УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Подайте на порятунок долара

Подайте на порятунок долара

Похмурі прогнози про майбутній внутрішньому (для початку) дефолт США і майбутньому крах американського долара (дефолт зовнішньому) переростають в апокаліпсичні передбачення. пролунала днями попередження Обами про те, що у федеральній казні недостатньо грошей для того, щоб гарантовано виплатити пенсійні посібники (а їх отримують 27 мільйонів американців), стало спусковим інформаційним гачком для деяких аналітиків. Моторошні (і простих американців, і простих утримувачів "зеленої" валюти по всьому світу) висновки фінансових експертів вмить перекочували в ЗМІ, змусивши багатьох згадати фінансова криза 2008-го. Та що там події трирічної давності: "Цього разу все буде гірше: фондового ринку прийде кінець ... ринок акцій обрушиться ... великі корпорації не зможуть залучати позикові кошти", - тиражують мас-медіа слова екс-міністра фінансів США Лоуренса Саммерса. І все це з одного приводу - майбутнього 2 серпня голосуванню в Конгресі США з питання зовнішнього боргу. Катастрофічне наростання зовнішнього боргу Америки (на сьогоднішній день 14,3 трлн дол, а це більше 100% ВВП) і нездатність адміністрації Обами приборкати дефіцит бюджету (1550 млрд дол .) посилили внутрішньополітичне напруження в Конгресі. Контрольована республіканцями Палата представників півтора місяці тому відмовила ставленику демократів - президенту США в "задоволенні заявки" на збільшення стелі держборгу на 2,4 трлн дол Левова частка цієї суми необхідна для обов'язкових виплат за раніше розміщеним казначейських облігаціях зовнішньої позики Мінфіну США. У зв'язку з цим нинішній міністр фінансів США Тім Гайтнер б'є на сполох: якщо конгресменів не піднімуть планку держборгу ("демократичний" Сенат цього не може зробити без згоди нижньої палати), то "настануть незворотні наслідки в економіці США". "Необоротні" - це дефолт. "А якщо США оголосять дефолт за своїми зобов'язаннями, - говорить Гайтнер, - то виникла в економіці ситуація може призвести до повторення депресії 1930-х років і найбільшої кризи в масштабах усього світу". Зауважте, і колишній міністр фінансів, і нинішній фіксують одну і ту ж константу причинно-наслідкового зв'язку. Вона - фінансово-економічна. А яка випереджає її поява причина - виключно політична. Внутрішньополітичні протиріччя в США між контрольованою адміністрацією Обами верхньою палатою - Сенатом і неконтрольованою нею нижньої - Палати представників - досягли такого напруження, що можуть призвести до фінансової драмі всього світу. Але найцікавіше, що і республіканцям - опонентам чинного президента, і демократам - його прихильникам, така ситуація на руку. Вона змушує весь світ, затамувавши подих, чекати зігріваючих душу звісток з Капітолійських пагорбів. А урядам країн-кредиторів Америки судорожно шукати можливі додаткові резерви для чергової покупки акцій зовнішньої позики Мінфіну США, щоб відстрочити насувається на Америку дефолт. А разом з цим і не допустити неминучу загибель своїх валютних резервів, розміщених колись у найнадійнішою, як вважалося раніше, фінансовій системі світу. Стогнання Обами з приводу пенсіонерів є ні чим іншим, як пошуком внутрішнього ворога. Того самого, що заважає, нібито, нинішньому президентові США і його команді проводити в країні реформи, за які його і вибрала голосуюча Америка. У Обами є пакет антикризових заходів, і він його не раз публічно озвучував. Суть в тому, щоб скоротити витрати на військові потреби, підвищити податки для заможних американців, зробити більш диференційованої і справедливою систему соціальних виплат. Але щоб це втілити в життя - повинні проголосувати республіканці. А у них контрольний пакет акцій в Палаті представників. І вони ж, республіканці, можуть зняти дефолтних-борговий зашморг з шиї американського народу. Якщо, зрозуміло, висловляться "за" нову стелю зовнішнього боргу - на 2,4 трлн дол Тому що стало настільки резонансним у світі інтерв'ю телеканалу Сі-бі-ес американського президента слід читати і слухати, як мінімум, між політстрок. Завдання Обами - використовувати всі наявні засоби, в тому числі і міжнародного впливу, на незговірливих республіканців. І зробити їх попутно ворогами бідної Америки. І покласти, у разі сумного розвитку подій, всю вину за фінансово-економічні наслідки на їхні голови. Позиція Обами - безпрограшна. Особливо, якщо знати, що порушення закону про федеральний бюджет - виплати пенсій понад боргового ліміту - потім можна буде "відкатати" заднім числом, прийнявши рішення про перевищення стелі держборгу. Так роблять уряди і законодавчі органи різних країн світу. Перевищення запланованого дефіциту бюджету за попередній період або покривається отриманими доходами в наступний, або "прикривається" надалі узгодженим "амністованим" рішенням законодавчого корпусу. Парадокс в тому, що внутрішньополітичні ігри в "фінансово-американські гірки" вигідні і республіканцям. Якщо Обама зі своєю командою декларував захист бідних і нейтралітет до багатих, а слово своє не тримає, значить, йому не можна буде вірити і надалі. А тому за нього не слід голосувати на президентських виборах наступного року. А те, що в результаті такого політичного протистояння неминуче зниження курсу долара США до валюти конкурентів - того ж євро - не засмучує, схоже, ні демократів, ні республіканців. Долар, що дешевшає вигідний всій Америці. Її товари стають дешевшими, економіка конкурентоздатною. Зовнішні борги краще віддавати яка втрачає купівельну спроможність девальвує "зеленню". А допустити дефолт - оголосити Америку державним банкрутом, не здатним виконати свої зобов'язання перед іншими країнами - Вашингтону вкрай невигідно. І не тільки з причини неминучою депресії, економічного краху і заходу ери доларового панування. Ще більш дефолт виявиться невигідним для країн - кредиторів Америки. Найбільший з них - Китай - тоді може забути про своє 1трлн і 300 млрд дол, розміщених в казначейських цінних паперах США. Економічним "ядерним" вибухом відгукнеться американський дефолт і для Японії, і без того фінансово враженої після атомної аварії на Фукусімі: 880 млрд дол запозичень будуть неповернутими для Країни висхідного сонця. Майже четверту частину золотовалютних резервів - 125 млрд дол - назавжди втратить, як колись Аляску, Росія. Тому навіть призупинені до серпня переговори щодо підвищення боргового ліміту для держсектора США не змінюють суті стратегічної проблеми світового масштабу: якщо країни-кредитори відмовляться від утримання на плаву американського "фінансового Титаніка" і не стануть викуповувати нові держоблігації казначейства США (навіть якщо Палата представників і Сенат дійдуть консенсусу з порятунку "потопаючого"), то плакали їх мільярди. А новий виток економічної кризи - набагато більш руйнівний за своєю силою, ніж у 2008 році, накриє і їх фінансовими цунамі. Якщо країни-кредитори протягнуть руку допомоги, як це бувало вже не раз, то Америка знову вийде сухою з води - курс долара, внаслідок очікування дефолту, буде поступово і неухильно знижуватися відносно основної корзини світових валют. А значить, американські товари на китайських, японських, європейських і азіатських ринках будуть більш привабливими. Іншими словами, країни світу в черговий раз відчують на своїй фінансово-економічної шкурі всі "принади" світової валюти і "переваги" головного банкіра планети. І в черговий раз вони почнуть консолідовано шукати вихід з глухого кута, в якому опинилися внаслідок фінансового панування США. Насамперед, на увазі безконтрольної емісії долара як міжнародної валюти. ... Треба віддати належне американцям - їх умінню використовувати як плюси, так і мінуси власної економіки і політики. На фініші Другої світової війни, в 1944 році, у Вашингтонському передмісті - Бреттон-Вудстоне їм вдалося нав'язати свою фінансову політику миру, переконавши в доцільності відмови від золотого стандарту в міжнародних банківських операціях та переваги валютно-резервного доларового стандарту. Нині американці свої фінансові проблеми повісили на тих, хто має їх валюту та цінні папери. І ви тепер запитуєте, в чому феномен американського багатства?!