І знову про штурм Київради

Коли перші учасники протесту стали підтягуватися до будівлі КМДА, влада вже були готові зустріти гостей. Навчена досвідом колишніх штурмів, міліція знала, чого варто чекати, і виставила уздовж ганку і фасаду КМДА залізну огорожу, скріплену сталевим тросом і ланцюгом бійців Внутрішніх військ МВС. Без малого двадцять спецавтобусів стояло по обидві сторони будівлі.

Відео дня

Зі свого боку, "Батьківщина" виставила кілька білосніжних пластикових столиків, за якими велася різного ступеня інтенсивності реєстрація учасників зборів міської громади Києва. Порядок денний зборів лежала тут же, упакована в файлик:

"Про звернення до Ради Європи та інші міжнародні організації про порушення прав місцевого самоврядування в Києві; про звернення туди ж з приводу незаконного тюремного ув'язнення Юлії Тимошенко, про нелегітимність Київради та про звернення до Верховної Ради з вимогою призначити вибори київської міської влади".

Серед збираються потроху протестуючих в рядок стояли бабусі з плакатами: "Гітлер теж пропонував нам СВОБОДУ!", "Зупинили Черновецьких - зупинимо і німецьких", "УДАРу потрібен хаос, а Києву - порядок", "Геть німецьких грантоїдів". Ймовірно, ці плакати повинні були деморалізувати борців з нелегітимною Київрадою, але насправді на бабусь і на плакати ніхто уваги не звертав.

Спочатку над натовпом маячили тільки прапори ВО "Свобода", але незабаром як гриби повиростали сині знамена Європейської партії Катеринчука, білі - "Батьківщини", червоні - УДАРу. Пізніше з'явилися сині ж прапори УРП.

Якусь подобу активності почалося, коли Єгор Соболєв зі своєю ініціативою "Воля" взявся чіпляти до огорожі таблички "Kommendatura fur Janukowitsch" і "Popov Stra?e". Соболєв пояснив, що влада веде себе як окупант, а значить, нехай і відчуває себе як окупант. Крім того, Соболєв сказав, що штурму Київради не буде: занадто мало народу, вийде тільки провокація. Ось коли тут будуть тисячі киян ...

Кидок на амбразуру

Але не "все сталося як гадалося". Штурм таки відбувся, і початок йому за принципом "Самозванців нам не треба - голова буду я!" поклав кандидат у мери без виборів Микола Катеринчук. Він у супроводі двох осіб піднявся до огорожі, пред'явив депутатське посвідчення і зажадав пропустити в будівлю. Отримавши відмову від бійців оточення, а потім і від офіцера, Катеринчук, недовго думаючи, вліз на огорожу і ступив назустріч Внутрішнім військам. І закрутилося ...

Бійці взялися виштовхувати Катеринчука, до місця події стали підтягуватися депутати "Батьківщини" - майнули особи Шкіряка, Княжицького. Натовп зашуміла, подалася і накотилася хвилею на огорожу. На головах бійців оточення замість беретів тут же виросли каски, а за їх спинами з'явилася друга, третя ланцюг ...

Тітка в білій куртці "Батьківщини", видали схожа на Олександру Кужель, злетіла над огорожею і кинулася на каски. Через секунду вона знову з'явилася нагорі - сильні руки міліції перекинули її назад до штурмуючим.

Ось ще одна фігурка, вже в чорному, піднялася над бурхливим людським морем ... ну, не морем, а озерцем, - і почала, стрибаючи, розхитувати огорожу. Стрибала недовго, зникла з виду, а потім хтось зняв, як її за руки і ноги несли в автозак. Це була Тетяна Чорновіл - як сама вона зазначила пізніше, не журналістка, а громадська активістка. Таня все свято провела в автобусі і не побачила, як розвивалося те, що почала вона - а почала вона ламати огорожу.

Штурм унд дранг

Почин знайшов широкий відгук у серцях протестувальників. Кілька хвилин перетягування огорожі, і вона розвалилася. Міліції вдалося втримати у своїх руках праву частину огорожі, а ліву протестна молодь сміла і розчленувала. Розчленувавши, мітингувальники взялися за оточення.

Бойцов висмикували по одному, а іноді і групами, смикали, валили на землю. Ті з боєм проривалися назад, до оточення, а розпалені "штурмовики" гарчали: "Сюди! Давай їх сюди!"

Коли не вдавалося висмикнути міліціонера, з нього зривали каску, бронежилет, наколінники, погони - фрагменти міліцейської спецекіпіровкі так і літали над мітингом.

Один боєць оточення, потрапивши в руки "штурмовиків", невдало впав на спину і, схоже, втратив свідомість - фотокореспондент "Обозревателя" разом з іншими журналістами витягав його з поля бою.

У цей момент якийсь чоловік почав бити потерпілого міліціонера ногами, але, отримавши від кореспондента ковзний удар в щелепу, ретирувався.

На особливо завзяті нападу міліція іноді відповідала сльозогінним газом - чітко було видно, як струмінь слезогонкі розпорошується через огородження в бік нападників. Від газу постраждали і журналісти, в тому числі і фотокореспондент "Обозревателя".

Потім в хід пішли і димові шашки. З боку було видно, як з гущі мітингувальників через голови оточення полетів світло-коричневий довгастий предмет. Звідти, куди він впав, пішов легкий димок - але перш ніж димова шашка встигла розгорітися, хтось підібрав її і кинув назад. В результаті дим огорнув "штурмовиків" і поповз по мітингу.

Ситуація загострювалася, розлючені протестувальники почали перекривати Хрещатик. Вони винесли на дорогу фрагменти розібраного огорожі та перелаювалися з водіями, які зовсім не бажали підтримувати таку форму протесту.

Через деякий час міліція віджала пікетників з проїжджої частини, не звертаючи уваги на вереск престарілих мітингових бабусь, а незабаром дорогу від мітингувальників відгородив щільний ряд спецавтобусів.

Штовханина на ганку Київради тривала без особливого для обох сторін успіху - втім, міліція може записати собі в плюс, що зуміла втримати будівлю Київради у своїх руках без серйозних втрат - госпіталізований був один співробітник міліції і один затриманий учасник мітингу, якому стало погано. Правда, нардеп від ВО "Свобода" Андрій Іллєнко поскаржився, що у його "хлопців" переламані носи, але це й не дивно, якщо врахувати, чим саме ці хлопці під Київрадою займалися.

Штурм припинився лише тоді, коли до мітингувальників вийшов Арсеній Яценюк. Він заявив, що сесія Київради зірвана (а тим часом сесія йшла собі спокійнісінько, не питаючи у Яценюка дозволу). Яценюк також провів голосування з приводу звернення до Ради Європи зі скаргою на нелегітимну Київраду - і нам доведеться повірити йому на слово, що звернення прийнято одноголосно, адже Яценюк назвав точну цифру: 1507 чоловік. Можливо, це дані реєстрації на білосніжних столиках.

Після того як виступили Яценюк, Іллєнко, кандидат на минулих і майбутніх виборах по Шевченківському району свободівець Левченко, глава київської організації "Батьківщини" Одарченко, знову починати штурм вже якось нікому не хотілося - програма-мінімум була виконана, картинка для ЗМІ створена, заяви озвучені.

Тетянин день

Але і розходитися було рано - залишалося ще одну справу. Це справа сиділо в автозаку і слало СМСки своїм соратникам, але ті у запалі баталій не чули, а подзвонити Таня Чорновіл не могла - у неї закінчилися гроші на рахунку. Однак під кінець про Таню згадали, і центр мітингу перемістився до автозаку. Автобус був оточений щільним кільцем журналістів, що плавно переходять в мітингувальників, з вкрапленнями народних депутатів. Кілька хвилин тривав шум, а потім почався гам - це "Беркут" у кілька етапів відтіснив публіку від автозака і взяв машину під контроль.

Деякий час навколо автозаку повторювався сценарій, розіграний раніше біля ганку КМДА: міліціонерів висмикували з оточення, зривали з них бронежилети ... Потім пройшов слух, що Таню Чорновіл вже відпустили, і незабаром вона вже давала бліц-інтерв'ю та спілкувалася з мітингувальниками, які бачили в ній нову героїню. Хоча в принципі нічого нового не відбулося, Тетяна просто в черговий раз перелізла через огорожу.

Нардеп Пашинський зі сміхом розповідав Тані: "Я говорю з полковником, щоб він тебе відпустив, а він просить: почекайте, ми встановлюємо її особистість!" Вибух загальних веселощів: аж Танін-то особистість встановити багато праці не треба.

Поки Чорновіл насолоджувалася свободою, в десяти кроках мітингувальники продовжували лаятися з міліцією, вимагаючи звільнити активістку - Тетяну попросили здатися людям, щоб ті повірили в її визволення.

А далі - всім стало ясно, що все закінчилося. Мітингувальники потихеньку розходилися, лише бабусі - завсідники будь-яких мітингів проводжали прокльонами бійців Внутрішніх військ, які повзводно покидали ганок Київради і займали місця в спецавтобуса.

А в самій Київраді тривала сесія ...

Фото - Юрій Коломицев. Повний фоторепортаж дивіться тут .