УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Україна-Бразилія: як гартувалася дружба

1,5 т.
Україна-Бразилія: як гартувалася дружба

Вчора в Києві з держвізитом побував президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва. Він прибув до аеропорту "Бориспіль" у вівторок увечері і зупинився в п'ятизірковому готелі "Хаятт", пише "Сегодня" у статті "Ющенко отримав від Лули орден Педро". За інформацією джерела "Сегодня" в готелі, гість з країни, де багато-багато диких мавп, оселився в президентських апартаментах на 10 поверсі - там, де раніше зупинявся віце-президент США Джозеф Байден. У номері на 210 кв м ціною в 3 тис 410 євро на добу є передпокій, робочий кабінет, вітальня, їдальня, кухня і спальня з видом на Михайлівський собор. Вся меблі шкіряні, а ванна - мармурова, є і персональний ліфт. Це перший візит да Сілви в Україну за 7 років його президентства.

Рівно о 9.30 кортеж бразильського президента - два "Мерседеса" і чотири машини супроводу - в'їхав у двір Секретаріату. Віктор Ющенко чекав колегу на червоній доріжці. Крім нього поспілкуватися з Лулою (зменшувальне прізвисько від ім'я Луїс, прийняте в Бразилії) прийшли 7 міністрів і два заступника міністра, генконструктор КБ "Південне", заступник директора Національного космічного агентства. Гарант і Лула домовилися про часткову відмову від віз - вони не знадобляться туристам і тим, хто летить до Бразилії у справах.

Як пише "Комсомольська правда в Україні" у статті "До Бразилії - без віз", спілкувалися президенти досить довго - більше ніж за годину вони встигли обговорити, як і планували, співпраця в авіаційній, космічній, аграрній, військово-технічній сферах, суднобудуванні, фармацевтиці і гідроенергетиці. Спілкувалися президенти у "вузькому колі", після чого підписали кілька документів, що закріплюють результати переговорів, і вийшли на спільну прес-конференцію.

Насамперед глави країн повідомили про те, що домовилися про екстрадицію, тобто взаємну видачу злочинців. Потім перейшли до більш прозаїчним речам - спільному виробництву мінеральних добрив та інсуліну за українськими технологіями на бразильській території, домовленостями про співпрацю у сфері металургії, будівництві портів на березі Чорного моря.

У Дніпропетровськ, на зустріч з фахівцями конструкторського бюро "Південне" і виробничого об'єднання "Південмаш", де виробляють ракети-носії, замість пана да Сільви полетів міністр оборони, пише "Україна молода" у статті "До зустрічі на орбіті!".

Це одна з найперспективніших точок українсько-бразильського співробітництва. Адже у другому півріччі 2010-го бінаціональної компанія "Алкантара Циклон Спейс", створена урядами України та Бразилії, планує провести перший запуск ракети "Циклон-4" дніпропетровського виробництва, яка виведе на орбіту бразильський геостаціонарних супутників.

Бразильці планують поблизу міста Алкантара завершити будівництво пускової бази супутників, щоб у майбутньому надавати такі послуги іншим країнам світу. Зароблятимуть на цьому порівну Україна і Бразилія. А щодо запущеного за допомогою "Циклону" супутника, то він буде займатися метеодослідження, надавати послуги у сфері зв'язку.

Проект "Алкантара" - найперспективніший з тих, що Україна починає в цій, перспективною з точки зору економічного ривка, країні. Найдорожчий, але не єдиний. Україна, на думку фахівців, може збільшити товарообіг з Бразилією, який підкосив економічна криза (за дев'ять місяців нинішнього року він впав до 265 500 000 доларів, тоді як у 2008-му становив майже мільярд), за рахунок поставок продукції машинобудування, сільськогосподарської продукції , ліків, в першу чергу - інсуліну. Видання "Український тиждень", спираючись на думку експертів, називає ще одне вигідне напрямок співпраці - спільне виробництво біопалива.

Справа в тому, що Бразилія вже майже три десятиліття реалізує програму з переведення автомобілів на економний вид "зеленого бензину", виготовленого на базі етанолу з цукрового очерету. Словом, кількість планів настільки спокусливе і обнадійливе, що вчора президенти України і Бразилії у Загальній декларації зафіксували, що економічні взаємини двох держав виведено на рівень стратегічного партнерства.

У числі документів, підписаних за підсумками зустрічі президентів, - Протокол про наміри щодо співробітництва між Державним комітетом ядерного регулювання України та національною комісією з ядерної енергії Бразилії, пише "Комерсант-Україна" у статті "На Бразилію насувається" Циклон-4 ".

Віктор Ющенко зазначив, що покладає на цей напрям співпраці особливі надії. За його словами, Київ розраховує на будівництво в Бразилії АЕС за українськими технологіями. "Україна виробляє 90% устаткування ядерного комплексу - все, крім корпусів ядерного реактора, - сказав Ющенко. - Я впевнений, що до нас надійде перший замовлення на корпус реактора і що українські фахівці вперше в історії нашої атомної енергетики виготовлять його".

Заява глави держави про можливе будівництво корпусу реактора здивувало експертів у сфері атомної енергетики, які називають ці наміри "фантастикою". "Реалізувати такі плани нереально. В України немає навіть потенційної здатності виробляти великогабаритне обладнання такого рівня", - пояснив "видання" директор консалтингової компанії "Ефективна енергетика" Михайло Ватагін.

За словами Михайла Ватагіна, Україна може запропонувати бразильським атомникам певні технологічні розробки, персонал і деяке устаткування, у тому числі автоматизовані системи управління технологічним процесом (АСУТП). Проте шанси на те, що Бразилія обере українську продукцію, невеликі. "Обчислювальна техніка, тобто АСУТП, це 30% вартості обладнання АЕС. Але вибір АСУТП - прерогатива генерального конструктора. А в Україні немає генконструктора АЕС, послуги якого ми могли б запропонувати Бразилії", - говорить експерт.

За інформацією, найбільш перспективним напрямком співпраці Києва та Бразилії після аерокосмічного є торгівля озброєнням і оборонними технологіями. У Бразилії в 2009 році була прийнята програма модернізації армії до 2030 року із загальним плановим бюджетом у розмірі 74 млрд дол

Учора президенти вкрай скупо коментували це питання, зазначаючи, що в найближчі дні глава Міноборони Бразилії відвідає підприємства українського військово-промислового комплексу. "Я, як і президент Бразилії, чекаю його доповіді за підсумками поїздки. І впевнений, що доповідь буде товстий, буде багато пропозицій", - заявив Віктор Ющенко.

Джерело в українській переговорній групі стверджує, що основні напрямки співпраці вже визначені. Це радіоелектроніка, перш за все радіолокаційні станції (РЛС), катери і бронетехніка. Можливість закупівлі військових катерів побічно підтвердив пан Лула да Сілва, нагадавши журналістам, що "у Бразилії 8 тис км морського узбережжя".

Як пише газета "Дело" у статті "Бразильці прибули за українськими технологіями", АНТК ім.Антонова буде брати участь у проектуванні та будівництві нового військово-вантажного літака Embraer С-390. Про це повідомив заступник міністра промислової політики Віктор Падалко. Ця заява співпала з візитом в Україну президента Бразилії Луїса Ігнасіо Лули да Сілва.

Зараз український авіаконцерн і бразильський виробник літаків - компанія Embraer - підійшли до фінальної стадії переговорів. Для АНТК ім.Антонова цей проект цікавий перш за все з фінансової точки зору. За те, що українське підприємство поділиться з конкурентами своїми технологіями з виробництва такого ж типу літаків, воно зможе отримати кілька мільярдів доларів. Ще два роки тому проектування С-390 бразильські чиновники оцінювали в 5 млрд дол Для порівняння, вартість проектування пасажирських літаків сімейства 170 для Embraer обійшлася в 12 млрд дол

Втім, зараз сторони не озвучують фінансові деталі партнерства. Генеральний конструктор АНТК ім. Антонова Дмитро Ківа уточнив, що між сторонами підписаний жорсткий договір про нерозголошення умов співпраці. При цьому генконструктор не став спростовувати, що "антонівці" мають намір брати участь у спільній розробці нового літака.

Прототип літака Embraer С-390, до будівництва якого Бразилія має намір залучити Україну, вже побачив світ. Експерти знаходять зовнішні подібності цієї машини до розроблених АНТК моделями Ан-70 і Ан-72. Втім, за технічними характеристиками судно істотно відрізняється від цих моделей. У першу чергу вантажопідйомністю. Так, планується, що С-390 зможе піднімати на борт 20 тонн. Це в два рази менше моделі Ан-70. Найбільш близька до С-390 модель за вантажопідйомністю - Ан-12, знята з виробництва.

Україна-Бразилія: як гартувалася дружба