Перехідний прапор кнопкодавства в українському парламенті

- Щось я бачу, немає у вас настрою сьогодні працювати. Шановні, колеги, ну давайте. Зберіться! Адже це дуже важливе питання. Покличте нардепів в зал засідань, а я ставлю це питання на повторне голосування, - по кілька разів на день чують присутні на парламентських засіданнях від спікера Олександра Турчинова.

Деякі питання доводиться переголосовувати по два-три рази, але іноді і це не допомагає.

Воно й не дивно, адже після всіх призначень, виходів і переходів в коаліцію входять 235 нардепів, які теж люди, і можуть іноді хворіти або виїжджати у відрядження. Але де-факто цей список є ще коротше. Приміром, у складі фракції "Батьківщина" до цих пір числиться Юрій Одарченко, який не склав мандат, незважаючи на те, що вже три місяці займає посаду губернатора Херсонщини і на засідання парламенту ходить вкрай рідко.

Незважаючи на те, що журналісти в останні три місяці практично не зустрічали пана Одарченко в стінах Верховної Ради, та й процедуру письмової реєстрації він пройшов всього лише в 12 з 46 засідань, його електронна картка брала участь у голосуванні на 30 засіданнях.

І він такий не один: після переформатування парламенту в голосуванні нової більшості часто приймають участь відсутні або хворіють депутати. А журналісти просто не встигають фіксувати численні випадки кнопкодавства з боку колишньої опозиції, яка кілька місяців 2013 блокувала роботу парламенту з вимогою забезпечити персональне голосування.

Згідно з даними руху "Чесно", після обрання спікером парламенту Олександра Турчинова на кнопкодавстві попалися шестеро регіоналів, семеро комуністів, п'ятеро позафракційних нардепів, але їх можна пробачити, адже вони й раніше не відрізнялися відданістю персонального голосування. Саме з любов'ю колишньої влади до кнопкодавства боролися "Батьківщина", УДАР і "Свобода", що входять тепер в парламентську коаліцію, 35 членів якої були викриті в голосуванні не тільки за себе.

За іронією долі один з найактивніших борців із кнопкодавством - фракція "Батьківщина" - поставила по ньому подвійне рекорд. По-перше, в її рядах виявилося 14 кнопкодавів (тут фракція ділить першість з групою "Економічний розвиток"), а, по-друге, заступник глави фракції Андрій Іванчук настільки приловчився в кнопкодавстві, що 15 травня зміг за одне голосування (що триває 10 секунд ) натиснути кнопки відразу за п'ятьох своїх колег, що є рекордом 2014 року.

З такими темпами для прийняття рішень може вистачити 45 спритних на руку нардепів.

А в спритності рук представникам "Батьківщини" не відмовиш. В кнопкодавстві кілька разів була помічена Олександра Кужель, яка в лютому-березні 2013 року ночувала в залі Верховної Ради, протестуючи проти неперсонального голосування.

"Якби це були прості законопроекти або проекти, якими вирішувалися б якісь специфічні питання, наприклад трансферне ціноутворення, то, звичайно, б рука не піднялася голосувати за інших. Але коли мова йде про закони критичної важливості, я не можу не порушувати, клянусь вам. Хоча розумію, що це погано ", - пояснила своє порушення Конституції і Регламенту Кужель.

Натискаючи кнопку за сусіда, допомагав рідній фракції збирати голоси і колишній глава Адміністрації Президента Сергій Пашинський.

Віддати голос за що затримався в буфеті або який покинув зал з іншої причини главу фракції Сергія Саса вирішив його сусід Андрій Павловський.

Крім названих в "Батьківщині", кнопкодавів Валерій Головко, Тетяна Донець, Олена Колганова, Лідія Котеляк, Геннадій Зубко, Микола Кучерук, Денис Дзензерський, Лілія Гриневич, Олена Ледовських і Валерій Лунченко.

На другому місці, очолювані в неперсональное голосуванні своїм лідером Анатолієм Кінахом, знаходяться нардепи з групи "Економічний розвиток".

Крім голови групи, в кнопкодавстві були викриті 13 входять до її складу нардепів: Юрій Крук, Володимир Сальдо, Віталій Хомутинник, Михайло Мироненко, Віталій Барвіненко, Микола Дмитрук, Микола Круглов, Таріел Васадзе, Юрій Гержов, Володимир Пилипенко, Олександр Стоян, Олександр Кузьмук .

Їх колеги по коаліції, група "Суверенна європейська Україна", мають у своєму складі 6 кнопкодавів. Це Сергій Кацуба, Василь Ковач, Іштван Гайдош, Валерій Мошенський, Ігор Молоток, а ще одного журналістам не вдалося впізнати на фото зі спини.

13 березня була викрита в кнопкодавстві єдина на сьогодні представниця УДАРу - письменниця Марія Матіос. Таким чином вона просувала закон про Національну гвардію, забувши минулорічні слова лідера УДАРу Віталія Кличка про те, що кнопкодавство - це ознака корупції, а тому є неприпустимим для його фракції.

А от "Свобода" виявилася самої дисциплінованою - її представників жодного разу не спіймали на голосуванні за "побратима". Хоча журналісти і представники руху "Чесно" відзначають, що нардепи цієї фракції сидять найдалі від ложі преси, тому деякі їх "грішки" журналісти могли просто не помітити.

Якщо згадати початок роботи Ради сьомого скликання, то перше, що спадає на думку, - це активне вимога тогочасної опозиції включити систему "Рада-3", яка істотно ускладнює процес голосування за себе і за того хлопця через наявність у неї другий сенсорної кнопки , яку нардеп повинен утримувати протягом усіх 10 секунд голосування. Про перспективи і технічних можливостях виконання цієї вимоги тепер, коли "бандітська влада" не заважає прийняти відповідне рішення, "Обозреватель" запитав у глави парламентського регламентного комітету Володимира Макеєнка.

- Чи є зараз технічні можливості для того, щоб включити систему "Рада-3"?

- Я не готовий зараз точно відповісти на це питання. Потрібно перевірити термін її експлуатації. Можливо, він уже закінчився.

Ми перевірили: дійсно термін експлуатації цієї багатостраждальної системи для голосування закінчився ще в 2012 році. Вона була розроблена і встановлена ??в парламенті в 2002 році з розрахунком на 10 років роботи, в 2008 - її протестували, але так і не включили. Щоб замінити застарілу "Раду-3" за часів головування Володимира Рибака приступили в розробці системи "Рада-4", яка повинна була завершитися до осені 2013 року.

- Але на це гроші потрібні. Адже ви знаєте, що ми скорочуємо все: і помічників, і зарплати, і витрати на секретаріат і апарат, проголосували скорочення бюджету. Ще не зрозуміло, що буде з перевиборами. Може, варто залишити це питання вже наступному скликанню парламенту, - виклав суть проблеми голова регламентного комітету Макеєнко.

Зрозумівши, що наявними в наявності ресурсами цю проблему вирішити складно, звертаємося до представника фракції, яка в 2013 році була найактивнішим попірателем неперсонального голосування - до УДАРу.

- Ми зараз шукаємо повноцінну заміну журналістського контролю за неперсональное голосуванням на більш технологічні методи, коли проголосувати неперсональное буде просто неможливо. Ми повинні повністю модернізувати систему і запровадити політичну відповідальність за кнопкодавство, - пояснює нам нардеп Сергій Каплін.

- Ви маєте на увазі втрату мандата?

- Може, й так. Я був би за. Я взагалі вважаю, що кількість депутатів в українському парламенті істотно перебільшена, тому їх складно контролювати. У сучасному більш динамічному суспільстві можна обмежиться кількістю до 200 нардепів - це стеля. Їх буде простіше контролювати та притягати до відповідальності, - озвучив далекосяжні плани парламентарій.

Отже, ми знову спостерігаємо ситуацію, коли за обіцянками радикальних змін, логічними поясненнями, чому не можна це побороти, кнопкодавство ось вже майже 15 років (перший випадок був зафіксований у 2000 році) є одним з часто вживаних способів роботи українського законодавчого органу. Швидше за все, справа не в системі голосування і не в покаранні, а в культурі парламентаризму, яку необхідно терміново піднімати.