Чим загрожує нам Юліна активність ...
Не минуло й 100 днів діяльності нового Уряду, а Тимошенко вже внесла свій "внесок" у диверсифікацію поставок енергоносіїв в Україну і формування зовнішнього іміджу держави.
Принаймні, так можна сприйняти наслідки скандальної заяви Тимошенко в Брюсселі про проект будівництва газопроводу "Білий потік" для транспортування азіатського газу до Європи по дну Каспійського і Чорного морів.
Мало того, що заява Тимошенко про "Білий потік" викликало скептичні посмішки у єврочиновників (про це стверджують журналісти, які знаходилися в Брюсселі), воно призвело ще й до дуже жорсткої реакції основного енергетичного партнера України - Туркменістану.
30 січня 2008 в МЗС Туркменістану була запрошена Тимчасовий повірений у Туркменістані та Ісламській Республіці Афганістан Ольга Тімуш. З нею зустрівся заступник Голови Кабінету Міністрів Туркменістану - міністр закордонних справ Мередов, який доніс до дипломата зміст заяви МЗС Туркменістану для ЗМІ.
Слід сказати, що заява витримано в досить жорсткій тональності: "МЗС Туркменістану заявляє, що згідно з міжнародною практикою офіційні повідомлення про проекти будівництва міжнародних трубопровідних систем виходять від держав, які є виробниками енергоносіїв, після проведення відповідних переговорів і консультацій з іншими зацікавленими сторонами", - наголошується в документі.
Мередов також заявив, що у Туркменістану немає газу для трубопроводу "Білий потік".
Якоюсь мірою образу туркменської сторони можна зрозуміти: як можна оприлюднювати на рівні глави уряду інформацію про міжнародний транзитному проекті з постачання Європи туркменським газом, попередньо не проконсультувавшись про це з самим Туркменистаном? Вже не кажучи про те, що так не можна себе вести з державою, з якого в Україну ввозиться близько 40 мільярдів кубометрів газу.
Схоже, не останню роль в жорсткій реакції Туркменістану зіграв той факт, що зовсім недавно, в листопаді 2007 року, ЄС з офіційним візитом відвідав Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов, проте ніхто з ним не говорив про будівництво нових газопроводів. Не обговорювали з ним цю тему і після брюссельського заяви Тимошенко. Туркменський лідер опинився в ситуації "Без мене мене одружили".
Особливо туркменську сторону можуть зрозуміти українські дипломати та посадові особи, які дізналися про ініціативи щодо "Білого потоку" з телевізора.
Зайве говорити про іміджеві втрати України. Як можна рахуватися з державою, якщо її прем'єр-міністр на міжнародному рівні робить заяви, які не мають елементарної опрацювання?
Було б добре, якби спровокований Тимошенко міжнародний скандал вичерпався лише заявою Туркменістану. Але, за нашою інформацією, Туркменістан планує використовувати цей грубий прокол прем'єр-міністра України як привід для згортання співпраці з Україною. Не виключено, що скоро ми почуємо про ініціативу щодо скорочення постачань туркменського газу в Україну (за нашою інформацією, може бути заявлено про продаж Росії 40 мільярдів кубометрів туркменського газу, який значно звужує можливості України в диверсифікації постачання енергоносіїв).
Ризики, породжені непрофесіоналізмом команди Тимошенко при підготовці брюссельського візиту, непідготовленими заявами прем'єра про перегляд тарифів на транзит російського газу до Європи, погрозами інвесторам відбирати придбані підприємства волею клерка з Фонду держмайна, наштовхують деяких оглядачів чи не на думку про навмисний породженні Тимошенко міжнародних конфліктів. Але в це не хочеться вірити.
У всякому разі, ці події мають стати серйозним сигналом для Президента України. Схоже, Президент переоцінив ступінь підготовки і компетентність команди Тимошенко у зовнішній політиці. Тому повинні бути включені механізми, які б запобігли активний зовнішній піар Тимошенко.
Піар Тимошенко нагадує легенду про одне імператорі, який заради натхнення запалив місто. Ще кілька таких заяв - і слідства для України можуть бути незворотні.
