Жителі Сумщини благають про допомогу

У радянські часи їх поїздами звозили на станцію Перемога Середино-Будського району. Близько тисячі тонн отрути з Сумської, Чернігівської, Курської та Брянської областей зараз лежать без нагляду під дірявим дахом і потрапляють в землю.
Специфічний запах, трохи солодкуватий, відчувається ще на підході до хімскладу. Але місцеві його вже не відчувають. Кажуть - найскладніше в спеку. Тоді справді дихати нічим.
Жителі навколишніх сіл вже давно не випасають тут худобу. Свого часу у людей, які заготовляли сіно біля складу, загинули коні.
Селяни уникають цього місця, називають його "чорним". Кажуть: важкі хвороби і трагічна доля вже збагнули всіх 10 працівників, які розвантажували отрутохімікати.
Жителі турбуються, мовляв, живуть на пороховій бочці. Торік склад загорівся від реакції отрутохімікатів із звичайною дощовою водою. Їдкий запах тоді було чутно за кілька кілометрів від місця займання. Повторення фосфорної аварії, але вже в Сумській області, тут не хочуть.
Середино-Будський хімсклад - один з найбільших в Україні. 940 тонн пестицидів, гербіцидів та інших невизначених досі отрутохімікатів перейшли у спадок від радянської держструктури "Агрохім".
Після її ліквідації відповідальність за зміст подібних складів лягла на плечі органів місцевого самоврядування.
Місцеві активісти неодноразово зверталися до обласної влади. Але керівники змінювалися, а слова співчуття і обіцянки допомогти залишалися. А тому хімсклад продовжує залишатися бомбою уповільненої дії, прихованої в партизанських лісах на україно-російському кордоні.