістю переносити досвід напівреформ з 50-тисячного містечка на мегаполіс?! Коли О.Попова несподівано пересадили з крісла міністра ЖКГ у крісло першого заступника столичного градоначальника, навряд чи він був готовий надати програму розвитку міста, надто вже стрімко розвивалися події. Але ситуація вимагала нових ідей, ось і з'явилася в якості нової трохи забута стара - лікарняні каси. Свого часу їх впроваджували не тільки в Комсомольську, а й в інших містечках, кажуть, що в Україні близько 300 тисяч чоловік сплачують внески і всім задоволені. Але де гарантія, що це буде ефективно в багатомільйонному Києві? Звичайно, тут грошові потоки обіцяють бути набагато полноводнее. Ініціатори це розуміють, перше, що скорегували - розмір внесків: у Комсомольську платять по 15 гривень, а кияни стартують з 50. Там, перерахувавши внески, пацієнт може розраховувати, що його забезпечать медикаментами. А якщо складна операція, реанімація, тривала реабілітація - хто платитиме? Внески жодним чином не перекриють всіх

витрат.

У Києві навряд чи хтось зможе точно сказати, скільки коштує хірургічне або консервативне лікування найпоширеніших патологій, не кажучи вже про травми або складних випадках. У Комсомольську, наприклад, порахували, що пологи (Не кесарів розтин) обходяться в

123 гривні. Та в Києві за такі гроші у бік породіллі ніхто й не гляне!

Навряд чи реформатори вірять у те, що лікарняні каси допоможуть вирішити проблеми охорони здоров'я, які накопичувалися роками. Для чого тоді затівають?

Експерти кажуть, що ключові слова в цій програмі - забезпечити пацієнтів ліками. Їх обіцяють закуповувати за оптовими цінами, які будуть на 20-30% нижче, ніж в аптеках. Який чиновник у нашій країні не мріє долучитися до проведення закупівель? Неважливо, за бюджетні кошти або за гроші, зібрані через лікарняні каси, головне, обсяги партій.

Аудитори КРУ і Рахункової палати можуть багато цікавого розповісти про те, хто і як проводив і проводить тендери в МОЗ, навіть якщо взяти тільки ліки - вже детектив вийде. У рамках держпрограм чиновники діяли так, що на складах одних ліків був запас на три-п'ять років наперед, зате інші були в дефіциті. Все залежало немає від заявок, а виключно від інтересів фірм-постачальників, які виграли тендер. Аудитори зазначають, що ліки надходили на склади через шість-дев'ять, а то й через 12 місяців після того, як було перераховано кошти. Це називається кредитуванням фірм за рахунок коштів держбюджету.

Ревізори впевнені: ці схеми легко перекочують і в лікарняні каси.

Юристи стверджують, що для введення лікарняних кас немає відповідної нормативно-правової бази.

А правозахисники вважають це грубим порушенням прав людини. Чому? Охорона здоров'я киянина в нинішньому році обійдеться скарбниці в 750 гривень. Водночас Кабмін виділив тільки Державному управлінню справами 14 млн. 613 тис. гривень на стаціонарне медобслуговування депутатів та керівного складу органів державної влади плюс 4,5 млн. грн. на поліклінічно-амбулаторне обслуговування. Оскільки ці люди теж вважаються киянами, і лікарні знаходяться в столиці, цікаво, чи будуть вони платити внески до лікарняні каси нарівні з рештою жителями міста? .. І скромний бюджетник, і високопоставлений держчиновник, і нардеп - всі платять однаковий відсоток прибуткового податку. Чому ж у такому разі нашу демократичну державу настільки вибірково фінансує охорону здоров'я своїх громадян?! - Запитують правозахисники.

Але ближче всіх до істини виявився студент-медик, який згадав незабутнього Остапа Бендера: Великий комбінатор знав чотириста порівняно чесних способів відбирання грошей, але до лікарняних кас навіть він не додумався.

ДТ