Леонід Кравчук: "Від Тимошенко залежатиме, розпустять парламент ..."
Леонід Кравчук - один з небагатьох українських політиків, до думки яких прислухаються не тільки союзники, але й опоненти. Він був першим президентом незалежної України, а зараз очолює опозиційний блок, у якого майже немає шансів потрапити до нового парламенту
Передвиборна кампанія закінчилася, вже можна підвести підсумки. Якою була ця виборча кампанія? Чим вона відрізнялася від попередніх?
- Я не думаю, що у неї були відмінності по організації. У неї були відмінності за змістом, тому що обирається принципово новий парламент з принципово новими повноваженнями. Якщо раніше парламент грав другорядну роль, то тепер він стане центром економічного і політичного життя країни. Тобто Верховна Рада отримає такі повноваження, які відсувають президента України в системі політичної і економічної влади на задній план. Тому боротьба була дуже жорстка і принципово напружена. Весь час змінювалися орієнтації. Дуже відкрито, хоча український політикум завжди цим страждав, лідери змінювали свої точки зору: протягом місяця можна було побачити діаметрально протилежні позиції. Абсолютно відверто і цинічно за кордоном говорили одне, в Києві - інше, в Донецьку - третій, у Львові - четверте. Тобто, вже не соромлячись виборців, йшли на все, лише б завоювати їхню прихильність. Спроба створити реєстр виборців обернулася для цих самих виборців дуже важкими наслідками, аж до неможливості виявити свою виборчу волю. Я вже не кажу про те, що творилося з перекладом прізвищ з російської мови на українську. На мій погляд, знайшли дуже витончену, витончену, я б так сказав, форму фальсифікації виборів. Тобто виборця немає, і, як казав Сталін, немає людини - немає проблем. Якщо прізвище в паспорті одна, а в списках інша, то вже немає людини, а є хтось інший. Крім того, активну участь у цих виборах приймав парламент, трибуна постійно використовувалася. Під час мого президентства ми прийняли рішення напередодні виборів Верховної Ради закрити, тобто припинити пленарні засідання. Можна працювати в комітетах - це теж робота парламенту. А зараз його перетворюють на вотчину, в політичну клоаку, вибачте за такий вислів. Їм вдалося на чолі з Литвиним в 2004 році втягнути парламент в президентські вибори і приймати неконституційні, нерегламентні рішення, сподобалося, що можна приймати присягу на вулиці, можна у Верховній Раді, можна підписувати укази, не будучи президентом, можна парламент підпорядкувати волі певної політичної сили . Тобто повне беззаконня. Я бачу, що ні перед чим не зупиняться, коли поставлено завдання перемогти.
- Ви сказали, що йшла жорстка боротьба, але багато політиків говорили, що нинішні вибори були млявими і нудними ... З цим погодився і Президент.
- Вона була публічно млявою. Влада прийняла дуже цікаву філософію: вона ні на що не реагує. Ви говорите, а вони спокійно роблять вигляд, що нічого не відбувається. Сотень тисяч людей немає в списках, а вони кажуть, що "нічого страшного". Коли йшли президентські вибори, якщо десь були маленькі порушення, відразу збиралися мітинги. Майдан, крик, шум ... Звичайно, було не мляво, але сьогодні опозиція млява, ось в чому справа. Я щиро кажу, що якщо назвати опозицією Партію регіонів, то вона вкрай млява. Взагалі не зрозуміло, чому вона так спокійно до всього ставиться, адже всі ці порушення відбуваються там, в Донецькій області. У Маріуполі, наприклад, сотні тисяч людей не занесені до списків. А вони якось так спокійно на це реагують. Або не можуть, не хочуть, або у них якісь інші завдання ...
- Члени Партії регіонів заявляють, що шукатимуть союзників у новому парламенті. Які вимоги при створенні коаліції висуватиме ваш блок?
- Відмовитися від федералізації. Цей принцип неприйнятний для нас, для України. Я не хочу ні з ким, ні з дияволом, ні ще з кимось об'єднуватися, якщо вони в своїх програмах будуть ставити завдання, загрозливі інтересам нашої держави. Ось федералізація - це загроза інтересам України, її незалежності. І ми будемо вимагати обов'язково відмовитися від ідеї федералізації і зняти це питання з обговорення. Друге: ми вимагатимемо до прийняття рішення про створення коаліції підготувати основи, як записано в Конституції, внутрішньої і зовнішньої політики в Україні. Підготувати, обговорити і дати згоду на те, що відразу після відкриття парламенту цей проект буде винесений, і більшість, яке буде створено, проголосує за ці основи, щоб не було так, коли кожен з натхнення розглядає свої завдання. Ющенко ні слова не говорив, коли йшов на вибори, що він буде педалювати вступ до НАТО. У його програмі взагалі про Альянс ні слова не сказано, а як тільки сів у крісло - відразу підняв це питання. Тому не можна з такими політиками домовлятися на слово, вони не готові тримати своє слово. Я не звик до таких поворотів, до такої політики. Ось це головний, принципове питання - узгодити основи внутрішньої і зовнішньої політики України, затвердити ці основи і неухильно керуватися ними. Все інше ми можемо узгодити, це вже приватні питання. Якщо буде йти розмова про кадри, можна домовитися і одну посаду замінити інший, так як це не історичне рішення, а скоріше амбітне.
- А зараз серед опозиційних сил ведуться якісь переговори про створення коаліції?
- Ні. Я не хочу вести ніяких переговорів, що не ініціюю їх. Тим більше що, будемо говорити відверто, нас вже не завжди слухають. У березні минулого року ми запропонували Януковичу створити блок всіх опозиційних сил, очолити його і йти на вибори єдиною силою, щоб виборець міг зорієнтуватися. А зараз мене запитують: "Чим ви відрізняєтеся від Партії регіонів?" Люди не розуміють, які блок "Не Так!" Має відмінності. А вони є, причому серйозні. Кожен має свої уявлення про опозицію, і якби був один блок, одна сила, то було б зовсім по-іншому. Я вже починаю сумніватися, чи хочуть вони взагалі створювати якийсь блок, якусь політичну силу. Ну, добре, прорахувалися, все роблять помилки, але зараз же можна було б щось конкретне заявити про свої наміри, цілі, можливих союзників. Ілюзія найчистішої води сподіватися, що Партія регіонів набере 50 відсотків голосів. Тоді у мене виникає питання: якщо ви зараз контуру не обрисовують, то як же буде далі, з ким ви тоді будете блокуватися? Тому люди і кажуть, що "Регіони" будуть блокуватися то з "Нашою Україною", то з іншими блоками, починають якісь ілюзії створювати, а конкретної відповіді, обгрунтованого і серйозного, я не чую. Йде якась така політична метушня: або не доросли до великої політики, або не знають, чого хочуть, або хочуть просто стати силою, яка керує не країною, а одним регіоном. Але навіщо тоді, не маючи конкретних і чітких позицій, шарудіння такого масштабу створювати? І навіть помаранчеві не можуть нічого сказати, тому що Юлія Тимошенко має свою точку зору на цей рахунок. А точка зору у неї проста: я - прем'єр, і піду до будь-якого, хто проголосує за мене як за прем'єра.
- Ви зачепили тему Тимошенко і помаранчевої коаліції. Ви вірите, що вона буде створена після виборів?
- Можливо безвихідь, коли немає можливості створити більшість ні там, ні там. Ясна річ, що до помаранчевих приєднається Мороз, він зараз більше помаранчевий, ніж самі помаранчеві, тому так і відстоює помаранчеві інтереси. Звичайно, якщо ще й інші сили підтягнуться, то від Юлії Володимирівни залежатиме, бути більшості чи не бути. І тоді вона поставить принципове питання і відмовиться від будь-якої взаємодії, крім одного: я - прем'єр. І стане питання: або погоджуватися з нею, або розпускати парламент.
- Тобто ви хочете сказати, що від Тимошенко залежатиме, розпустять чи майбутній парламент?
- Якщо помаранчеві наберуть більше голосів, ніж опозиція. Якщо більше голосів набере опозиція, то це питання взагалі закривається, так як вона знайде можливість об'єднатися, в цьому я абсолютно переконаний. Скажімо, у нас таких амбіцій немає: або прем'єр, або взагалі нічого. Ми реалісти, і ми думаємо про те, що не створивши більшості, ми ставимо Україну на коліна. До жовтня - повне безвладдя. Зараз анархія, але хоч кабінет знаєш, і хто де сидить. Це я не стверджую, а моделюю ситуацію: перемагає опозиція - завдання з більшістю і урядом буде вирішена. А помаранчеві дуже амбітні. У них амбіції, як кажуть, вище амуніції, я це бачу по всьому спектру проблем. І там Юлія Тимошенко може зіграти вирішальну роль. Тобто якщо у них буде більшість, тоді об'єднання буде залежати від того, у кого буде перша влада: у Президента або прем'єра. А Юлія Володимирівна завжди говорить, що це буде прем'єр, значить, вона претендуватиме на це місце. І що тоді робити Юшенко? Розпускати парламент? А що, ми переконані, що наступні вибори будуть краще і що помаранчеві візьмуть більше голосів? Менше візьмуть, бо люди побачать, що це за команда і чого вона хоче, і що наплювати їм на Україну, головне - своє місце під сонцем. Україна для них існує тільки тоді, коли вони нею правлять.
- Останні дані ЦВК і результати екзит-полів говорять про те, що у вашого блоку практично немає шансів потрапити до нового парламенту ...
- Я не вірю результатами екзит-полів. У ситуації, яка склалася в Україні за відсутності належної влади і при тому, що така кількість партій йде на вибори, а також з урахуванням того, що українська соціологія останнім часом втратила авторитет, не можна говорити, що оприлюднені результати екзит-полів відображають розклад політичних сил на виборах. Потрібно дочекатися офіційних результатів і тільки тоді говорити про можливість коаліції і перемозі будь-якої політичної партії чи блоку.
Євгенія КОВАЛЕНКО, "Столичні Новини"