Бжезинський: Кремль створює ударний 'кулак' для наступу
Ян Бжезінський, син відомого американського публіциста, політолога і радника з питань нацбезпеки США Збігнева Бжезинського. У 1993-1994 роках Ян працював в Україні на посаді радника уряду, а потім асистента РНБО. З 2001 по 2005 роки Бжезинський-молодший був заступником Держсекретаря з питань НАТО та ЄС в Адміністрації президента Джорджа Буша-молодшого.
На відміну від свого батька, Бжезинський виступає за більш рішучі дії Білого дому щодо Росії. Не так давно під час слухань у Комітеті з озброєння Сенату США експерт заявив, що країни НАТО повинні максимально активізуватися у військовому плані, а членам Альянсу варто негайно збільшити витрати на оборону. Крім того, США повинні надати Україні максимальну кількість як військової, так і нелетальної допомоги з метою захистити країну від подальшої ескалації ситуації на Донбасі.
Бжезинський прогнозує, що в найближчі шість місяців або рік Україна може позбутися ще більшої частини своєї території. В результаті погіршення ситуація на фронті приведе до ще більшого загострення між Заходом і РФ.
Сьогодні Ян Бжезинський є науковим співробітником в Brent Scowcroft Center, як окремого департаменту в Atlantic Council. Про прогнози він розповів у своєму ексклюзивному інтерв'ю для Center for Eastern European Perspectives .
Які Ваші прогнози з приводу ситуації в зоні АТО і чого варто очікувати від Кремля?
Враховуючи постійне накопичення різних видів озброєння і стягання військ РФ, включаючи важку техніку і ППО, для мене це означає дві речі.
По-перше , Кремль має намір і надалі пробиратися вглиб української території, паралельно закріплюючись на вже зайнятих рубежах.
По-друге , сьогодні регулярною армією РФ і сепаратистами створюється ударний "кулак" з метою подальшого наступу. Складно передбачити, коли саме Путін вирішить завдати удару. Але я думаю, що така численна угруповання нарощується з конкретною метою ескалації конфлікту.
Швидше за все, в Кремлі вичікують потрібний момент, у тому числі в геополітичному плані, щоб просунутися далі вглиб території України. Але поки точної дати наступу ми не можемо знати. Дуже примітною була атака на Маріуполь в розпал виборів у Греції (вибори до парламенту Греції, на яких перемогу здобули "ліві" сили партії СІРІЗА відбулися 25 січня. Атака на Маріуполь, з боку російсько-терористичних сил відбулася напередодні, 24 січня. - Ред.) . Таким чином, Путін вичікує сприятливу ситуацію, коли в ЄС будуть менш схильні до запровадження санкцій проти Росії.
Наступною слушною нагодою для Путіна цілком може стати фінальна стадія переговорів навколо без'ядерної програми Ірану, які заплановані на 30 червня (переговори у форматі P5 + 1, в яких також бере участь РФ. У разі успішних переговорів, Іран повинен відмовитися від збагачення урану в обмін на зняття санкцій з боку низки країн. - Ред.). Саме в цей період Заходу потрібна монолітна єдність щодо договору з Іраном. Оскільки Росія виступає повноправним членом переговорів, в Кремлі можуть скористатися цим моментом і здійснити подальшу ескалацію в Україні. Природно, в такий складний момент США і ЄС будуть менш схильні до запровадження додаткових заходів у відповідь проти Кремля.
Які заходи сьогодні з боку Заходу здатні запобігти агресії Росії?
По-перше, Захід повинен впровадити чергову серію санкцій, таким чином завдати удару по російській економіці, відрізаючи її від енергетичного і фінансового секторів у міжнародних відносинах.
По-друге , НАТО повинні істотно зміцнити свої східні рубежі. А саме розмістити в країнах Балтії, Польщі та Румунії збройні сили на рівні повноцінної бригади (головне тактичне формування НАТО чисельністю особового складу від 3200 до 5500 військових і персоналу. - Ред). Крім того, надати повноваження військовому командуванню Альянсу на свій розсуд відправляти військові сили у відповідь на провокації з боку Росії.
По-третє, збільшити обороноздатність України. США повинні надати Україні системи ППО, ручні гранатомети та інші засоби захисту. Поставити кошти для розвідки і спостереження. Крім того, регулярно проводити спільні військові навчання на території України.
Також не варто забувати про інший важливий аспект. За останні два роки Росія провела шість масштабних військових навчань, в яких взяли участь від 65 000 до 160 000 військовослужбовців. Відповідні навчання з боку НАТО піднімають питання про здатність мобілізувати зведені сили.
Як ви оцінюєте угоди "Мінськ-2", а також чи можете ви порівняти даний документ з першою мінською угодою?
Хотілося б підкреслити кілька моментів з приводу домовленостей.
Перше - це нечесні угоди, що де-факто означає здачу частини української території на користь Росії. І взагалі цей договір був підписаний в значній мірі під тиском Кремля.
Друге - спочатку угоди були порушені Росією, оскільки військовий персонал, техніка та інше озброєння продовжують перетинати кордони України.
В цілому це був суто політичний тиск на Україну, в якому брали участь країни Заходу. Паралельно практично України залишається беззбройною і поки США ніяк не виправили ситуацію.
Чому Ви вважаєте, Україні досі не надали летальної підтримки? Це позиція суто Адміністрації Обами або є ще й інші причини?
Так, в першу чергу, природно, це політика Білого дому, оскільки в Адміністрації вирішують: відправляти зброю в Україні чи ні? На моє переконання, сьогоднішня політика Білого дому це політика Інкременталізм (Модель процесу прийняття рішення в правлячій структурі, яка виходить із того, що рішення зазвичай погано узгоджуються з реальною ситуацією. Розроблена Чарлзом Ліндбломмом і опублікована в статті "Наука доводити справу до кінця". - Ред .). В результаті, рішення приймаються не з точки зору стратегічних міркувань, а скоріше в залежності від ситуації, що склалася. Таким чином, це не зупиняє РФ від подальших провокацій не тільки в Україні, а й на кордонах країн НАТО.
На моє переконання Захід повинен змінити політику і діяти більш рішуче.
Ваш батько Збігнєв Бжезинський в своєму недавньому виступі заявив, що Росія не готова до відкритої конфронтації з НАТО, як мінімум, протягом найближчих п'яти років? Яка ваша думка?
По суті, конфронтація між РФ і НАТО вже відбувається. Це проявляється через ескалацію в Україні, як партнера Альянсу, порушення Росією міжнародних договорів, провокацій на кордонах НАТО. Але на моє переконання в Альянсі залишаються пасивними і не відповідають адекватно на провокації Кремля. Крім того, союзники України зробили дуже мало для того, щоб захистити Вашу країну від агресії.
Така пасивність дозволяє Путіну накреслити нову "червону лінію", провівши її з території Донбасу ближче до кордонів НАТО. Що, природно, невигідно для України, оскільки фактично країна залишається один на один з Росією.
Щодо президентських виборів -2016 в США. Хто з сьогоднішній кандидатів буде найбільш сприятливим для України?
У першу чергу, залежить від того, чи буде це кандидат від демократів або республіканців. У кожному разі, на сьогодні я бачу, що будь-який з сьогоднішніх кандидатів розуміє важливість трансатлантичної співпраці, тому він або вона будуть приділяти набагато більше уваги Україні. Так чи інакше, обидві партії сьогодні досить активні і готові до того, щоб дати більш адекватну відповідь російській агресії.