Експерти проаналізували подані в Раду проекти про вищу освіту
Центр дослідження суспільства представив порівняльний аналіз трьох законопроектів про вищу освіту, які зареєстровані на даний момент у Верховній Раді.
Нагадаємо, мова йде про проектах представників Партії регіонів (Миколи Сороки, Сергія Ківалоа та Григорія Калетника), опозиційних нардепів під керівництвом Лілії Гриневич та проектом, написаним на основі міністерського тексту групою під керівництвом ректора КПІ Михайлом Згуровським.
Державне замовлення. У зв'язку з високим рівнем корумпованості системи управління автори двох альтернативних законопроектів (опозиції та групи Згуровського) пропонують досить радикальні зміни системи фінансування. Вони прописують ринкові механізми забезпечення фінансування: гроші повинні йти туди, куди йдуть кращі (за результатами ЗНО) студенти.
Опозиція пропонує, щоб абітурієнти отримували кошти в розмірі середньої вартості навчання у державних вузах, а якщо вступник хоче вчитися в університеті, де вартість навчання вище - то може доплатити суму, якої не вистачає (крім 5% кращих з кожного предмета, які отримують максимальні гранти , незалежно від того, куди йдуть вчитися). За словами експертів, така система може посилити і без того високу соціальну нерівність в суспільстві, адже тільки діти з більш заможних сімей зможуть вільно вибирати, куди йти вчитися. У проекті Згуровського питання вартості навчання детально не обговорюється. Законопроект регіоналів пропонує залишити питання державного замовлення без змін, тим самим консервуючи неефективну і непрозору систему.
Академічна автономія. Проект Ківалова пропонує залишити розробку та затвердження стандартів серед функцій міністерства. Проект опозиції передає затвердження законопроектів незалежної Національної комісії, однак розробка стандартів залишається у віданні Експертного комітету в складі міністерства. Найбільшу децентралізацію в цьому питанні пропонує проект групи Згуровського: стандарти має розробляти і затверджувати незалежне Національне агентство.
Болонський процес. Проекти опозиції і групи, що працювала в стінах КПІ, є прогресивними в питаннях вибору студентами дисциплін і академічної мобільності. Університети отримують право самостійно визнавати іноземні дипломи і відповідно приймати на роботу іноземних фахівців на тих же умовах, що і вітчизняних викладачів. Проект від депутатів від ПР не має таких нововведень і обходить Болонський процес.
Автори опозиційного проекту, на відміну від двох інших пропозицій, зафіксували максимальну межу навчального навантаження викладачів на рівні 600 годин (зараз 900 годин для вузів III-IV рівнів акредитації). Опозиція також вирішила законодавчо зафіксувати діючий і найвищий в Європі показник годин в одному кредиті ЄКТС - 36 годин, що може призвести до перевантаженості українських студентів.
Стипендія. Всі законопроекти пропонують встановити розмір студентської стипендії на рівні прожиткового мінімуму.
Фінанси. Автори всіх трьох законопроектів майже одностайні в питаннях фінансової автономії, забезпечення комерціалізації наукових розробок, надання податкових пільг і регламентування платних послуг, які можуть надаватися вузів.