Сьогодні завершується візит українського президента в США, де проходила 67-я Генасамблея ООН. Учора Віктор Янукович виступив з трибуни ООН. Президент висловив стурбованість ситуацією на Близькому сході і запропонував допомогу офіційного Києва в гуманітарних операціях: "Хочу запевнити вас, що і надалі українські літаки і кораблі, які можуть бути задіяні в зусиллях з евакуації громадян з гарячих точок, завжди будуть відкриті для всіх, хто потребує допомоги, незалежно від громадянства ".

Відео дня

В ході свого виступу Янукович також озвучив ключові теми, на яких Україна акцентуватиме особливу уваги в 2013-му, під час свого головування в ОБСЄ. Це - врегулювання конфліктів у Придністров'ї та Нагірному Карабасі, а також підвищення енергобезпеки та протидія поширенню ядерної зброї.

Офіційний Київ вже в листопаді розраховує укласти контракти про співпрацю у сфері розвідки та видобутку традиційного і сланцевого газу з американськими компаніями "Шеврон" і "Екссон-мобіл". Йдеться про розробку глибоководного шельфу Чорного моря на кордоні з Туреччиною та Румунією, а також Олеському площі на Прикарпатті. Умови співпраці в ході свого візиту в США Янукович обговорив з керівництвом даних компаній.

Перебуваючи в Нью-Йорку український президент провів зустрічі з Генсеком ООН Пан Гі Муном, Генеральним секретарем НАТО Расмуссеном, а також взяв участь у ланчі, влаштованому адміністрацією президента Обами для високих гостей Генасамблеї.

Проміжні підсумки візиту президента Януковича в США підводимо разом з відомим політологом Володимиром Фесенком .

Як би ви оцінили результати візиту Президента Януковича в США, з урахуванням того, на якому тлі він походив? Говорячи про тлі, звичайно ж, маю на увазі прийняття Сенатом США буквально напередодні візиту українського президента гранично жорсткої резолюції по Україні.

Насправді, коли мова йде про візит, пов'язане з участю в Генеральній асамблеї ООН, а саме це було ключовою метою поїздки, результатом є зустрічі, переговори з керівництвом інших держав. З точки зору уваги українських ЗМІ, найбільший резонанс викликала зустріч Віктора Януковича з Бараком Обамою. Ця зустріч була короткою, протокольно-церемоніальною. Ясна річ, що якихось особливих переговорів між Януковичем і Обамою тут бути не могло, але вкрай важливим є сам факт зустрічі. Факт, який є свідченням того, що Обама не відмовляється фотографуватися з Януковичем. А це вже дуже показово на тлі заяв про ізоляцію і т.д.

Ви згадали про резолюцію Сенату Сполучених Штатів. Мені здається, навіть у цьому факторі проявилася певна різниця. Так, було політичне попередження по парламентській лінії. І мова тут йде не тільки про резолюцію Сенату, а й, наприклад, про дуже критичних резолюціях Європарламенту, ПАРЄ. Тобто, це певне попередження. Це особливо важливо і актуально в рамках виборчої кампанії, у зв'язку зі справою Тимошенко і т.д. Однак Адміністрація Обами, проте, не перериває контакти з українським керівництвом і зрозуміло, чому. Під час короткої зустрічі з Обамою Янукович розповів про виконання Україною зобов'язань в питанні, що стосується високозбагаченого урану. Це якраз той інтерес, який є дуже важливим для Америки. Мова ж йде про інтереси в сфері глобальної безпеки.

Якщо говорити про глобальну безпеку, економічне співробітництво, думаю, США будуть співпрацювати з Україною. Разом з тим очевидно, що під час президентства Обами, інтереси Східної Європи, зокрема й України, не є пріоритетними для Сполучених Штатів. Але ще раз підкреслю: сам факт зустрічі президентів України і США був дуже важливим.

Тобто, можна говорити, що США і надалі буде керуватися виключно своїми економічними інтересами, грубо кажучи, закриваючи очі на сумнівні (з точки зору демократії) процеси, що відбуваються в Україні?

Мені здається, що стосовно США до України проявляється певна двоїстість. З одного боку, має місце жорстка критика ситуації, що склалася навколо Тимошенко, стурбованість певними тенденціями в політичному житті України, станом правосуддя і т.д. Це - критична лінія, яка проявляється все чіткіше і чіткіше: у резолюції Сенату, критичних заявах Держдепартаменту. З іншого боку, є інша лінія, більш прагматична. Це - глобальне співробітництво в економічній сфері та сфері безпеки.

У рамках візиту Януковича до США були заплановані зустрічі з представниками економічної еліти Сполучених Штатів. І тут також дуже важливим є сам факт початку нових проектів з американськими енергетичними компаніями.

Ви говорите про плани, що стосуються розвідки і видобутку сланцевого газу?

Так, я говорю про співпрацю в сфері видобутку сланцевого газу, а також роботи на шельфі. Я вважаю, що це також дуже важливий елемент співпраці і важливо, що українське керівництво намагається розширити його рамки. Причому, намагається розширити, граючи як раз на прагматичних інтересах американської еліти.

Виступ Януковича з трибуни Генеральної асамблеї засвідчило, що Україна готова бути активним учасником міжнародного співробітництва. Таким чином, Янукович, незважаючи на певні складнощі, пов'язані зі справою Тимошенко, все-таки готовий залишатися партнером для Заходу. На мій погляд, остаточну оцінку підсумками візиту давати ще рано, проте як мені здається, програму-мінімум Янукович вже виконав.

У резолюції Сенату США по Україні міститься заклик до ОБСЄ та іншим європейським інституціям "надавати спільне багатостороннє дипломатичний тиск на президента Януковича, щоб домогтися звільнення пані Тимошенко". Виступаючи вчора на Генасамблеї ООН, Віктор Янукович, зазначивши, що наступного року Україна головуватиме в ОБСЄ, окреслив пріоритетні для офіційного Києва питання. Це - врегулювання конфліктів у Придністров'ї та Нагірному Карабасі, підвищення енергобезпеки та протидія поширенню ядерної зброї. Яка ваша оцінка даних пріоритетів?

Головування в ОБСЄ - це дуже серйозне завдання, перш за все, для українських дипломатів. Я думаю, в 2013-му це буде ключова тема, що стосується нашої зовнішньої політики. В принципі, ми вже встигли потренуватися, оскільки головували в Раді міністрів РЄ. Тобто, певне тестування вже пройдено. І я вважаю, Янукович невипадково про це сказав. Тема головування України в ОБСЄ не пов'язана з резолюцією Сенату США. Це питання і раніше стояло на порядку денному. Я знаю, що ми, готуючись до головування, вивчали досвід Литви, Казахстану.

Янукович, під час свого виступу на Генеральній асамблеї ООН абсолютно свідомо визначив теми, що стосуються світової безпеки. Ці теми дуже актуальні для США. Тобто, з урахуванням того, що Україна, під час головування в ОБСЄ буде акцентувати на цих темах увагу, можна говорити про пошук спільних інтересів із Сполученими Штатами і Заходом у цілому.

А що стосується призову Сенату до ОБСЄ ... Знаєте, найближчим часом функція ОБСЄ стосовно України - це не Тимошенко, а вибори. Тобто, ключова функція ОБСЄ - спостереження за виборчим процесом в нашій країні. Цим вони і займатимуться.

Я думаю, що більш серйозний момент в резолюції Сенату США - це звернення до Держдепартаменту щодо запровадження персональних візових санкцій щодо людей, причетних до справи Тимошенко. Однак і тут не все так просто, бо той список, який американцям передала українська опозиція, відверто кажучи, несхожий на список Магнітського. Дійсно, з боку США були певні санкції до людей, причетним до смерті відомого російського правозахисника. А у випадку з Тимошенко, це, швидше, політичний список, список людей, причетних до Президента Януковича. І мені здається, ця ситуація в певному сенсі девальвує саму тему.