У понеділок, 3 грудня, Кабінет міністрів затвердив законопроект про вищу освіту. Документ передає частину функцій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту колегіальному органу - Національному агентству з питань якості освіти. Він також розширює автономію ВНЗ і пропонує погоджувати відрахування та переведення студентів з органами студентського самоврядування. У Міносвіти законопроект назвали "незбалансованим" і запропонували вузам ввести додатковий іспит при прийомі студентів.

Відео дня

Вчора на закритому "малому" засіданні Кабміну законопроект про вищу освіту представляв віце-прем'єр Сергій Тігіпко (копія документа є в розпорядженні "Комерсант"). "Документ був схвалений з умовою його узгодження в Міністерстві фінансів, Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, а також у Міністерстві внутрішніх справ", - заявив пан Тігіпко.

Нагадаємо, первинна версія законопроекту "Про вищу освіту" була розроблена Міносвіти в 2010 році. Документ дозволяв вузам щорічно проводити перерахунок плати за контрактне навчання з урахуванням інфляції, зберігаючи повний державний контроль за їх діяльністю (див. "Комерсант" від 11 листопада 2010 року). Законопроект зажадав доопрацювання, для чого в січні прем'єр-міністр Микола Азаров створив робочу групу під керівництвом ректора Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" Михайла Згуровського (див. "Комерсант" від 25 січня).

Остання редакція документа передбачає поетапне підвищення стипендії до рівня прожиткового мінімуму, а також передачу частини повноважень Міносвіти новому колегіальному органу - Національному агентству з питань якості освіти. Агентство уповноважене аналізувати якість і розробляти стандарти освіти, проводити ліцензійну експертизу вузів, формувати перелік і проводити акредитацію спеціальностей, атестацію наукових ступенів. Статус агентства в проекті не уточнюється, вказується лише, що працює воно на громадських засадах і складається з двох представників Академії наук, 9 - вузів, 3 - громадських організацій, що представляють інтереси роботодавців, і одного представника органів студентського самоврядування.

Документ також встановлює чотири типи вузів - університет, академія, інститут і коледж, а також розширює їх фінансову і академічну автономію. Вузам пропонується дозволити видавати дипломи власного зразка, відкривати депозитні рахунки в комерційних банках і використовувати на власний розсуд доходи від платних послуг.

Відрахування та переведення студентів пропонується погоджувати з органами студентського самоврядування, а вченим радам вузів дозволяється брати активну участь в управлінні навчальним закладом. Зокрема, стверджувати навчальний та фінансовий плани, призначати деканів та керівників підрозділів. На думку першого заступника міністра освіти і науки, молоді та спорту Євгена Суліми, цей пункт вводить "двовладдя в вузах": "Керівник вченої ради матиме повноваження ректора, при цьому не маючи ніяких зобов'язань". Разом з тим у міністерстві схвалили з'явився в проекті заборона претендувати на звання національних і дослідницьких для приватних вузів.

Пан Суліма також розкритикував норму, що стосується повноважень Національного агентства з питань якості освіти: "Документ незбалансований. Що це за нова структура, агентство, яке має функції центрального органу виконавчої влади і при цьому їм не є? Сподіваюся, його ще будуть доопрацьовувати після підпису прем'єра ". Перший заступник міністра також зазначив, що в рамках розширення автономії вузів їм слід дозволити "відбирати студентів на свій розсуд", встановлюючи додаткові іспити, окрім зовнішнього незалежного оцінювання.

Остаточний варіант законопроекту схвалили представники студентських профспілок. "Це максимум, чого нам вдалося досягти в процесі тривалих переговорів з Міносвіти", - заявила "видання" активістка громадського руху "Відсіч" Катерина Чепура. Її підтримав президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт: "Проект закону може сміливо братися в такому вигляді. Він несе прогрес українському освітнього простору".