УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Чому вона потонула? Правда про "Курськ", яку приховав генпрокурор Устинов

3,9 т.
Чому вона потонула? Правда про 'Курськ', яку приховав генпрокурор Устинов

Слідство провело всі необхідні експертизи і по хвилинах відновило хроніку подій. А далі встав просте питання. Коли загинули моряки?

12 серпня 2000. У 11.30 старлей Лавринюк, командир гідроакустичної групи ракетного крейсера "Петро Великий", побачив на екрані радара велика світла пляма, а через мить в динаміках пролунав хлопок. Одночасно здригнувся і сам "Петро Великий".

Вибух почули не тільки акустики, а й усі, хто був на "Петрові Великому". Зокрема, командувач Північним флотом В'ячеслав Попов. Він стояв на містку, чекаючи торпеди, яку якраз в цей час повинен був випустити "Курськ" в ході навчальних стрільб. - Що це у вас трясе? - Запитав командувач. - Включили антену радіолокаційної станції, - з ходу відповіли йому. Через півтори години командувач флотом, не дочекавшись ні торпеди з "Курська", ні планового донесення човни (вона мала виходити на зв'язок щогодини), ні її спливання, полетів на берег, де і повідомив журналістам про успішне завершення навчань. Так - коротко - малює події відомий адвокат Борис Кузнєцов, у чиїй унікальній книзі по хвилинах відновлена ??хроніка військового бардаку і войовничої безвідповідальності. "Курськ", від вибуху якого здригнулися десятки беруть участь у навчаннях кораблів (та й вчення-то були: човен стріляє по кораблю, корабель її вистежує), був оголошений аварійним в 23.30 і виявлений через 31 год. Для порівняння: коли в 1983-му біля берегів Камчатки затонула підводний човен К-429, тодішній головком ВМФ Горшков прилетів на Камчатку через 10 годин після аварії і особисто очолив рятувальну операцію. Водолази тоді здійснили 1666 спусків і врятували 106 моряків. 13 і 14 серпня все ще були впевнені, що підводників врятують. З лежачого на дні "Курська" стукали "SOS", і ці стуки чув по корабельної трансляції весь екіпаж "Петра Великого" - 600 осіб. Починаючи з ранку 14 серпня рятувальний апарат АС-34 почав занурення до "Курська". Йому так і не вдалося пристикуватися до дев'ятого відсіку, а під час одного із занурень апарат зачепив і погнув центрирующий штир на кришці люка. Прес-служба ВМФ заявила, що це сталося не через погану техніки або недосвідченість рятувальників, а через деформацію комінгс-майданчика при вибуху. Однак коли норвезькі водолази з першої ж спроби пристикувався до "Курська", вони сказали, що люк "відкрився дуже легко". Підозри Головкому ВМФ Куроедова, який заявив, що "більш ніж на 80% упевнений у зіткненні" Курська "з іноземною субмариною" , теж не виправдалися. Коли човен була піднята, стало ясно, що на ній вибухнула торпеда. Слідство провело всі необхідні експертизи і по хвилинах відновило хроніку подій. А далі встав просте питання. Коли загинули моряки? Якщо вони померли через 4-8 годин після катастрофи, то командування флоту не винне в їх загибелі. Якщо вони жили кілька днів - ті дні, коли весь екіпаж "Петра Великого" чув "SOS", - то командування винувато, оскільки проявило злочинну халатність. І тоді на світ з'явилися ще дві експертизи. Одна, судово-медична, підписана експертом Колкутін, який на підставі медичних даних (відсутність глікогену в печінці і м'язах, підвищений вміст цукру в крові) встановлює, що підводники прожили після катастрофи не більше 8 годин. Експерти, яким адвокат Кузнєцов показував це ув'язнення, які не розділили його впевненості. Норвезький експерт Інге Морільд зазначив, що "в тілах з ознаками розкладання глікоген ніколи не знаходили", а шведський професор Джован Раджс висловився з приводу російської експертизи ще жорсткіше: "It's criminal". Друга експертиза стосувалася стукотів "SOS", які чули 600 осіб. І постановила: стуки походили з підводної частини звичайного надводного корабля. Сиділа якась сволота два дні і безперервно стукала. А чому вона стукала не на фоні гуркоту механізмів, що було природно для трюму, а на тлі дзюркотливої ??води? А чорт її знає. Книга Бориса Кузнєцова дорогоцінна тим, що являє собою літопис найдокладнішого слідства. Про Беслані або "Норд-Ості" такого літопису вже не напишеш. Тільки через два роки з'ясувалося, що в "Норд-Ості" загинули не 129, а 174 людини. І коли "Нова газета" опублікувала фото і номер "Шмеля", з якої стріляли по школі в Беслані, ніхто навіть не почухався. А в справі "Курська" - намагалися. Посилали водолазів. Піднімали човен. Проводили експертизи. З'ясували все - з лякаючою точністю. І тільки в останній момент пересмикнули карти. Але є й ще одна річ, найголовніша, яку адвокат залишає за кадром, бо вона не входить в сюжет книги. За всією історією з розслідуванням загибелі "Курська" видна залізна воля людини, який хотів з'ясувати, "як воно було". Російські водолази не ввійшли в човен, і так було просто не ганьбити російських водолазів, сказати "туди неможливо проникнути", - але чиясь воля, зламавши традиційні військово-морські фобії, послала туди норвезьких водолазів. Головком натякнув, що човен потопили американці, - і так було просто погодитися з ним, а не ганьбити російський флот, наймаючи іноземну фірму і піднімаючи човен з дна. Воля тільки однієї людини могла зробити це - воля президента Росії Путіна. Це було порушення всіх і всіляких табу, вбитих чекістським оточенням і холодною війною. Це було усвідомлення своєї особистої відповідальності перед вдовами. Виконання обіцянок. Бажання дізнатися правду у що б то не стало. Не можу собі уявити не те що Горбачова - Єльцина, що дає добро норвезьким водолазам. І десь між серпнем 2000 року, коли потонув "Курськ", і лютим 2002 року, коли розслідування наближалося до кінця, цій людині принесли на ознайомлення результати тих двох експертиз. Я намагаюся собі уявити, як це було. Адже президент Путін - розвідник. Тобто початки знань в галузі судової медицини у нього повинні матися. Як він міг не поцікавитися - з яких пір медицина вміє визначати з точністю до декількох годин час смерті людини, якщо труп пролежав у воді кілька місяців? Як він міг не запитати: а як же стуки "SOS"? А що ж ви мені брехали? Щось змінилося в президентові за два минулих роки. Можливо, йому стало все одно. І та людина, яка щиро клявся вдовам зробити все для встановлення правди, закрив очі на дві - всього дві - сумнівні експертизи з десятків. І це виявилося початком кінця. Не можна проводити слідство, ганебне армію, - і не знімати воєначальників з постів. Тоді вже краще брехати з самого початку. Закривши очі одного разу - краще їх не відкривати. Після "Норд-Осту" президент Путін вже не обіцяв родичам розібратися, як терористи проникли в Москву. Він просто пояснив їм, що газ був абсолютно нешкідливий. Після "Курська" головком Куроєдов припустив, що "Курськ" потопили іноземці. "Курськ" підняли, і виявилося, що він неправий. Після Беслана щодо іноземців припустив сам президент Путін. Це припущення теж буде з'ясовано слідством. Докладним. Чесним. Яке зацікавиться і номером "Шмеля", і багатьом іншим. Але не зараз. А через кілька років. Після краху режиму.

ЕЖ