Україна - кліматичний рай

Спостерігаючи за погодними неприємностями, а то й справжніми трагедіями в далеких краях, не раз подякувати природу і Господа Бога, нагородила нашу країну кліматом майже ідеальним

Відео дня

Вчені Київського національного університету імені Т. Шевченка, які вивчають особливості кліматичної зони, впевнені: великі катастрофи Україні не загрожують. Звичайно, на півдні України можливі посухи, а на заході-повені, але їх розміри не йдуть ні в яке порівняння зі стихіями в США або Японії. А на потеплінні клімату ми можемо заробити, вирощуючи на півдні такі "екзоти", як рис, бавовна і навіть каучук.

Рідкісний ураган долетить до України

"Урагани, подібні" Катрін ", дуже примхливі і виникають тільки над теплим океаном і за умови існування холодного атмосферного повітря. Якщо ж швидкість поривів вітру до 33 метрів не дотягує, то це тільки тропічний шторм. Так що класичного урагану у нас не буває ", - розповідає доцент кафедри кліматології КНУ Людмила Паламарчук. Хто призабув шкільний курс географії - нагадуємо: тропічні циклони виникають від 5 градуса до 20 градуса широти, а Україна розташована від 43 до 52 градуса.

Чинити опір урагану неможливо - людина ще не навчилася боротися з таким згустком енергії. Максимум, що вийде, - це точно спрогнозувати і вчасно евакуюватися. В Україні, до речі, такі прогнози не люблять оприлюднювати, щоб не сіяти паніку. Та й самі прогнози - це щось середнє арифметичне між даними британських і німецьких метеорологів - на власний моніторинг Україні грошей не вистачає.

Але маленькі ураганчікі-смерчі іноді "пустують" і на нашій території. Найбільше стихія облюбувала Київську, Волинську, Рівненську та Житомирську області. Найсильніша смерч спостерігали в 2001 році на Поліссі. Тоді навіть місцеве озеро було перенесено з рідного місця на 200 метрів, і риба падала здивованим мешканцям навколишніх сіл прямо на голову.

Вдаримо протоколом за стихіями

А от для США, Мексики, Японії і Таїланду проблема ураганів - більш ніж актуальна. Наприклад, в 90-ті роки стихійні лиха полегшили кишені людства на $ 600 млрд, тоді як у 60-ті - тільки на $ 70 млрд. Щоб зменшити розмір лих, розвинені країни домовилися обмежити викид в атмосферу шкідливих речовин - так званий Кіотський протокол. Але і тут в рядах учених немає єдності - одні впевнені, що після початку промислового виробництва число "сюрпризів" природи зросла просто-таки в геометричній прогресії. Не секрет, що наука в західних країнах - частина бізнесу, і дослідження, прогнозування всяких катастроф щедро оплачується.

Противники такої версії досліджували стародавні літописи і довели, що приблизно така ж кількість викидів було і в давні часи, коли ніхто ні про яке парниковому ефекті та озонових дірках навіть не здогадувався. "Були похолодання і потепління, зафіксовані випадки, коли замерзало Чорне і Середземне море. Або, скажімо, в час, коли "посольство" Петра I прибуло до Англії, по Темзі каталися на ковзанах ", - розповідає завкафедри кліматології КНУ ім. Шевченко Сергій Сніжко.

У кожному разі, користі від цього документа більше - скорочення викидів метану та озеленення території планети не видається вченим зайвим. Але тільки правильно розпорядитися поки не у всіх виходить. "Україна хоч і приєдналася до Кіотського протоколу, але останній раз урядова комісія збиралася ще при віце-прем'єрі Клюєва - у Юлії Тимошенко так і не дійшли руки до реалізації документа. А адже на протоколі ми можемо непогано заробити, продаючи свої квоти західним промисловцям ", - нарікає професор Сніжко.

Тепло, тепліше, гаряче!

Парадокс: вчені вважають, що ми живемо в льодовиковий період. Подібне нинішньому потепління спостерігалося в 20-х роках минулого століття, але діяльність людини не залишила холоду жодного шансу. Фабрики і заводи "підігріли" повітря на 0,1-0,3 градуса за Цельсієм. У Києва, Дніпропетровську, Запоріжжі температура завжди на 2-3 ° С вище, ніж в інших, більш південних містах країни.

За словами вчених, перетворення України в Африку йде нерівномірно. На півдні стає суші, а в Одесі та Вінниці збільшилась кількість дощів.

Однак запасатися саджанцями бананів поки не варто - різка зміна аграрної продукції поки ще необгрунтована. Але вже зараз в Україні добре ростуть такі теплолюбні культури, як ріпак і соя. У Миколаївській області відновили культуру обробітку рисових полів, а на Херсонщині почали вирощувати бавовну.

Наступним "екзотом", який "пропишеться" на українській території, цілком може бути каучук.

ДО РЕЧІ

Похолодає, але не надовго

На Київ з північного заходу рухається фронт, який ненадовго перерве радість теплою, майже річної, осені. С14 вересня і протягом наступного тижня очікується похолодання до +17 ... +19 ° С вдень і +7 ... +9 ° С - вночі. Буде холодно і дощитиме. Радує те, що, за словами київських метеорологів, неждана похолодання відразу ж зміниться теплим антициклоном, який вже рухається на Європу. У Київському гідрометцентрі кажуть, що заморозків до 20 вересня очікувати не слід, а незначне похолодання - звичайне вступ осені в свої законні права. Втім, вересень цього року видався і так навіть "непристойно" теплим: звичайна середня температура першого місяця осені +16 ° С, поки ж ртутний стовпчик термометра рідко опускається нижче +20' С.

Яна Казміренка, Юлія ЛИТВИН, "Газета по-киевски"