newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Про кар'єрних перспективах одного нардепа

Про кар'єрних перспективах одного нардепа

Ми вже розповідали нашим читачам про висхідну зірку опозиційної політики - народний депутат Сергій Пашинського . Простежили основні віхи його творчого шляху, пораділи за політичну силу, яка так послідовно просуває цього безумовно талановитого людини до вершин партійної кар'єри ... Ні? Про кар'єру ми не говорили? Значить, поговоримо зараз.

Насамперед, згадаємо про те, як Пашинський потрапив у депутати.

Сталося це в 2006 р., і дуже до речі - депутатська недоторканність йому на той момент була зовсім не зайвою.

Як ми пам'ятаємо, перші досліди співробітництва між Тимошенко і Пашинським виникли ще в дні її віце-прем'єрства в уряді Ющенка. Юлія Володимирівна запам'ятала ушлого банкіра, який любив ризиковані схеми, в результаті яких безслідно зникали мільйони - щоб осісти в потрібних кишенях. Тому, очоливши в 2005р. уряд, Тимошенко віддала Пашинському державне підприємство "Укррезерв". Це дочірня контора Держкомітету з державного матеріального резерву. Нудне назва нікого не обдурить - це одне з найцікавіших відомств з точки зору корупційних можливостей. А якщо врахувати, що відомості про структуру і діяльність цієї організації не підлягають розголошенню як держтаємниця, то можна тільки подивуватися комфортним умовам роботи Пашинського. Він скористався цими умовами в повній мірі.

Всі пам'ятають цукрова криза 2005р.? Так от. Пільги "Укррезерв" надали фантастичні. Чого варте одне тільки звільнення від податків на суму 42 млн дол США для підприємств Держрезерву. Природно, не просто так, а під гарантії НАК "Нафтогаз України". А далі все пішло як по маслу.

Для початку - в "Укрексімбанку", який є державною структурою, було залучено кредит на покупку півтора сотень тисяч тонн цукру-сирцю за кордону. З цієї операції держава не брала не тільки податку, а й митного збору.

Закуплений тростинний цукор-сирець поставлявся на українські цукрові заводи, де з нього робили готовий цукор. Цей цукор частково надходив у продаж. Гроші від продажу йшли на погашення кредиту. Частково ж він вирушав до Туркменії, яка в обмін на солодке поставляла Україні газ. Блакитне паливо по гарантії віддавали у відання НАК "Нафтогаз України". За рахунок цього погашалась податкова недоїмка.

Де ж "розлучення"? А "розлучення", безумовно, був, адже, незважаючи на настільки масштабні заходи по розрулювання цукрової кризи, ситуація на солодкому ринку все ніяк не хотіла поліпшуватися. А чому? Та тому що навіть з формально бездоганною схеми можна витягти тіньову вигоду, якщо правильно зіграти на цінах на газ, цукор-сирець та кінцеву продукцію цукрових заводів. Саме цю тіньову вигоду і забезпечив для Юлії Тимошенко Сергій Пашинський на посаді голови "Укррезерву".

Крім того, мали місце і відверті недопоставки проплаченого товару. Так, наприклад, оператори цукрового ринку Черкащини проплатили "Укррезерв" за 783 тонни цукру. Принцип "гроші вперед" зіграв з черкащанами злий жарт: вони отримали лише 160 тонн цукру. Що в результаті творилося з цукровим ринком області - всі можуть собі уявити, а жителі Черкаської області - не тільки уявити, але і згадати - часу відтоді пройшло не так вже багато. І цей випадок, м'яко кажучи, не єдиний.

Однак недовго музика грала. Вже восени 2005р. Юлія Тимошенко покидає будівлю Кабміну, а незабаром над Пашинським згустилися хмари. У листопаді МВС під керівництвом, до речі, Юрія Луценка передає в генпрокуратуру матеріали для порушення кримінальної справи з приводу порушень при ввезенні в Україну цукру-сирцю. Обсяг порушень вражає: збитків державі завдано на суму 300 млн доларів США. Рішення про безмитне ввезення ухвалював Кабмін Тимошенко, проте в операції з цукром був безпосередньо залучений і Держрезерв. Тому Пашинський відчув себе незатишно. Дискомфорт незабаром став такий сильний, що нашому герою довелося залишити крісло глави "Укррезерву". А його наступник змушений був провести масштабну ревізію.

У нагороду за правильне поводження з цукром (і не тільки з ним) Пашинський включений до партійного списку БЮТ на парламентських виборах 2006р. під номером 101. На позачергових виборах у 2007р. він знову в списку БЮТ - але вже під номером 73. І ось, на парламентських виборах 2012р. Пашинський фігурує вже під номером 27. Цій людині довірили передвиборну партійну касу.

На виборах Пашинський належав до умовної угрупуванню "Туровських" - мешканців партійного штабу, які протистояли "фракційним" - кучковаться навколо керівників неабияк поріділої фракції БЮТ в Раді. Разом з Пашинським до "туровським" належав і ветеран партії "Батьківщина", один з її засновників та заступник голови "Батьківщини" з організаційної роботи, керівник виконавчого секретаріату політради партії, відповідальний за роботу місцевих парторганізацій Ярослав Федорчук, № 16 у партійному списку.

Однак загальна пісочниця не гарантує від конфліктів. Вже після виборів відносини між однопартійцями зайшли так далеко, що коли ділили комітети, то, за описами ЗМІ, ледь не дійшло до рукоприкладства.

Як розподіляться ролі цих політиків після очікуваного незабаром злиття "Батьківщини" і "Фронту Змін"? Для Федорчука перспективи не дуже райдужні. Як ніяк, йому вже 76 років, це не той вік, в якому можна ефективно рулити місцевими парторганізаціями, навіть якщо мова йде про такий дослідному і здатному людині, як Федорчук. Очевидно, що молоді й енергійні однопартійці постараються організувати справу так, щоб прізвище Федорчука не фігурувало в списку керівництва об'єднаної партії.

Однак заміна повинна бути як мінімум рівноцінною.

Водночас Турчинов постарається просунути на пост відповідального за роботу з місцевими організаціями свою людину, і людиною цим, досить імовірно, стане саме Сергій Пашинський. Таким чином, на зміну досвідченому орговики прийде людина, головним достоїнством якого досі були не дуже вдалі спроби рейдерства і набагато більш успішні маніпуляції з державними фінансами.

Який зі своїх талантів зможе використовувати Пашинський в роботі з місцевими організаторами? Ймовірно, талант рейдера. Адже не секрет, що далеко не всі партійні організації із захопленням дивляться на процес злиття, а точніше - зливання "Батьківщини" Яценюку. Когось не влаштовує сам факт, когось - розстановка сил. Для контролю та захоплення непокірних обласних та районних організацій і знадобляться здібності Пашинського.

Крім того, через Пашинського Турчинов постарається зберегти контроль хоча б над частиною парторганізацій.

Однак, об'єктивно оцінюючи колишні успіхи нашого героя на рейдерське терені, а також кількість партійців і цілих парторганізацій, які не готові підкорятися Пашинському, можна прогнозувати, що це призначення призведе до зростання конфліктів між місцевими парторганізаціями і центром.

Однак Пашинському втрачати нічого. Зрештою, розвал "Батьківщини" - це ж не кримінальний злочин.