Відео дня
Влада вирішує, чи потрібні країні єдині тарифи на електрику
Місцева влада і "енергетичні" депутати лають новий підхід до тарифоутворення. Профільне міністерство - хвалить. Тим часом електрику зростає в ціні, хоча і по-різному в різних регіонах. Економіка це поки витримує.
Ціни
Торік ціни на електроенергію для непобутових споживачів продовжували зростати. Головним чином - за рахунок збільшення оптової ціни, в яку входять витрати на виробництво енергії, її передачу по високовольтних електромережах, інвестиційна складова, а також сума компенсації обласним енергопостачальним компаніям занижених тарифів для населення. У структурі роздрібного тарифу частка оптової ціни складає близько 80%.
У першому кварталі 2004 р. на рівні вищих керівників енергетики був підготовлений прогнозний баланс поставок електроенергії по країні, відповідно до якого з квітня 2004-го по квітень 2005 прогнозна оптова ціна не повинна була перевищити 13,98 коп. за 1 кВт-год. Фактично було навіть менше. Але сьогодні багато фахівців кажуть, що в передвиборний рік ціни утримувалися штучно.
У квітні 2005 р. члени НКРЕ прогнозували, що оптова ціна збільшиться протягом року на 6,6% - до 154 грн. за 1 МВт-ч. Реальне підвищення виявилося близько 30%. В абсолютних цифрах з січня по грудень 2005 р. оптові ціни збільшилися з 139,07 грн. до 186,04 грн. У числі причин зростання фахівці називають збільшення компенсації занижених тарифів для населення (на 800 млн. грн.), Інвестиційної складової (на 350 млн. грн.), Повернення субкредитів бюджету енергокомпаніями, виплату дивідендів ними ж, чого вимагав закон про держбюджет (207 млн . грн.), зростання тарифу для НАЕК "Енергоатом" (з 6,91 до 8,01 коп. за 1 кВт-год), зростання цін на вугілля (з січня по листопад з урахуванням транспортних витрат - 43%) і газу ( 16%).
Всупереч задекларованому на початку року наміру не підвищувати тарифи для "обленерго", розцінки для них все-таки збільшувалися.
Революція
Мова - про перехід до єдиних по країні тарифами на електроенергію.
Нагадаємо, що всі непобутові споживачі розділені на два класи. Перший - приєднані до електростанцій, магістральних і локальних електромереж напругою 27,5 і вище кіловольт (в основному це велика промисловість), другої - всі інші. Тарифи для "другокласників" традиційно вище, оскільки доставка ним електроенергії обходиться дорожче.
Ідея встановлення єдиних по країні тарифів із збереженням класів споживачів активно обговорювалася приблизно з квітня. Все зводиться до того, що в одних регіонах тарифи мають збільшитися, в інших - знизитися. У числі енергопостачальних компаній, тарифи для яких з введенням єдиних тарифів мали вирости, називалися "Сервіс-Інвест", "Дніпрообленерго", "Луганське енергетичне об'єднання", "Атомсервіс", "Київенерго". Тобто підвищення очікувало переважно індустріально розвинені регіони, які споживають близько 50% всієї електроенергії.
Один з основних аргументів прихильників такого рішення - справедливість. Тарифи енергопостачальних компаній традиційно формувалися з урахуванням їх витрат. Саме тому в різних регіонах ціни різні. Наприклад, за даними Мінпаливенерго, в грудні 2004 р. споживачі 1 класу Сумської області платили за 1 кВт-год 17,57 коп. - В 1,5 рази більше, ніж аналогічні споживачі в Києві (11,33 коп.). А споживачі 2-го класу Кіровоградської області - 27,74 коп., Що майже вдвічі більше, ніж київські (13,89 коп.).
Як зазначали у своїх обгрунтуваннях і Мінпаливенерго (саме керівництво міністерства вважається ідеологом запровадження єдиних тарифів), та НКРЕ, це створює нерівні умови для суб'єктів господарювання. Як приклад керівники Мінпаливенерго люблять наводити столичні казино та ресторани, тарифи для яких були нижче, ніж для сільгоспвиробників з глибинки. Правда, ресторани і казино і споживають куди менше.
Так що суть цієї ідеї - зрівнялівка. Тобто положення споживачів одних регіонів поліпшується за рахунок споживачів з інших.
Як і планувалося, перехід до єдиних тарифів - поступовий: зріст - не більше 5% в порівнянні з попереднім місяцем. Уже в січні цього року різниця в тарифах по регіонах не настільки помітна. Наприклад, у січні 2005 р. з "першокласників" менше всіх в країні - 14,08 коп. за 1 кВт-год (тут і далі без ПДВ) - платили клієнти ТОВ "Сервіс-Інвест" у Дніпропетровській області, а більше за всіх - споживачі "Прикарпаттяобленерго" - 17,55 коп. У січні 2006 р. найнижчий тариф - 20,38 коп. у 22 енергопостачальних компаній, у всіх інших - від 20,44 коп. до 21,39 коп. Кілька великим залишається розрив у тарифах для "другокласників". Виняток - Київ, де через особливості роботи "Київенерго" тарифи раніше формувалися трохи інакше, ніж в інших "облах". Тому вони були і поки залишаються найнижчими в країні: січня 2005 р. - 12,32 коп. і 14,94 коп. за 1 кВт-год, січень 2006 р. - 15,61 і 18,53 коп. за 1 кВт-г для споживачів 1-го і 2-го класу відповідно.
Однак вирівнювання тарифів відбувається на тлі різкого зростання оптової ціни. Тому протягом 2005 р. в абсолютних цифрах тарифи помітно підросли для всіх споживачів абсолютно усіх регіонів України. Тільки для одних більш різко, для інших - менш.
Багато фахівців досі вважають єдині тарифи економічним абсурдом. На їх думку, Україна багато років йшла до того, щоб кожен споживач платив свою економічно обгрунтовану ціну, але тепер цей механізм поламаний. На засіданні уряду 11 січня прем'єр-міністр Юрій Єхануров сказав, що є дуже багато скарг глав облдержадміністрацій і виступів ЗМІ з приводу єдиних тарифів: "Громадськість протестує активно, і я хотів би, щоб на засіданні Кабінету міністрів була доповідь з цього питання". І доручив Мінекономіки проаналізувати результати виконання постанови КМ "Про перехід до єдиних тарифів на електричну енергію, що відпускається споживачам". Проте, на одній з недавніх прес-конференцій міністр палива та енергетики Іван Плачков відзначав, що результати введення єдиних тарифів - позитивні. У тому ж ключі недавно висловився перший заступник міністра палива та енергетики Юрій Продан . "Ми сподіваємося: аналіз покаже, що там все нормально. Ми поки не бачимо негативних моментів ", - цитує заступника міністра" Інтерфакс-Україна ".
А от глава підкомітету Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Сергій Матвієнков заявив з ??цього приводу "ЕІ": "Ситуація, яка складається із зростанням тарифів на електроенергію, вкрай негативно позначається і на товаровиробника, і, як це не дивно, на енергетиці. Адже сказати, що кошти від щомісячного 5%-ного підвищення використовуються для розвитку енергетики не можна - ми цього не відчуваємо. Запровадження єдиних тарифів - це неправильний підхід. Потрібно дивитися, як діє система тарифоутворення в світі. Дрібні споживачі повинні платити більше, ніж великі - це диктує економіка. Ціна повинна бути диференційована залежно від обсягів споживання ". За його словами, те, що сьогодні відбувається з газом, має спричинити адекватну реакцію з боку держави, спрямовану на захист власного товаровиробника: "Якщо ми не в змозі забезпечити конкурентоспроможність наших товаровиробників дешевим енергетичною сировиною, то повинні прийматися заходи з регулювання тарифів - в першу чергу, на послуги залізниці, в другу - енергетики ".
Глава підкомітету Комітету ВР з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Володимир Бронніков теж незадоволений єдиними тарифами. За його словами, їх поява суперечить і Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електроенергії України, затвердженої Кабміном ще в 2002 р., і принципам організації енергетики, які зараз затверджуються в Європі. Такий підхід, стверджує пан Бронніков, призводить до збільшення перехресного субсидування в електроенергетиці. За підсумками 2005 р. обсяг останнього оцінювався в 5 млрд. грн. Це, мовляв, додаткове навантаження на промисловість та економіку. "За оцінками, ця додаткове навантаження збільшиться ще на 1,5 млрд. грн., І це ляже на південно-східні промислові регіони, де розташовані основні енергогенеруючі потужності і основна промисловість країни", - стверджує депутат.
Варто додати, що країна поки витримує і підвищення цін, і перехід до єдиних тарифів. 13 січня пан Плачков повідомив, що рівень розрахунків за електроенергію в 2005 р. - 99,1%, а в 2004 р. - 98%. І це навіть краще, ніж у деяких країнах Західної Європи. А взагалі 98-99%-і розрахунки - нормальна світова практика.
Тарифи для населення
Питання про підвищення тарифів на електрику для населення, що залишаються незмінними з 1999 р., мусувалася протягом усього минулого року. Адже за офіційною інформацією НКРЕ, сьогодні мешканці відшкодовують лише 42% витрат на виробництво, передачу та постачання електрики, і платять в середньому 12,4 коп. за 1 кВт-год при економічно обгрунтованому тарифі 29,3 коп. Однак приймати завідомо непопулярне рішення незадовго до парламентських виборів влада (адже наївно думати, що НКРЕ самостійна у цьому питанні) не наважувався. І нарешті під завісу року, 28 грудня, НКРЕ зважилася на 20%-ве підвищення цін на електроенергію. Однак чітка дата набуття чинності нових тарифів оголошено не була: відповідну постанову вимагало реєстрації Мін'юсту і могло набути чинності тільки через 10 днів після оної.
Але чи будуть введені нові тарифи найближчим часом - питання. У чисто економічний процес формування тарифів з властивою парламентаріям безпосередністю втрутилася Верховна Рада. Підвищення цін на енергоносії для населення (одночасно з тарифами на електрику були підвищені ціни і на газ, використовуваний населенням, і газ, що використовується для виробництва тепла, що, по ідеї, означає підвищення вартості опалення та гарячої води) викликало критику парламентаріїв, що відправили 10 січня уряд у відставку. Того ж дня ВР прийняла постанову, відповідно до якого уряд повинен не допустити підвищення тарифів на електроенергію та цін на газ для населення.
Станом на 16 січня НКРЕ не скасовувала свого рішення, постанову Нацкомісії ще не повернулося після реєстрації в Мін'юсті. Чи повинно виконувати вказівку ВР "відставлений" нею уряд - питання. І чим закінчиться тарифний розгардіяш, прогнозувати складно.
Дар'я Антохіна, "Економічні Вісті"