Новини NEWSru.ua. Рада - всі
Одного разу Нестор Шуфрич побачив у Раді голови Вищої Ради Юстиції Олександра Лавриновича і запитав:
- Лавринович, а це правда, що ви зробилися членом ВРЮ України?
- Спочатку членом, а потім відразу ж головою! - Гордо відповів Лавринович.
- Зробили всю Україну!? - Щиро захопилася Олена Лукаш, яка була присутня при розмові і злегка недочув. - Справжній чоловік ... А, вибачте, головою - це як?
- Будете намагатися - і Вас коли-небудь зроблять головою! - Строго відповів Лавринович. - А поки, жінка, займіться тим, що Вам належить - Мін'юстом.
Олена Лукаш знову недочув, тому почервоніла, гордо підняла підборіддя і пішла, голосно грюкнувши дверима. Стіни Ради затряслися, і від пятнадцатітонной люстри відірвався скляний фрагмент. Він відповідно з ще не скасованими законами всесвітнього тяжіння полетів вниз і, глухо стукнувши, відскочив від голови Нестора Шуфрича. Той сказав "Ой!" і завмер. Простоявши так з хвилину, він побачив перед собою все того ж Лавриновича, здивувався і запитав:
- Лавринович, а це правда, що ви стали членом ВРЮ України?
- Не зрозумів? - У свою чергу здивувався Лавринович - він не звик повторювати по десять разів одне і те ж.
- Igaz, hogy tagja lett a nagy Igazsagszolgaltatasi Tanacs Ukrajna? Je pravda, ze ste sa stali clenom Vysokej rady spravodlivosti Ukrajiny? To prawda, ze zostal czlonkiem Najwyzszej Rady Sprawiedliwosci Ukrainy? Este adevarat ca ai devenit un membru al Consiliului Superior al Justitiei din Ucraina? - Повторив Шуфрич в надії, що так Лавриновичу буде зрозуміліше.
Лавринович відкрив було рот, щоб щось відповісти, але тут пролунав страшний гуркіт - це депутати фракції ВО "Свобода", виявивши поліглотскіе замашки Шуфрича, почали стукати пластиковими пляшками про пульти для голосування і кричати: "Українська! Українська!"
Гуркіт стояв такий, що від пятнадцатітонной люстри відірвався скляний фрагмент. Він відповідно з ще не скасованими законами всесвітнього тяжіння полетів вниз і, глухо стукнувши, відскочив від голови Нестора Шуфрича. Той сказав "Ой!" і завмер. Простоявши так з хвилину, він побачив перед собою все того ж Лавриновича, здивувався і запитав:
- Лавринович, а це правда, що ви стали членом ВРЮ України?
Лавринович уважно подивився на Шуфрича, потім дістав із внутрішньої потайної кишені травматичний пістолет "Форт 17Р" і вистрілив вгору. Гумова куля вдарила в одну з ланцюгів пятнадцатітонной люстри. Від ланцюга відокремився скляний фрагмент і відповідно з ще не скасованими законами всесвітнього тяжіння полетів вниз. Як тільки фрагмент глухо стукнувся в голову Шуфрича і пролунало очікуване "Ой!", Лавринович тут же кинувся бігти і зник за найближчими дверима.
Двері за Лавриновичем зачинилися, стіни задрижали, і від пятнадцатітонной люстри відірвався скляний фрагмент. Він відповідно з ще не скасованими законами всесвітнього тяжіння полетів вниз і, глухо стукнувши, відскочив від голови Нестора Шуфрича. Той сказав "Ой!" і завмер.
Простоявши так з хвилину, він щось згадав і зі словами "А Олена Лукаш-то, напевно, образилася!" прожогом вибіг із залу засідань - напевно, щоб заспокоїти жінку. Двері звично гримнули, стіни будівлі затряслися, від пятнадцатітонной люстри відірвалося відразу три десятка фрагментів, які з глухим стуком поотскаківалі від голів народних депутатів фракції ВО "Свобода".
Ті не стали говорити "Ой!", А відразу ж схопили пластикові пляшки і застукали по пультів для голосування, скандуючи: "Українська! Українська!"
Від цього фрагменти пятнадцатітонной люстри стали сипатися на зал засідань з інтенсивністю річного граду. Один з фрагментів впав в районі президії. пролунав глухий стук, і голос спікера Володимира Рибака здивовано вимовив:
- Ой! Другу сесію Верховної Ради сьомого скликання оголошую закритою!
Падаючі фрагменти пятнадцатітонной люстри завмерли в повітрі, на складі "Укра! .." Зупинилися "свободівські" пляшки, і в залі засідань запанувала тиша, що переривалася лише шурхотом що збираються портфелів і глухим тупотом ніг у дорогих літніх туфлях - депутати поспішали на літаки, які повинні були відвезти їх у теплі краї .
Останній парламентарій покинув сесійну залу, і двері за ним з гуркотом закрилися. Стіни Ради здригнулися, і пятнадцатітонная люстра, затріщали, звалилася на депутатські крісла. У всі боки бризнули осколки. І якби вони могли говорити, ми б почули, як вони скаржаться: "Не встигли! .."